Характеристика мережі природно-заповідного фонду заданої території Здолбунівського району, Рівненської області

Найважливішими питаннями в заповідній справі є управління та економічне забезпечення природно-заповідного фонду. Стаття 12 Закону «Про природно-заповідний фонд України» має назву “Управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду”.

В ній вказується, що управління природними заповідниками, біосферними заповідниками, національними природними парками, регіональними ландшафтними парками, а також ботанічними садами, дендрологічними парками і зоологічними парками загальнодержавного значення здійснюють спеціальні адміністрації.

Спеціальні адміністрації можуть створюватися також для управління ботанічними садами, дендрологічними парками, зоологічними парками місцевого значення та парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва.

Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства здійснює Державна екологічна інспекція та територіальні органи Міністерства охорони навколишнього середовища України.

Значно посилились позиції інспекційних підрозділів після внесення змін і доповнень до Положення про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Мінекоресурсів від 31. 05. 2002 р., № 205. Завдяки реалізації цих змін та доповнень у складі територіальних органів Міністерства охорони навколишнього середовища утворені екологічні інспекції (в тому числі міські, районні, міжрайонні) з чітко окресленими правами та функціями.

Основним документом, який регламентує облаштування, охорону та використання територій природно-заповідного фонду є проект організації території та охорони природних комплексів установ природно-заповідного фонду.

 

 

За Законом “Про природно-заповідний фонд України” (ст. 31-32) ботанічні сади створюють з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних та типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи. Ботанічні сади можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

В Україні перші ботанічні сади з’явились на початку XIX ст. В 1804 році у м. Харкові під керівництвом професора І. Каразіна був закладений перший ботанічний сад. В 1806 році у м. Кременці професор В. Бессер заклав при місцевому ліцеї ботанічний сад, із якого багато інтродуцентів вперше потрапили в інші райони України (Черевченко Т., Кузнецов С., 1995). У 1812 році Х. Стевен організовує поблизу м. Ялти імператорський Нікітський ботанічний сад, який відіграв велику роль у розвитку південного плодівництва і декоративного садівництва на всьому півдні Російської імперії. Тепер тут зібрано 15 тисяч видів, різновидів, форм і сортів декоративних, квіткових, плодових та технічних культур.

У XIX ст. ботанічні сади були організовані при університетах у Львові (1832 р.), Києві (1839 р.), Одесі (1867 р.), Чернівцях (1877 р.). До 1917 р. в Україні було 7 ботанічних садів загальною площею 2020, 1 га. Сьогодні їх нараховується 28.

Ботанічні сади України мають різне відомче підпорядкування (3 – у системі НАНУ, 18 – підпорядковано університетам, педагогічним і сільськогосподарським вузам, 4 – іншим відомствам).

У фізико-географічному відношенні ботанічні сади розташовані на Поліссі -1, у Лісостепу – 12, Степу – 7, Карпатах – 2, Гірському Криму – 2. Шість областей не мають ботанічних садів (Рівненська, Івано-Франківська, Тернопільська, Кіровоградська, Миколаївська, Запорізька, Луганська), а в двох (Хмельницькій та Чернігівській) вони розташовані поза обласними центрами.

За Законом “Про природно-заповідний фонд України” ботанічні сади загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами. Ботанічні сади місцевого значення можуть бути визнані такими спеціальною постановою. Ботанічний сад очолює директор, що призначається відомством, у віданні якого знаходиться цей ботанічний сад. Штати, кошторис витрат теж затверджує це відомство.

Основними завданнями ботанічних садів є:

збереження в штучних умовах колекцій живих рослин (особливо рідкісних і зникаючих видів) та інших ботанічних об’єктів, які мають наукове, навчальне, економічне і культурне значення;

проведення науково-дослідних робіт за тематикою ботанічного саду;

проведення навчально-педагогічної і науково-освітньої роботи.

Наукова робота в ботанічних садах проводиться за такими напрямками:

організація спеціальних експозицій, колекційних і експериментальних ділянок, гербаріїв та ін. ;

організація експедицій і участь в експедиціях інших установ з метою вивчення і поповнення рослинних колекцій;

створення насінних фондів, обмін насінням і розмноження нових цінних у господарському відношенні рослин природної флори і інтродукованих культурних рослин для їх впровадження в господарське використання;

розробка наукових основ і методів захисту інтродукованих рослин від шкідників і хвороб;

проведення наукових конференцій і нарад, публікації

Режим охорони ботанічних садів

На території ботанічних садів забороняється будь-яка діяльність, яка не пов’язана з виконанням покладених на них завдань і яка може загрожувати колекції живих рослин природної і культурної флори.

Територія ботанічного саду може бути поділеною на такі функціональнізони:

експозиційну- відвідування цієї зони дозволяється в порядку, що встановлює адміністрація ботанічного саду;

наукову – в ній знаходяться колекції, експериментальні ділянки тощо. На цю зону, яка є закритою для відвідування, можуть заходити лише співробітники ботанічного саду. Представники інших установ в наукову зону допускаються з дозволу адміністрації саду;

заповідну- це унікальні і типові ділянки непорушеної флори, як еталони природної рослинності. Відвідування цієї зони заборонено, крім випадків, пов‘язаних з проведенням наукових досліджень;

адміністративно-господарську зону.

Зонування територій ботанічних садів проводиться відповідно до Положення про ботанічний сад і Проекту організації території ботанічного саду за погодженням з Мінекоресурсів України для ботанічних садів загальнодержавного значення, а для ботанічних садів