Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Хвороби овочевих культур. Хвороби капусти

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
«Хвороби овочевих культур. Хвороби капусти»
 
Несправжня борошниста роса, або пероноспороз капусти (Регоnospora brassicae Caum) уражує капустяні рослини різного віку, але найбільше розсаду, яку вирощують у теплицях та парниках.
На листках і сім’ядолях розсади утворюються розпливчасті жовті плями, з нижнього боку яких розвивається сіруватий борошнистий наліт конідієносців і конідій гриба.
У тривалу дощову погоду хвороба проявляються на листках: вони вкриваються червонувато-жовтими плямами, жовтіють і засихають.
На насінниках капусти та інших капустяних культур уражуються листки, стебла, квітконіжки і стручки, на яких утворюються сизі або чорні плями. У вологу погоду плями вкриваються білим нальотом. При сильному ураженні насіння зовсім не утворюється або буває недорозвинуте, щупле.
Хвороба розвивається на капусті та в період зимового зберігання. На зовнішніх листках головок утворюються жовтуваті сухі плями. Такі головки часто загнивають.
Грибниця збудника хвороби розміщується в міжклітинниках тканин, у клітини проникають присоски, на поверхні ураженої тканини утворюються вилчасто-розгалужені конідієносці з одноклітинними круглими або яйцеподібними конідіями на кінцях. Утворює гриб і ооспори, за допомогою яких зимує в рештках урожаю та в насінниках капусти. Протягом вегетації хвороба поширюється конідіями. Розвитку пероноспорозу сприяє надмірна вологість повітря та ґрунту в парниках і розсадниках, а також загущеність посівів. Нерідко від пероноспорозу вся розсада гине за кілька днів.
Заходи боротьби. Насіння слід відбирати із здорових насінників. Після збирання його ретельно очищають від домішок і щуплих насінин. Зібране з уражених ділянок насіння перед висівом прогрівають у гарячій воді при температурі 48-50°С протягом 20 хв., після чого охолоджують 2-3 хв. у холодній воді й просушують. У парниках необхідно регулювати температуру і вологість повітря провітрюванням, не допускати перезволоження ґрунту. При появі хвороби розсаду обприскують 0. 5-1% -ним. розчином бордоської рідини або 0, 3% -ю суспензією хлорокису міді: вперше – при появі ознак хвороби, потім – через кожні 5-7 днів у міру потреби.
При значному поширенні хвороби в парниках треба прискорити висаджування розсади в ґрунт. Насінники при перших ознаках хвороби обприскують 1% -ною бордоською рідиною, або 0, 3% -ною суспензією 90% -го препарату хлорокису міді.
Суха гниль, або фомоз (Phoma lingam Desm.) поширюється у вологу погоду, переважно в низинах і заплавах річок. Уражуються всі види капусти редьки, гірчиці та інших капустяниих культур. Виявляється фомоз на надземних і підземних частинах рослин в усі фази розвитку. Особливо великої шкоди завдає насінникам капусти.
На розсаді уражуються сім’ядолі, стебла та корінці. На сім’ядолях виникають світло-бурі плями, покриті чорними цятками – пікнідами гриба. Ураженість стебел розсади схожа на ураженість чорною ніжкою, але відрізняється від останньої світлішим кольором і наявністю чорних пікнід. Уражені тканини руйнуються і рослина гине.
У полі на капусті першого року хвороба проявляється через 15-20 днів після висаджування розсади в ґрунт на листках, стеблах і коренях. Листки вкриваються світло-бурими плямами,. стебла, здебільшого на прикореневій частині, а також на коренях – сірими, які згодом темніють і покриваються чорними пікнідами. На уражених місцях стебла та кореня виникає суха гниль, тканина руйнується, внаслідок чого рослина швидко в’яне і гине. Часто стебло уражених рослин підламується і рослина падає.
У насінників уражуються листки, стебла та стручки. На них також утворюються сірі плями з чорними пікнідами гриба. Через заражені стручки хвороба передається на насіння. На уражених стеблах і коренях у період масового цвітіння капусти спостерігається суха гниль, а всередині качанів утворюються порожнини, заповнені білою грибницею збудника хвороби. Хворі насінники поступово в’януть і засихають.
Під час зберігання овочів хвороба продовжує розвиватися. Фомоз передається через насінники, заражене насіння та післязбиральні рештки.
Заходи боротьби. Насіння капусти протруюють препаратом ТМТД (8 г на 1 кг насіння).
Капусту та інші капустяні культури необхідно вирощувати в сівозміні, щоб вони поверталися на попереднє місце не раніше як через чотири роки. Дотримуватись норми просторової ізоляції посівів капусти першого року від насінників капустяних. Необхідно систематично вести боротьбу з клопами, капустяною мухою, біланом та іншими шкідниками капустяних культур, які сприяють зараженню рослин фомозом.
У період вегетації рослини обприскують 1% -ним розчином бордоської рідини або 0, 4% -ною суспензією полікарбацину. Для висаджування слід відбирати тільки здорові рослини.
Кила (Plasmodiophora brassicae Wor.) поширена в північних і західних районах України на кислих і суглинкових ґрунтах. Крім капусти, уражує ріпу, редьку, гірчицю, редис, турнепс та інші капустяні культури і більшість бур’янів з родини капустяних.
Проявляється кила на коренях розсади і дорослих рослин протягом вегетаційного періоду. На коренях утворюються нарости і пухлини. Іноді вони досягають великих розмірів, внаслідок чого порушується функціонування коренів і вони не можуть у достатній кількості вбирати воду і поживні речовини.
Уражені рослини пригнічені, листки жовтіють і в’януть, головки часто зовсім не утворюються, а при великому ураженні врожай повністю гине.
Збудник хвороби – облігатний паразит, який розвивається тільки в живій рослині. Він не має грибниці. В процесі його розвитку утворюються амебоїди, плазмодії і спочиваючі спори. Зимує гриб у ґрунті у формі спочиваючих спор, які весною проростають і утворюють рухливі зооспори із джгутиками. Гриб за допомогою зооспор проникає в рослину через кореневі волоски, перетворюється в амебоїди, розмножується
Фото Капча