Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гігієнічні основи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. гігієнічні основи санітарно-протиепідемічного режиму. сучасні методи дезинфекції

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ТЕМА: ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ ІНФЕКЦІЙ. ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО РЕЖИМУ. СУЧАСНІ МЕТОДИ ДЕЗИНФЕКЦІЇ
 
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти основні причини виникнення внутрішньолікарняних інфекцій у сучасних лікувальних закладах та шляхи їх профілактики у сучасних умовах.
 
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
 
1. Внутрішньолікарняні інфекції: визначення, гігієнічне, медичне та економічне значення.
2. Основні причини, джерела та наслідки внутрішньолікарняних інфекцій.
3. Провідні заходи щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
4. Санітарно-протиепідемічний режим: визначення, значення, основні заходи та засоби його дотримання.
5. Дезобробка: визначення, види та значення.
6. Основні заходи та засоби санітарно-протиепідемічного режиму та критерії оцінки їх ефективності.
 
ЗАВДАННЯ:
 
Засвоїти основні заходи та засоби дезобробки та критерії оцінки її ефективності.
На підставі вивчення даних комплексної ситуаційної задачі скласти висновок та обґрунтувати розгорнуті рекомендації з питань профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 615-632, 651-657.
  2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К. : Здоров’я, 2004. ― С. 597-607.
  3. Нікберг І. І., Сергета І. В., Цимбалюк Л. І. Гігієна з основами екології: – К. : Здоров’я. 2001. – С. 321-339.
  4. Габович Р. Д., Шахбазян Г. Х., Познанский С. С. Гигиена. – М. : Медицина, 1971. – С. 413-423; або 1983р. – С. 297-304.
  5. Матеріали лекції до теми.
  6. Мороз В. М., Сергета І. В., Фещук Н. М. Охорона праці у медицині та фармації. – Вінниця: Нова Книга, 2005. – С. 144-148; 242-258.
  7. Никберг И. И. Гигиена больниц. – К. : Здоров’я, 1993.
  8. Больничная гигиена: Справочное пособие (Настольная книга руководителя ЛПУ) / Сост. Басанова Ц. А. – М. : Джангар, 2001. – 1104 с.
  9. Наказ Управління охорони здоров’я Віноблдержадміністрації за № 85-47 від 10. 04. 2000 “Про подальше удосконалення по профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій і ефективності санепіднагляду в лікувально-профілактичних закладах області”.
 
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
 
Внутрішньолікарняні інфекції (ВЛІ) це:
  • інфекційний стан, який дістав хворий у лікувальній установі;
  • інфекційні захворювання, набуті хворими у лікувальних закладах;
  • будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що уражає пацієнта внаслідок його госпіталізації або відвідування лікувальної установи з метою лікування, а також медичний персонал під час виконання ним роботи.
Симптоми ВЛІ можуть проявитись як у лікарні так і за її межами у залежності від інкубаційного періоду.
Чому ВЛІ заслуговують на увагу? В першу чергу через чисельні негативні наслідки, серед яких необхідно в першу чергу відзначити:
- додаткове негативне навантаження на здоров’я пацієнта і персоналу;
- збільшення витрат на лікування та економічні витрати (лікарняні бюлетені) ;
- збільшення термінів госпіталізації;
- ускладнення проявів та перебігу основної хвороби;
- зниження ефективності лікування основної хвороби;
- небажана можливість залишитись носієм збудників хвороб на тривалий термін;
- небезпека для оточуючих, сім’ї та ін. у випадку появи ознак захворювання після закінчення госпіталізації та лікування, адже інкубаційний період хвороб є доволі різний (Додаток 1).
Нині ще немає можливості викласти у суворій послідовності першорядні та другорядні джерела, збудники та шляхи передачі ВЛІ, адже для них характерна поліетіологічність, неповний облік, і відповідно недостатній аналіз таких станів. Однак, аналізуючи наукові публікації, відповідні матеріали санітарно-епідеміологічної служби та інші джерела доцільно вважати, що основними джерелами ВЛІ є:
а) хворі, медичний персонал, відвідувачі;
б) хірургічні інструменти та ін’єкційні матеріали (кров та її препарати) 
в) зонди та катетери;
г) білизна, посуд, їжа, предмети догляду за хворими та прибирання приміщень;
д) іграшки, телефонні апарати, сходові поручні, дверні ручки тощо.
Причин, що зумовлюють появу ВЛІ дуже багато, однак провідними серед них є:
  • зростання чисельності дитячого та дорослого населення із хронічними захворюваннями:
  • втрата (зниження) природного імунітету;
  • велика концентрація хворих та персоналу, і особливо в лікарнях з централізованим типом забудови;
  • ускладнення оперативних втручань, збільшення терміну тривалості операцій та госпіталізації;
  • надлишкова, і доволі часто необґрунтоване вживання антибіотиків;
  • старіння лікарняних споруд, приміщень, комунікаційних мереж, обладнання, меблів, інвентарю тощо;
  • дефіцит мийних та дезінфікуючих матеріалів, разових шприців, матеріалів для забезпечення дотримання стерильності та ін.
  • недостатній рівень санітарно-гігієнічних та медичних знань серед населення.
Дані щодо основних шляхів передачі наведені на мал. 1.
 
Мал. 1. Шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій
 
Найбільш ймовірними шляхами передачі ВЛІ слід вважати:
- аерозольний шлях (повітряно-крапельний та повітряно-пиловий) ;
- контактний та фекально-оральний шлях, де найбільшим ризиком є оперативні втручання, пологи, ін’єкції та ендоскопічні дослідження;
- трансмісійний (через кровосмокчущих комах: воші, комарі) ;
- зоонозний шлях (антропозоонози) ;
- аліментарний (вірусні гепатити, харчові отруєння і ін.).
Навіть приймаючи до уваги, що ВЛІ характеризуються поліетіологічністю та асоціацією мікроорганізмів слід знати, що частими винуватцями є одні і ті ж самі мікроорганізми (Додаток 2).
Профілактика ВЛІ об’єднує великий комплекс заходів та засобів, а їх узагальнена схема відтінена на малюнку 2.
 
Мал. 2. Схема профілактики ВЛІ
 
Як видно із наданої схеми тут значне місце з профілактики ВЛІ займають:
Фото Капча