Ігрова діяльність як засіб розвитку сенсорних навичок дітей п’ятого року життя

Актуальність теми дослідження. Одним з найважливіших завдань педагогічної науки на сучасному етапі розвитку є вирішення проблеми формування гармонійної, розвиненої, творчої особистості, адже розвиток у людей різностороннього мислення давно перетворилося у соціальну необхідність. Нові умови і перспективи розвитку суспільства, загальні тенденції науково-технічного й економічного прогресу висувають все нові й нові вимоги до підготовки підростаючого покоління, що стане в майбутньому запорукою успішного існування людської спільноти.

Дошкільний вік у певному розумінні є унікальним, адже багато складових психіки дитини знаходяться в стадії активного формування. Дитину відрізняє підвищена пізнавальна активність, розширення обсягу знань, поява нових мотивів діяльності, що дозволяє максимально акумулювати всебічний розвиток. Але головним є те, що саме в цьому віці відбувається інтенсивний розвиток мислення, що визначальним чином впливає на всі інші пізнавальні процеси та інтелект у цілому. Суттєві зрушення відбуваються і в розвитку самосвідомості, відбувається активне початкове становлення особистості. 

Особливу роль в загальному розвитку дитини відіграє розвиток її сенсорики – відчуттів, сприймань, уявлень. Розвиток сенсорних навичок дитини дошкільного віку (зокрема п’ятирічного віку, який є перехідним етапом від ігрової до навчальної діяльності дитини-дошкільника) становить собою фундамент розумового розвитку дитини та формування комплексних уявлень про оточуючий світ.

Для дитини п’ятирічного віку (що являє собою перехід від дошкілля до шкільного періоду) найбільш продуктивним видом діяльності є гра. Тому особливо продуктивним є шлях розвитку особистості дитини через гру або ігрові методи виховання. 

Актуальність дослідження полягає в необхідності висвітлення проблем формування сенсорних навичок дитини п’ятирічного віку засобами використання елементів гри в умовах ДНЗ.

Об’єктом дослідження є розвиток сенсорних навичок в дітей п’яти років засобами використання гри.

Предметом – особливості ігрових прийомів, які використовуються в умовах виховного закладу для розвитку сенсорики дитини п’ятирічного віку віку.

Мета роботи – комплексно дослідити особливості розвитку сенсорних навичок в дітей п’ятирічного дошкільного віку, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методики використання ігрових елементів та прийомів у формуванні сенсорних навичок дитини дошкільного віку.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети визначено такі завдання дослідження:

• проаналізувати особливості розвитку сенсорики дітей п’яти років і узагальнити теоретичні засади формування сенсорних навичок у дітей дошкільного віку;
• проаналізувати характерні особливості дитячої гри;
• визначити особливості використання ігрових прийомів в сенсорному розвитку дитини;
• експериментально перевірити ефективність ігрових технік для формування сенсорних навичок дитини п’ятирічного віку;
• визначити умови та шляхи становлення різностороннього розвитку дитини.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали положення про розвиток дитини Виготського Л. С., Волощука І. С., Гергель Є. Л., Гнатко М. М., Заїки Є. В., Левіна В. А., Дяченко О. М., Костюка Г. С., Музико О. Л., Рагозіної В. В., Терещенко О. П. та інших; вплив ігрової діяльності на виховний процес дітей було розкрито в роботах педагогів-класиків (А. Я. Коменський, С. Ф. Русова, В. О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський та ін. ), психологів (Ю. А. Аркін, М. Я. Басов, П. П. Блонський, Л. С. Виготський, Н. Д. Виноградов, Д. Б. Ельконін, С. Л. Рубінштейн, Д. Н. Узнадзе та ін.), сучасних педагогів (Л. В. Артемова, А. К. Бондаренко, Г. І. Григоренко, Р. І. Жуковська, В. Г. Захарченко, Т. О. Маркова, Д. В. Менджерицька, О. І. Сорокіна, О. П. Усова, Г. С. Швайко, К. І. Щербакова та ін.). 

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс теоретичних і експериментальних методів. Зокрема застосовувався теоретичний аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення літератури з проблеми дослідження. Це дало можливість визначити ступінь розробленості проблеми. У процесі проведення дослідження, для аналізу результатів і одержання висновків використовувались різні педагогічно-психологічні методики.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблену методику віку можна використовувати педагогам та батькам в роботі з дітьми відповідної вікової категорії. 

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел.