Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Характеристика розрізнення студентами видів здібностей

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Характеристика розрізнення студентами видів здібностей
 
Тадєєва І. Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука
 
Анотація. Тадєєва І. Характеристика розрізнення студентами видів здібностей. У статті розкрито та проаналізовано сутність та компоненти здібностей.
Ключові слова: здібності, студенти, аналіз.
Аннотация. Тадеева И. Характеристика распознания студентами видов способностей. В статье раскрыты и проанализированы содержание и компоненты способностей.
Ключевые слова: способности, студенти, аналіз.
Abstract. Abstract. Tadeeva I. Characteristic of discrimination by the students of the forms of abilities. In the article the content and the components of abilities are opened and analyzed.
Key words: abilities, students, analysis.
 
Актуальність. Проблема здібностей хвилювала людство з давніх часів. Незважаючи на плідні теоретичні і практичні дослідження та значні методичні напрацювання (Ч. Спірмен, Л. Терстон, С. Рубінштейн, Е. Ільїн, Б. Теплов, А. Петровський. Л. Зеленов, В. Щадриков, В. Волков та ін) існує досить багато питань з приводу їх визначення, розвитку та формування [4, с. З]. Оскільки успішну діяльність людини в певній області обумовлює сукупність ряду здібностей, дуже важливо досліджувати питання про те, які є здібності, які з них є найбільш важливими для кожного виду діяльності.
Метою нашого дослідження було визначити стан володіння студентами поняттями про види здібностей.
Для досягнення поставленої мети сформульовано завдання дослідження:
1. Узагальнити види здібностей.
2. Визначити рівень володіння студентами поняттями про види здібностей.
Для вирішення завдань дослідження використано комплекс теоретичних методів: аналіз, синтез, узагальнення, бесіда, опитування та ін.
Результати дослідження та їх обговорення.
Відповідно до домінуючих психологічних концепцій, здібності це такі психологічні особливості людини, від яких залежить успішність придбання знань, умінь, навиків, але які самі до наявності цих знань, навиків і умінь не зводяться. Здібності виявляються не в знаннях, уміннях і навиках, як таких, а в динаміці їх придбання, тобто в тому, наскільки за інших рівних умов швидко, глибоко, легко і міцно здійснюється процес оволодіння знаннями і уміннями, істотно важливими для даної діяльності [1].
Здібності є неоднорідними і розрізняються за якістю (математичні, технічні, художні, фізичні і т. д.), широтою (загальні, спеціальні), своєрідністю їхнього сполучення і ступенем розвитку [2, 3]. Кожна з цих груп ділиться на елементарні і складні, а усередині них вже виділяються конкретні види [2, 3, 6]..
Здібності людей за змістом і характером діяльності, в якій вони виявляються, розрізняють загальні й спеціальні [2, 3, 6].
Під загальними здібностями розуміється така система індивідуально-вольових властивостей особи, яка забезпечує відносну легкість і продуктивність в оволодінні знаннями і здійсненні різних видів діяльності. Загальні здібності є результатом як багатьох задатків, так і усестороннього розвитку особи. Вони спираються на загальні вміння, необхідні в кожній галузі діяльності, зокрема такі, як уміння усвідомлювати завдання, планувати й організовувати їх виконання, використовуючи наявні в досвіді людини засоби, розкривати зв'язки тих речей, яких стосується діяльність, оволодівати новими прийомами роботи, переборювати труднощі на шляху до мети. Елементарні загальні здібності, властиві всім людям, хоча і різною мірою їх вираження, – це основні форми психічного віддзеркалення: здатність відчувати, сприймати, мислити, переживати, приймати і здійснювати рішення і запам'ятовувати. Адже кожний елементарний прояв цих здібностей є відповідна дія, виконувана з різним успіхом: сенсорне, розумове, вольове, і навіть може стати відповідним навиком [2, 3, 6]. Загальні складні здібності – це здібності до загальнолюдських видів діяльності: праці, навчання, гри, спілкування один з одним. Вони властиві в тій або іншій мірі всім людям і кожна є складною структурою властивостей особи.
Під спеціальними здібностями розуміють таку систему властивостей особи, яка допомагає досягти високих результатів в якій-небудь спеціальній області діяльності, наприклад літературної, образотворчої, музичної, сценічної і т. п. [2, 3, 6]. Спеціальні елементарні здібності – це здібності, властиві вже не всім людям, вони припускають певне виявлення якісних сторін психічних процесів. Спеціальні елементарні здібності розвиваються на основі завдатків в процесі навчання. Спеціальні складні здібності властиві вже не тільки різною мірою, але і взагалі не всім людям. Вони є здібностями до певної професійної діяльності, виниклим в процесі історії людської культури. Ці здібності звичайно називають професійними. Практично судити про здібності вчиться можна по сукупності таких показників, як швидкість оволодіння відповідною діяльністю, якісний рівень досягнень, схильність до занять цією діяльністю, співвідношення успішності і зусиль, витрачених для досягнення цих результатів. До спеціальних здібностей відносять і здібності до практичної діяльності, а саме: конструктивно-технічні, організаторські, педагогічні і інші здібності.
Кожна здібність має свою структуру, де розрізняють провідні й допоміжні властивості [2, 3, 6]. Так, провідними в літературних здібностях є особливості творчої уяви та мислення, яскравість наочні образи пам'яті, розвиток естетичних почуттів, почуття мови, в математичних – уміння узагальнювати, гнучкість процесів мислення, легкий перехід від прямого до зворотного ходу думки; у педагогічних – педагогічний такт, спостережливість, любов до дітей, потреба в передаванні знань; у художніх – особливості творчої уяви і мислення, властивості зорової пам'яті, що сприяють створенню і збереженню яскравих образів, розвиток естетичних почуттів, що виявляються в емоційному ставленні до сприйнятого, вольові якості особистості які забезпечують перетворення задуму в дійсність.
Специфічними є шляхи розвитку спеціальних здібностей [4, 5]. Наприклад, раніше за інших виявляються здібності до музики, математики. Кожна спеціальна здібність являє собою синтез певних властивостей особистості, що утворюють її готовність до активної й продуктивної діяльності. Здібності не тільки виявляються, а й формуються в діяльності. Спеціальні здібності становлять продукт розвитку спеціальних видів діяльності, які мають провідне значення в загальному розвитку особистості.
За рівнями розвитку дослідники виділяють: репродуктивний – забезпечує високе вміння засвоювати знання оволодівати діяльністю; творчий – забезпечує створення нового, оригінального [1]. Слід, однак, зважати на те, що кожна репродуктивна діяльність має елементи творчості, а творча діяльність включає і репродуктивну, без якої вона неможлива.
Щоб дослідити, в якому обсязі студенти спеціальностей фізичне виховання і фізична реабілітація використовують поняття здібності, і чи вважають вони їх значущими у їх професійній діяльності, ми провели спеціальні бесіди у яких взяли участь 184 студенти 3-5 курсів спеціальності фізична реабілітація і 60 студентів 3-5 курсів спеціальності фізичне виховання Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука.
Результати їх проведення показали, що студенти 44% студентів вбачають гарантію успішної професійної діяльності за наявності і розвитку відповідних професійних здібностей, 20% відзначають працелюбність як якість, що забезпечує професійний успіх і 36% як запоруку успішної професійної діяльності відзначають емоційне покликання, тобто бажання виконувати професійну діяльність і задоволення від її виконання.
Рівень володіння студентами поняттями про професійне значення різних видів здібностей перевірявся за допомогою опитувальника де були описані прояви загальних і фізичних здібностей (здатність швидко реагувати на зміну обставин; здатність до гострого, жвавого сприйняття; здатність до абстрактного і складного мислення; здатність відбивати зовнішній світ і себе в ньому; здатність проектувати зовнішнє середовище; здатність створювати в процесі своєї діяльності продукти і предмети, що задовольняють устремління і потреби людини; здатність заглянути вперед і розглянути новий предмет у його майбутньому стані; здатність до швидкого засвоєння нової інформації, утворення асоціативних масивів; здатність тривало і стійко зосереджуватися на завданні, на об'єкті своєї діяльності; сприйнятливість до зовнішніх вражень; здатність до швидкого запам'ятовування, його міцність, повнота, точність відтворення; здатність розкривати безпосередні зв'язки предметів і явищ об'єктивної дійсності, доходити глибокого розуміння їхньої суті і їхніх законів, здатність підтримувати стійке положення тіла за виконання нестандартних рухів; висока рухливість суглобів; висока швидкість рухів ніг і тулуба; здатність швидко реагувати на сигнал; швидке і точне переміщення тіла у просторі при дефіциті часу; здатність до диференціювання рухів за просторово-часовими і силовими параметрами; здатність до перебудови рухів у відповідності до зміни середовища; здатність орієнтуватися у просторі і часі за допомогою зору; здатність застосовувати значну швидкісну силу у метаннях; здатність швидко виконувати одиночний рух; загальна відносна сила; здатність виконувати помірні навантаження з подоланням опору 40% власної маси тіла до 2 хвилин; здатність виконувати роботу субмаксимальної сили за рахунок гліколітичних джерел енергоутворення; здатність нервово-м’язевого апарату до мобілізації силових можливостей у короткий часовий проміжок; здатність виконувати рухи з максимальною швидкісттю у мінімально короткий час без втомлювання).
Студентам було запропоновано відмітити пункти, у яких, на їх думку, описані загальні здібності.
При правильному виконанні цього завдання можна було очікувати від студентів спеціальності фізична реабілітація 2024 правильних вибори, фізичне виховання 660 правильних виборів. Розрізнення загальних і спеціальних здібностей має умовний характер. Власне, йдеться про загальні і спеціальні сторони в здібностях людини, які існують у взаємозв'язку. Загальні здібності виявляються в спеціальних, тобто у здібностях до якоїсь певної, конкретної діяльності. З розвитком спеціальних здібностей розвиваються і загальні їх сторони. Високі спеціальні здібності мають у своїй основі достатній рівень розвитку загальних здібностей. Таким чином, кожна діяльність пред'являє певні вимоги до загальних, і до спеціальних здібностей. От чому не можна вузько професіонально розвивати особу, її здібності. Тільки всебічний розвиток допоможе виявити і сформувати загальні і спеціальні здібності в їх єдності. Але це не означає, що людина не повинна спеціалізуватися в тій області, до якої виявляє найбільші здібності.
Фактично студентами спеціальності фізична реабілітація зроблено 1956 вірних вибори, спеціальності фізичне виховання 513 вірних вибори. Таким чином, правильно визначили прояви фізичних здібностей студенти спеціальності фізична реабілітація у 96, 4% випадків, фізичне виховання – у 77, 7% випадків.
Висновок Аналіз результатів показав, що студенти без утруднень розмежували фізичні і загальні здібності, а отже достатньою мірою усвідомлюють їх прояви, здатні впізнати та оцінити. Вони надають великого значення здібностям у власному професійному становленні не відкидаючи при цьому значення праці і значення задоволення від роботи, розуміючи, що в людині все взаємопов'язане і від природи гармонійне, адже змінюючи умови роботи людини, ми створюємо тим самим нові способи дій.
 
Список використаних джерел
 
Клименко В. В. Психологические тесты таланта. -Харьков: Фолио, 1996. -197 с.
Лейтес Н. С. Об умственной одаренности. – М. : Педагогика, 1960. – 215 с.
Лейтес Н. С. Умственньїе способности и возраст. – М: Педагогика, 1971. -280 с.
Сарапулова Є. Виховання обдарованої дитини // Початкова школа, 2000. -№2. -С. З-4.
Учителю о психологии одаренности / Под. ред. В. Лебедевой, В. Панова. – М., 1996. – 32 с.
Фото Капча