Глобальне змінювання клімату: гольфстрім і танення льодовиків

Ми маємо трохи більше ста років, що вкрай мало для оцінки клімату. Вплив діяльності людини на погодні умови сильно відчутний, проте чи впливає це на клімат – питання», - каже головний синоптик OPOGODE Наталія Діденко. Звідки чекати небезпеку У зв'язку з тим, що в Україні є чимало різноманітних водойм, найбільш небезпечними для нас є паводки та повені. Українці вже могли в цьому неодноразово переконатися: повені на Дунаї у 2005 році, на Дністрі й у Закарпатті у серпні 2008 року, рекордні снігопади на заході та у центральній частині країни у грудні 2009 та у березні 2013 років. Руйнівний вплив повені щороку збільшується, і, як наслідок, знову страждає економіка.

Експерти Національного екологічного центру України (НЕЦУ) застерігають, що небезпеку слід чекати саме від води, адже згодом рівень Світового океану підніметься, зміняться також океанічні течії. «Люди зіткнуться з проблемами водопостачання, буде деградація сільськогосподарських земель та лісів. Кількість паводків та повенів зросте в рази, і від того сільське господарство просто не зможе розвиватися, бо все буде затоплювати», - зазначає експерт з питань зміни клімату НЕЦУ Ірина Ставчук.

За прогнозами вчених, якщо ситуація не зміниться, до 2025 року дві третини людей світу будуть відчувати нестачу питної води. В Україні до 2020 року значних змін не буде, але ситуацію ускладнює високий рівень забрудненості річок. Кліматологи передбачають декілька глобальних сценаріїв підвищення рівня Світового океану. І навіть найоптимістичніший з них, згідно з яким цей показник зросте до кінця сторіччя лише на 1,5-2,0 м, все одно призведе до затоплення деяких міст та навіть цілих країн. Не омине такий розвиток подій і Україну: Чорне море може поглинути Керч, Феодосію, Євпаторію та Одесу. 

Через глобальне потепління також виникнуть проблеми з таненням снігу та льодовиків. Очікують, що згодом зими стануть коротшими та теплішими, а відтак це вплине на туризм та, зокрема, гірськолижні курорти, на яких українці зараз можуть заробляти.  Також Україні загрожують лісові пожежі. Експерти очікують, що середня температура влітку буде стрімко зростати. 

Синоптики обіцяють, що вже наступне літо буде в рази спекотнішим від літа-2017. Відтак, самозаймання сухої трави, лісів та торфовищ може стати для нас нормальним явищем. В Україні вже було чимало спустошливих пожеж, зокрема у 1999 році виникло 6070 лісових пожеж, які знищили 5532 га лісів. Найбільше їх було в Луганській, Донецькій, Харківській і Дніпропетровській областях. Влітку 2007 року виникла глобальна пожежа у Херсонській області. А цьогоріч були масові самозаймання торфовищ. У цілому по Україні, на рік буває близько 3,5 тисяч лісових пожеж, які знищують більше 5 тисяч гектарів лісу. Попередити біду Втім, експерти зазначають, що поки що цей процес можна частково попередити. Потрібно лише терміново скоротити викиди парникових газів та створити нові гідротехнічні споруди, які призупинять затоплення українських міст. «Природні процеси зміни клімату людина зупинити не в змозі. 

Але вплинути на розвиток негативних моментів свого господарювання вона просто зобов'язана. У цьому аспекті, в першу чергу, варто говорити про подальше регулювання і його посилення за кількістю шкідливих викидів в атмосферу», - зауважує Задесенець.

Також українцям слід негайно почати використовувати джерела альтернативної енергетики та розвивати енергозберігаючі технології. Крім того, треба створити умови для ширшого використання відновлювальних джерел енергії (вітрова, сонячна, геотермальна і т.д).

 Економічні збитки від глобального потепління теж зростають. Окрім того, що декілька українських міст можуть опинитися під водою, не приноситимуть доходів українські гірськолижні курорти та сільське господарство. Щоправда, вплив клімату на економіку стосується усього світу. Так, відповідно до нещодавнього звіту Британського уряду, кліматичні зміни можуть коштувати світу близько 5% ВВП щорічно. Якщо справдяться найбільш песимістичні прогнози, ця цифра зросте до 20% ВВП. В той же час, якщо зменшити кількість викидів вже зараз, то прибуток від активних дій зможе частково покрити збитки.

 

 

 

Якщо вірити свіжому підрахунку, гігантська циркуляція води в Атлантичному океані може припинитися протягом 300 років, якщо концентрація CO₂ у атмосфері подвоїться.

Ідея про те, що Гольфстрім може зупинитися, привела до появи жахливих фантазій на кіноекрані, хоча і не знайшла великого розуміння вчених.

Але недавній доповідь, опублікована у відомому журналі Science, говорить про те, що дослідники клімату недооцінювали можливість колапсу.

Вей Ліу та колеги-дослідники в Скрипсінському інституті зробили деякі розрахунки, які говорять про те, що Гольфстрім може припинити своє існування, якщо клімат стане тепліше, а це означає, що теплова океанська вода може перестати поступати в більш холодних районах.

Учені констатують, що слідство цього може стати істотним охолодженням Північної Атлантики та сусідніх територій.

«Якщо це правда, то ситуація для Норвегії зміниться корінним чином», - розповідає Расмус Беннестад (Rasmus Benestad) з Метеорологічного інституту, норвезький дослідник, що займається проблемами клімату, ознайомившись