Гірничорозвідувальні виробки

Гезенк – вертикальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню та призначена для пересування людей, вентиляції (провітрювання) та спускання корисних копалин і матеріалів із верхніх робочих горизонтів на нижні. Устя сліпої шахти або гезенку виходять у підземну виробку.

Бурова свердловина – вертикальна або похила гірнича виробка, що має велику глибину при малому поперечному перерізі.

До горизонтальних виробок належать квер-шлаги, штреки, польові штреки, камери, орти, штольні, тунелі, розсічки тощо.

Квершлаг – горизонтальна гірнича виробка, яка проходить уперехрест простяганню гірських порід і не має безпосереднього виходу на земну поверхню.

Штрек – горизонтальна гірнича, виробка, яку проходять по простяганню корисних копалин; він не має безпосереднього виходу на земну поверхню.

Польовий штрек – горизонтальна гірнича виробка, яку проходять по простяганню пустої породи і яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню.

Камера – горизонтальна гірнича виробка невеликої довжини та порівняно великого розміру поперечного перерізу. До камер належать і сполучення колостовбурного двору з шахтним стовбуром, насосна та машинні камери, електродепо, камера очікування, диспетчерська, протипожежна тощо. Колостовбурний двір – це сукупність виробок колошахтного стовбура, призначених для обслуговування підземного господарства, з квершлагом, штреком, які з'єднуються з головними підземними виробками.

Орт – горизонтальна гірнича виробка, що не має виходу на земну поверхню. Цю виробку проходять у товщі корисних копалин під кутом до простягання, не виходячи за її межі.

Штольня – горизонтальна гірнича виробка, що має вихід на земну поверхню.

Тунель – штольня з двома протилежними виходами на земну поверхню.

Розсічка – горизонтальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню й проводиться із шурфу, штольні тощо. Довжина розсічок може бути до 100 м.

До похилих виробок належать похилі шахти, похилі кверпшаги, бремсберги, схили, скати тощо.

Бремсберг – похила гірнича виробка, яка проведена знизу вгору (за піднесенням) для спускання корисних копалин з верхнього горизонту на нижній за допомогою механічного пристрою та з використанням сили тяжіння вантажу.

Схил – похила гірнича виробка, проведена по падінню покладів або пласта для підйому корисних копалин з нижнього горизонту на верхній за рахунок механічної енергії.

Скат – похила гірнича виробка, призначена для спуску корисних копалин під дією власної ваги. Скат складається з людського ходка та вантажного відділу.

Комбіновані гірничі виробки становлять сполучення відкритих і підземних виробок. У ряді випадків родовища, що залягають на великій глибині, розробляють 'відкритим способом, а доставка корисних копалин на поверхню здійснюється підземними виробками.

Вибір типу гірничорозвідувальних виробок та їхнього типового поперечного перерізу. Вибір типу гірничорозвідувальних виробок залежить від стадії пошуково-розвідувальних робіт, форми та умов залягання родовищ корисних копалин та інших факторів. Копуші широко застосовуються при пошуках корінних родовищ золота, олова, алмазів та інших корисних копалин, які утворюють ареоли розсіювання. Глибина копуші обумовлюється необхідністю отримання проби з достатньою кількістю глинистих частинок (примазки). Канави й траншеї проходять для пошуків, розвідки або картування, а також для опробування. Призначення канав і траншей – розкриття корінних порід під нещільними відкладами. Розвідка канавами й траншеями застосовується при геологічній зйомці, пошуках і попередній розвідці пластових, жильних, штокових та інших родовищ, які залягають на глибині до 8 м, а також при детальній розвідці неглибоко залягаючих родовищ золота, платини, п'єзокварцу тощо. Розвідкові канави завглибшки 3-4 м мають ширину на дні від 0, 5 до 0, 7 м і більше, а розвідкові траншеї завглибшки до 8 м мають ширину знизу до 3 м. Глибину канави або траншеї А визначають на підставі потужності алювіально-делювіальних відкладів т і величини заглиблення її в корінні породи  . Форма поперечного перерізу канав прямокутна в стійких породах і трапецієподібна в нестійких. Крутизна стінок (відкосів) канави залежить від кута натурального відкосу порід і встановлюється в межах від 45 до 70°. Проекція стінок канави на горизонтальну площину С залежить від характеру породи й закріпленості її стінок.

При незакріплених стінках у сипких породах С = h, в суглинках С = h/5 або h/ 6, у щільних глинах С =  . При закріплених стінках у сипких породах С становить від   до  . Закладення стінок траншей встановлюється таким, як і для канав, при цьому траншея розбивається на два-три уступи. Ширина запобіжної площадки уступу траншеї має бути не меншою як 0, 5 м. Розчистка застосовується для з'ясування геологічної будови родовища чи його частини, а також для опробування розкритих корисних копалин.

Шурфи й дудки застосовуються в розвідці при наявності потужних насосів для винаходження родовищ. Із шурфів і дудок відбираються проби порід і руд для різних аналізів і технологічних досліджень. Шурфи також застосовуються для спостережень за зміною складу порід або фільтрації води, а при інженерно-геологічних дослідженнях – для отримання породних проб у вибої та на стінках шурфу для вивчення фізико-механічних властивостей грунту. В ряді випадків із глибоких шурфів проходять розсічки та штреки завдовжки 20-30 м і більше. Розсічка слугує для розкриття й простежування рудного тіла навхрест простяганню, штреки – по простяганню. При розвідці крутопадаючих родовищ проходять похилі шурфи