Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Інформаційне забезпечення оцінювання ефективності управління загальною середньою освітою на місцевому рівні

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Середюк Валентина Володимирівна,
головний спеціаліст управління освіти
Рівненського міськвиконкому
 
Інформаційне забезпечення оцінювання ефективності управління загальною середньою освітою на місцевому рівні
 
Успішність прийняття ефективного управлінського рішення залежить від функціонування певних інформаційних потоків, які забезпечують отримання інформації про стан об’єкта управління.
Ключовим моментом в оцінюванні ефективності управління загальною середньою освітою є процес отримання та переробки інформації. Це пов’язано з тим, що інформація потрібна для формування управлінських рішень, а наявність регулярного аналізу інформації (що надходить каналами зворотного зв’язку) необхідна для формування наступних впливів та рішень, що забезпечують ефективність управління [2].
Проблема інформаційного забезпечення у місті розв’язувалась із врахуванням таких протиріч:
- між перевантаженістю інформаційними потоками і зростаючим дефіцитом необхідної інформації;
- між потребою отримання різноманітної інформації і ускладненими умовами її збирання;
- між необхідністю засвоєння наукових методів переробки інформації і стереотипами механічної роботи з нею;
- між зростаючою потребою нагромадження «банку» даних і застарілою шкільною оргтехнікою та відсутністю працівників з її обслуговування.
На сьогодні невирішеною проблемою залишається недоступність спеціалізованого програмного забезпечення для обробки і подальшого використання інформаційних потоків через його дороговартісність та відсутність єдиного підходу на рівні держави (наявне програмне забезпечення пропонується або в рамках реалізації окремого проекту, або в рамках експерименту).
Управлінням освіти були прийняті заходи щодо впорядкування роботи з інформаційними потоками, зокрема:
- переведено документообіг в електронний вигляд, наприклад, здійснення інформування засобами електронної пошти;
- створено сайти: управління освіти, методичного кабінету, педагогів-організаторів, методичних об’єднань вчителів початкових класів, трудового навчання, фізики, інформатики, математики;
- комп’ютеризовано 15 шкільних бібліотек, підключено до мережі Інтернет – 10. На цьому етапі управління освіти працює над упровадженням системи електронного обліку підручників;
- створено (у 2005 р.) інформаційно-комп’ютерний центр на базі природничо-математичного ліцею «Елітар». За роки існування центру безкоштовне навчання пройшли 632 педагогічних працівники за різними програмами.
Зусиллями міської влади здійснюється заміна та модернізація застарілого обладнання. Однак, залишається проблема його обслуговування. Одним із шляхів її вирішення є введення у ЗНЗ посади інженера-програміста, яка передбачена новими штатними розписами з 01. 09. 2012 р.
Спираючись на роботи науковців, можна виділити інформаційні потоки, що забезпечують ефективність прийняття управлінського рішення, це -нормативно-правова інформація, маркетингово-моніторингова, оперативна (зовнішня і внутрішня), проектна (зовнішня і внутрішня) та консультативно-освітня інформація [1].
Використання інформації, що надходить за цими потоками, сприяє отриманню вичерпного знання про стан об’єкта управління.
Демократизація управління освітою вплинула на співвідношення інформаційних потоків. До недавнього часу зберігався пріоритет за потоками нормативної інформації на шкоду іншим. Це призвело на практиці до абсолютизації документів. Щоб позбутися цього увагу керівників шкіл було зосереджено на осмисленні нормативних документів та їх інтерпретації стосовно місцевих умов, врахуванні кадрового складу й інших особливостях.
В управлінні освітою змінюються не тільки співвідношення між інформаційними потоками, але й іншими стають канали її одержання. Оскільки управління освіти, оцінюючи діяльність навчальних закладів, користується результатами навчально-виховної роботи, то особливого значення набувають такі канали отримання інформації, як підведення результатів державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, анкетування, огляду знань тощо.
За ступенем стабільності інформація розподіляється на постійну і змінну. До постійної інформації відносяться нормативи, навчальні плани, програми, до змінної – поточні відомості про наслідки роботи. Інформація повинна забезпечувати виконання таких умов: своєчасність отримання відомостей, їх достовірність, об’єктивність, повнота та різнобічність [3].
Основними етапами руху інформації в управлінському циклі є: збір, збереження та аналіз інформації. Уміння аналізувати інформацію та доцільно підбирати засоби педагогічного впливу є однією з умов ефективного управління загальною середньою освітою, оскільки, не знаючи, що приносить найбільш позитивні результати, важко визначити ефективність проведеної роботи і відібрати для її вдосконалення найнеобхідніше. Так, наприклад, створюючи міську Програму підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, на підготовчому етапі було чітко визначено, яку саме інформацію необхідно отримати (її призначення та характер, орієнтовний обсяг, форму подання, терміни).
Було проаналізовано мережу освітніх закладів міста з класами поглибленого та профільного вивчення предметів природничо-математичного циклу, їх матеріально-технічну базу. Одночасно було проаналізовано кількість учнів, які вивчають предмети профільно та поглиблено. Здійснено аналіз стану методичної роботи на рівні навчальних закладів та міського методичного кабінету. Узагальнені результати по місту показали стан природничо-математичної освіти, рівень готовності міської освітньої системи до впровадження вище зазначеної Програми. Були виявлені резерви міської освітньої системи. Це дозволило спланувати та здійснити диференційований методичний супровід освітнього процесу на різних рівнях, отримати інформацію про перспективний досвід із питань забезпечення якісної природничо-математичної освіти.
Для оцінювання ефективності управління важливий не кількісний аспект інформації про стан навчально-виховного процесу, а якісний, тобто цінність інформації для прийняття управлінського рішення.
Результатом проведеної роботи з інформаційними потоками стало прийняття таких ефективних управлінських рішень, як:
- затвердження міської Програми підвищення якості природничо-математичної освіти на період до 2015 року (рішення сесії міської ради від 07. 07. 2011 №917) ;
- створення оптимальної мережі закладів (класів) для поглибленого та профільного вивчення предметів природничо-математичного циклу. 390 учнів у 6 загальноосвітніх навчальних закладах вивчають поглиблено математику, 123 учні у 2 закладах – фізику, 60 учнів вивчають поглиблено біологію та хімію. 576 учнів 10-11 класів навчаються у класах природничо-математичного профілю;
- визначення 5 опорних шкіл, на базі яких кращими вчителями міста проводилися безкоштовні додаткові заняття з предметів природничо-математичного циклу: біології (ЗОШ №27), фізики (ПМЛ «Елітар»), хімії (НВК №2), математики (ЗОШ №22), географії (ЗОШ №18). Понад 300 учнів 7-9 класів відвідали ці заняття, що сприяло підвищенню рівня їх навчальних досягнень, розвитку інтересу до вивчення природничо-математичних дисциплін, здатності використовувати набуті знання і вміння у реальних ситуаціях;
- активізація участі обдарованих дітей у міських олімпіадах: для учнів 5 класів – «Крок» з математики, для учнів 7 класів – із хімії та біології;
- активна участь учнів у Всеукраїнському фізичному конкурсі «Левеня» (672 учні) та Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру» (4222 учні) ;
- придбання за кошти місцевого бюджету обладнання для проведення лабораторних робіт з фізики та фізичних практикумів на суму 176 тис. грн. ; хімічних реактивів, хімічного посуду та обладнання для лабораторних і практичних робіт з хімії на суму 44, 9 тис. грн.
Таким чином, саме створення відповідного інформаційного простору сприяло налагодженню дієвої взаємодії керуючої та керованої підсистем на всіх управлінських рівнях на основі узгодження стратегії розвитку, врахуванні конкретних педагогічних ситуацій для досягнення спільної мети шляхом процесів самоорганізації та поточного зворотного зв’язку.
 
Список використаних джерел
 
Забродська Л. М. Інформатизація закладу освіти: управлінський аспект [Текст] / Л. М. Забродська. – Х. : Основа, 2003. – 240 с.
Калініна Л. М. Технологія інформаційного управління закладом освіти [Текст] / Л. М. Калініна. – Х. : Основа. – 2005. – 160 с.
Маслов В. І. та ін. Система інформатизації та комп’ютерні технології в управлінні школою [Текст] / В. І. Маслов [та ін. ]. – К. : Реал, 1996. – 267 с.
Петров В. Ф. Інформаційне забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою в регіоні [Текст] / В. Ф. Петров. – К., 2003. – 208 с.
Фото Капча