Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Громадсько-політичний та культурний вплив Почаївського монастиря на населення Волині (ХІХ – початок ХХ ст.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»
 
Дудар Василь Леонідович
 
УДК 94 (477) “18”:323.35
 
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИЙ ТА КУЛЬТУРНИЙ ВПЛИВ ПОЧАЇВСЬКОГО МОНАСТИРЯ НА НАСЕЛЕННЯ ВОЛИНІ (ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)
 
07.00.01 – історія України
 
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
 
Переяслав-Хмельницький – 2008
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди», МОН України.
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Коцур Віктор Петрович, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди», МОН України, ректор, завідувач кафедри історії та культури України.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Шип Надія Андріївна, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, МОН України, завідувач кафедри суспільних наук кандидат історичних наук, Молчанов Володимир Борисович, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Сьогодні, коли в Україні відзначається 1020 річчя запровадження християнства, історія православної церкви в Україні залишається однією із найпроблемніших ділянок сучасної історичної науки. По-перше, до початку 1990-х років на цю тему було накладено «табу» радянською політичною системою. І саме тому більш ніж сімдесятирічний розрив між науковими дослідженнями із цієї теми завдав значної шкоди вітчизняній науці, оскільки з української історіографії було викреслено цілий масив літератури різних шкіл та напрямів, різних ідеологічних підходів та вподобань. По-друге, з наукового обігу, фактично, було вилучено величезну кількість першоджерел, частина з яких була втрачена назавжди, а частина стала доступною для широкого кола дослідників лише тепер. Як наслідок, сучасна українська історична наука поки що не має чіткої концепції історії церкви в Україні (на відміну, наприклад, від російської історичної науки).
Слід відзначити, що Почаївська лавра впродовж останніх двох століть була об’єктом вивчення багатьох дослідників, які у своїх публікаціях намагалися всебічно показати місце і роль святині в житті й долі українського народу. Проте історія Почаївського монастиря ХІХ ст. не знайшла спеціального і комплексного висвітлення в сучасній історичній літературі. 
Насамперед це стосується наукового вивчення діяльності духівників монастиря в громадсько-політичній сфері, дещо меншою мірою – у культурній. Тому виникає необхідність ознайомитися з тими аспектами церковного життя, що донині залишалося поза увагою історичних досліджень.
У період суворого і чіткого підпорядкування церков, ієрархів, духовенства державній системі Почаївський монастир став вагомим інструментом самодержавного впливу на населення Волинської губернії. Звідси постає необхідність детального дослідження громадсько-політичної та культурної діяльності духовенства обителі.
Результати таких досліджень є певним внеском у дослідження загальних процесів і змін не тільки в церковному, а й у суспільному житті Волинської губернії в ХІХ – на початку ХХ ст., доповнюючи новими нюансами загальну історичну палітру тогочасної його організації. Величезний і малодосліджений пласт становить документальна спадщина, що залишилася від діяльності єпархіальних органів влади та духовенства Почаївської лаври ХІХ ст., яка є важливим джерелом для вивчення церковно-політичної історії не тільки даного регіону, а й для всього українського народу.
Вибір для дослідження громадсько-політичного та культурного впливу ченців на населення Волині через діяльність духовенства Почаївського монастиря мотивується тим, що дана обитель була на той час найбільшою і найчисельнішою релігійною організацією губернії. Монастиреві властиві давність церковних традицій, визначні святині, що мали не тільки неабияке значення для всього православного світу, а й породжували неповторну своєрідність церковного життя Волинської єпархії. 
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною плану науково-дослідної роботи кафедри історії та культури України Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди «Соціально-політичні процеси в Україні XVIII – ХХ ст.»
Мета дослідження. Виходячи з актуальності теми, спираючись на досягнення української і зарубіжної історіографії в дослідженні історії Почаївського монастиря, ураховуючи недостатню наукову розробку питання його громадсько-політичного життя, автор визначив таку мету: показати вплив громадсько-політичної та культурної діяльності духовенства Почаївського монастиря на населення Волині. 
Метою зумовлено основні наукові завдання, які необхідно розв’язати у процесі вирішення даної наукової проблеми:
- виявити, систематизувати і дати аналіз джерел та літератури з проблеми громадсько-політичної та культурної діяльності монастиря;
- показати становлення монастиря як великого релігійного та культурно-освітнього центру на Волині;
- простежити тенденції щодо одержавлення духовенства; 
- охарактеризувати вплив монастиря на громадсько-політичне життя населення Волині у зазначений період;
- засвідчити значення монастиря для культурного розвитку населення Волині.
Об’єктом дослідження є Почаївська Свято-Успенська лавра в ХІХ – на початку ХХ століття під кутом зору духовно-ідеологічних відносин священства з державою та місцевим населенням.
Предметом дослідження – громадсько-політична та культурно-освітня діяльність монастирського духовенства в зазначений період.
Хронологічні рамки дослідження включають період від 1795 р., тобто від моменту входження Волинських земель до складу Російської імперії після третього поділу Речі Посполитої, до 1914 р. – початку Першої світової війни, коли в монастирі зупинилися австрійські війська.
Територіальні межі дослідження локалізуються територією Волинської єпархії ХІХ – початку ХХ ст., яка щодо цивільного адміністративного устрою українських земель того часу співпадала з межами одноіменної губернії і протягом усього століття залишалася незмінною.
Дисертаційна
Фото Капча