Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Господарські зобов’язання

Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Господарські зобов’язання
 
Зміст
 
Господарські зобов’язання, підстави їх виникнення, суб’єкти правовідносин.
Господарський договір, поняття, форми.
Види господарських договорів.
 
Господарські зобов’язання, підстави їх виникнення, суб’єкти правовідносин
 
Господарське зобов'язання – це зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, через що один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК господарські зобов’язання – це зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона) повинен вчинити певну дію господарського або управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, а друга сторона (управлена) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Підстави виникнення господарських зобов’язань передбачені ст. 174 ГК і ст. 11 ЦК.
Підстави виникнення:
Безпосередньо з акту законодавства, який регулює господарську діяльність.
З акта управління господарською діяльністю (наприклад, прийняття рішення про створення суб’єкта господарювання).
З господарських договорів.
Інших договорів, передбачених законом.
Інших правочинів, що не суперечать закону.
В наслідок заподіяння шкоди суб’єкту, або суб’єктом господарювання.
У наслідок придбання або збереження майна суб’єкта господарювання.
У результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів.
В наслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
На підставі рішення суду чи спеціально уповноваженого органу щодо накладення у передбачених законом випадках санкцій на порушників.
Поняття і види господарських зобов'язань
Згідно ст. 173 ГК слід виділити такі види господарських зобов’язань:
Майново-господарські зобов’язання, якими визнаються цивільно-правові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь іншої сторони, або утриматись від неї, а управлена сторона має право вимагати виконання її обов’язку стосовно цих дій. Суб’єктами можуть бути:
Суб’єкти господарювання, визначені у ст. 55 ГК, визначені в ЦК та в спеціальних законах.
Не господарюючі суб’єкти юридичні особи, які вступають у відносини із суб’єктами господарювання з метою забезпечення власних господарських потреб.
Органи державної влади, які наділені господарською компетенцією.
Органи місцевого самоврядування, які діють в межах господарської компетенції.
Організаційно-господарські зобов’язання (Ст. 176) – це зобов’язання, які виникають в процесі управління господарською діяльністю між суб’єктом господарювання та суб’єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов’язана сторона повинна здійснити управлінсько-господарську дію, або утриматись від неї, а управлена сторона має право виконання її обов’язку. Суб’єкти організаційно-господарських зобов’язань:
Органи державної влади, наділені господарською компетенцією – щодо підпорядкованих їм державних підприємств та інших господарських організацій будь-якої форми власності.
Органи місцевого самоврядування щодо комунальних підприємств та організацій.
Господарські об’єднання щодо підприємств-учасників.
Холдингові компанії щодо корпоративних підприємств, які входять до складу холдингу.
Головне підприємство промислово-фінансової групи щодо інших учасників такої групи.
Учасники господарських організацій корпоративного типу, які володіють корпоративними правами.
Суб’єкти господарювання, які наділені управлінськими повноваженнями щодо інших суб’єктів на підставі укладених між ними договорів підприємницького характеру.
Господарський договір – це домовленість суб'єкта господарювання з іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх прав та обов'язків у сфері господарювання.  За суб'єктним складом розрізняються дво- і багато-сторонні договори. Залежно від юридичної підстави укладення договору розрізняють два різновиди господарських договорів:  господарські договори, які укладаються на підставі державних замовлень і зміст яких повинен відповідати цим замовленням (плановані договори). господарські договори, які укладаються на поставку продукції, виконання робіт, надання послуг на підставі господарських намірів сторін (на основі вільного волевиявлення сторін), юридично виражених істотними умовами договорів (регульовані договори). Залежно від способу виникнення розрізняють формальні, реальні і консенсуальні господарські договори. Для За способом оферти і визначення змісту розрізняють: -договори приєднання. Це господарські договори, у яких одна сторона наперед встановлює умови майбутнього договору у формулярах або інших стандартних формах. Другій стороні залишається або прийняти їх у цілому, або не вступати в договір (перевезення вантажів, страхування тощо). Друга сторона не може запропонувати свої умови договору;
- договори, зміст яких сторони визначають при їх укладанні. За змістом істотних умов розрізняють прості і складні господарські договори. Простідоговори мають у своєму тексті майнові елементи лише одного виду договору: поставки, міни, перевезення і т. ін. У складних господарських договорах поєднуються майнові елементи двох і більше договорів (в ч. 2 ст. 628 ЦК такі договори названі змішаними). За регулятивними функціями розрізняють попередні і основні господарські договори.  Особливістю господарських договорів є те, що при їх укладанні застосовуються певні техніко-юридичні процедури, тобто порядок висловлення пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття її (акцепту) значною мірою формалізований. Порядок (процедура) укладання господарського договору поділяється на ряд стадій, на кожній з яких відповідна сторона має вчинити певні дії, встановлені законом. 1-а стадія – надсилання пропозиції укласти договір (оферта).
Фото Капча