Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гроші та кредит

Предмет: 
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
126
Мова: 
Українська
Оцінка: 

національний банк – шведський «Ріксбанк» – був заснований в 1668 р. на межі переходу від феодалізму до капіталізму. В 1694 р. був заснований Банк Англії. Але ці банки не володіли правом на емісію грошових знаків і їх функції відрізнялись від функцій сучасних центральних банків. Центральні банки в їх сучасному вигляді виникли в XIX ст. В сучасних умовах практично в усіх країнах світу існують центральні банки, але між ними є вагомі відмінності, обумовлені особливостями політичного та фінансово-економічного розвитку країн.

Серед різноманітних функцій центральних банків потрібно виділити основні, без яких неможливе виконання головної мети центрального банку –  збереження стабільності національної грошової одиниці; та додаткові, що відповідають рішенню цього завдання. Основними функціями, що здійснюються всіма без винятку центральними банками, виступають (рис.1).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис.1 – Перелік функцій центрального банку та їх складових елементів
Важливою є регулююча функція, яка притаманна всім без винятку центральним банкам, і включає: розробку та проведення грошово-кредитної політики; регулювання попиту та пропозиції на кредит та іноземну валюту (за допомогою проведення інтервенцій на грошовому та валютному ринках).
Контрольна функція обумовлена необхідністю підтримання стабільності цієї системи, оскільки довіра до національної грошової одиниці припускає наявність стійких та ефективно працюючих кредитно-банківських інститутів.
Обслуговуюча функція включає: забезпечення безперебійного функціонування системи готівкових та безготівкових розрахунків; кредитування кредитно-фінансових інститутів та уряду (виступаючи кредитором останньої інстанції, центральні банки надають позики кредитно-фінансовим установам, які зазнають тимчасових труднощів пов'язаних з недостатністю фінансових ресурсів, здійснюють фінансування державного боргу та дефіциту державного бюджету); здійснення ним ролі фінансового агента уряду (ведення урядових рахунків та управління активами різних урядових відомств. В деяких країнах, наприклад в США, центральні банки здійснюють цю функцію разом з комерційними банками. В інших державах, наприклад в Італії, центральний банк є практично бухгалтером урядових установ).
          Додаткові функції центрального банку не пов'язані безпосередньо з його головним завданням (збереження стабільності національної грошової одиниці), але сприяють його реалізації. До їх числа відносять: управління державним боргом, проведення аналітичних розслідувань, ведення статистичної бази даних, виготовлення банкнот тощо. 
       Таким чином, центральні банки – це органи державного регулювання економіки, яким надано монопольне право випуску банкнот, регулювання грошового обігу, кредиту, валютного курсу, зберігання золотовалютних резервів. Центральний банк є «банком банків», фінансовим агентом уряду при обслуговуванні державного бюджету.
 
Питання 2. Національний банк України
 
В Україні центральним банком є Національний банк України (НБУ). Він представляє собою перший рівень банківської системи. НБУ створений згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» і діє на підставі Закону «Про Національний банк України». 
Як центральний банк НБУ виконує такі основні функції:
■ емісія грошей та організація їх обігу (у той час як Казначейство Міністерства фінансів України не має права емісії грошей і здійснює фінансування державних витрат у межах доходів, що надійшли у бюджет, а також отриманих кредитів. Цим самим забезпечується кредитна основа сукупного грошового обігу України);
■ є кредитором останньої інстанції для комерційних банків;
■ організація проведення безготівкових розрахунків господарськими суб'єктами, а також розрахунків між банками;
■ обслуговування державного боргу країни;
■ проведення операцій на рику державних цінних паперів та валютному ринку (встановлює офіційний курс національної грошової одиниці, створює валютні резерви, організує операції з монетарними металами);
■ видача комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій та операцій з іноземною валютою;
■ регулювання і контроль за діяльністю комерційних банків та за кредитно-фінансовою системою країни в цілому.
Національний банк України було організовано у 1991 році і являє собою систему єдиного банку, що включає в себе центральний апарат, розташований у Києві, Кримське республіканське і 24 обласні управління. Управління НБУ діють від його імені в межах наданих їм повноважень і функцій. Вони підзвітні Правлінню банку. До функціональних підрозділів НБУ належать обчислювальні, розрахунково-касові центри, регіональні і Центральна розрахункові палати. Структурним підрозділом НБУ виступає апарат інкасації. Керівним органом НБУ є Правління, що очолює Голова Правління.
НБУ представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних фінансово-кредитних установах. На нього покладене виконання операцій по розміщенню державних цінних паперів.
Крім того, на Національний банк покладене виконання операцій, зв'язаних з функціонуванням валютного ринку України.
 
 
ТЕМА 2.4. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ
 
1. Класифікація і характеристика комерційних банків.
2. Операції комерційних банків.
3. Доходи, видатки і ліквідність активів комерційних банків.
 
Питання 1. Класифікація і характеристика комерційних банків
Банки виникли на основі товарно-грошових відносин, і тому існують при різних суспільно-економічних формаціях. Перші подібні установи, що стали попередниками капіталістичних банків, виникли в кінці XVI ст. у Флоренції та Венеції на основі обмінних операцій (обмін грошей різних міст та держав) і спеціалізувались на прийманні вкладів і здійсненні безготівкових розрахунків. Пізніше за
Фото Капча