Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Інноваційні форми підготовки соціальних педагогів в умовах вищого навчального закладу

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
УДК 371. 132
                                                                                                                                    С. Коляденко
 
ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
 
Анотація
У статті проаналізовано концепцію формування готовності майбутніх спеціалістів до професійної діяльності у процесі оволодіння спеціальністю в умовах вищого навчального закладу.
 
Аннотация
В статье анализируется концепция формирования готовности будущих специалистов к профессиональной деятельности в процессе овладения специальностью в условиях высшего учебного заведения.
 
Annotation
In article the concept of formation of readiness of the future experts to professional work is analyzed during mastering by a speciality in conditions of a higher educational institution.
 
На сучасному етапі модернізації вищої освіти в Україні особливої актуальності набуває проблема соціально-педагогічної підготовки майбутніх учителів, соціальних педагогів до роботи з дітьми, підлітками, молоддю у нових економічних та соціокультурних умовах [1: 3].
Державна політика в галузі вищої освіти спрямована на створення умов для розвитку і самореалізації особистості громадянина України, який чітко орієнтується в сучасних реаліях та перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життєдіяльності у XXI столітті [2: 17-21]. При цьому досить виразно виявляються суперечності між новими завданнями у сфері соціального виховання молоді і недостатньою підготовкою вчителів, соціальних працівників до соціально-педагогічної діяльності.
Загострення кризових соціальних явищ у суспільстві суттєво позначилося на вихованні, розвитку та освіті молоді. Перед соціальними й педагогічними працівниками загальноосвітніх шкіл виникли численні нерозв'язані проблеми, серед яких прояви жорстокості у молодіжному середовищі, дитяча бездоглядність, злочинність, проституція, поширеність уживання наркотичних речовин [3: 1-2]. Соціальні трансформації, що відбулися в Україні протягом останнього десятиліття, призвели до збільшення робочої і побутової зайнятості дорослих членів родини. Зростання безробіття об'єктивно обмежує матеріальні можливості сім'ї, наслідком чого є падіння життєвого рівня, поширення тривожності у внутрішньосімейній атмосфері, зростання конфліктності у взаєминах дорослих і дітей. Усе це актуалізує необхідність соціально-педагогічної діяльності, спрямованої на активізацію соціального потенціалу різних інститутів соціалізації особливості.
У зв'язку з цим стає нагальною необхідність розробки ефективної стратегії соціального розвитку надання допомоги, підтримки соціально незахищених категорій дітей і молоді. Для реалізації цього завдання потрібні компетентні спеціалісти, здатні успішно працювати в різноманітних соціальних сферах, впливати на формування соціальної політики в державі, розробку соціальних програм і створення служб соціальної допомоги. Вони повинні вміти діяти в широкому діапазоні професійних обов'язків і функцій по наданню допомоги дітям.
Окрім того, має постійно вдосконалюватися система знань, необхідних компетентному фахівцю. Професіонал повинен знати про зміни в законах, правах, що стосуються його професійної діяльності, а також про соціальні очікування з професійної соціальної допомоги; формулювати цілі та завдання соціально-педагогічного спілкування, встановлювати доцільні стосунки з різними категоріями дітей та підлітків; розв'язувати конфліктні ситуації.
Житомирський державний університет імені Івана Франка здійснює підготовку соціальних педагогів з 1996 року. Першою була відкрита спеціальність «Українська мова і література та соціальна педагогіка», а з 2002 року з'явилися спеціальності «Практична психологія. Соціальна педагогіка», «Соціальна педагогіка. Музика», «Соціальна педагогіка. Історія», а з 2007 року – «Соціальна педагогіка». Викладання соціально-педагогічних дисциплін забезпечує кафедра соціальної педагогіки та педагогічної майстерності.
В основу організації підготовки студентів було покладено концепцію формування готовності майбутніх спеціалістів до професійної діяльності у процесі оволодіння спеціальністю, яка полягає:
  • у визначенні основного складу професійно значущих якостей, якими має володіти майбутній спеціаліст, і побудова на цій основі моделі готовності майбутнього соціального педагога до професійної діяльності;
  • вивчення професійного середовища розвитку спеціаліста та проведення інформаційного аналізу професійної діяльності для розробки навчально-інформаційної моделі професійного середовища;
  • у самостійному досягненні поставлених на початку навчання студентом і викладачем мети на тривалий період часу у системі підготовки бакалавр-магістр.
Зміст освіти реалізується у різних формах навчання. Провідною формою навчання у процесі підготовки соціального педагога залишається традиційна лекція. У практиці викладання розповсюдженими є такі види лекцій:
Лекція-бесіда – форма активного залучення слухачів до навчального процесу. Як правило, така форма застосовується для викладу теоретично складного матеріалу. Наприклад, під час вивчення курсу «Теорія та історія соціального виховання» у якості лекції діалогу з аудиторією пропонується тема «Образ людини в історико-культурному аспекті» з розглядом наступних питань: етимологічні дослідження значення слова людина; людина у філософсько-етичних вченнях мислителів стародавньої Греції та Риму (Сократ, Платон, Демокріт, Аристотель) ; християнська концепція людини; теорія природного відбору Чарльза Дарвіна; марксистсько-ленінська біосоціальна концепція людини; психоаналітична концепція Зігмунда Фрейда.
Лекція-дискусія – викладач організовує вільний обмін думками між логічними розділами. Для такого виду ми пропонуємо, наприклад, тему «Методи гуманістичного виховання» з тієї ж дисципліни з розглядом наступних питань: сутність методів гуманістичного виховання; основна схема реалізації методів виховання. ; класичні ситуації, що створюються педагогами у системі виховання; форми та засоби виховної роботи.
Лекція з розбором конкретних ситуацій – за формою така лекція є дискусією, однак для обговорення викладач ставить не питання, а наводить конкретну ситуацію. Наприклад, для розгляду теми: « Соціально-педагогічна профілактика девіантної поведінки дітей та підлітків» із курсу «Методика соціальної роботи» викладач представляє усну ситуацію, яка є своєрідним прологом до наступної частини лекції. Ситуація: «До соціально-консультативної служби ЦСССДМ звернулася мати Івана R, студента одного з коледжів міста. її непокоїть поведінка юнака, у якого останнім часом стали з'являтися гроші, яких мати йому не давала. Іван ніде не підробляє. Мати підозрює, що син займається рекетом або розбоєм; на таку думку її наштовхнув випадково підслуханий дзвінок, де співрозмовник сина просив того про відстрочку боргу. У відповідь на питання матері син все заперечує і знаходить свої пояснення, не зовсім переконливі».
Лекція із застосуванням техніки зворотного зв'язку – прикладом такої лекції може бути програмоване навчання, де лектор має можливість отримати інформацію про засвоєння матеріалу за допомогою технічних засобів.
Лекція-консультація. Прикладом такої лекції може слугувати тема із дисципліни «Методика соціальної роботи», що має практичне спрямування «Особливості роботи соціального педагога з наркозалежними».
Проблемна лекція. Включення мислення студентів здійснюється за допомогою створення проблемних ситуацій. Одним із шляхів активізації роботи слухачів є використання структурно-логічних схем, опорних сигналів тощо. Наприклад, до теми «Професійна етика та кваліфікаційна характеристика соціального педагога» в курсі «Соціальна педагогіка» пропонується наступна схема:
 
Функції соціального педагога
 
Одним з основних джерел забезпечення розвитку творчого професійного мислення, пізнавальної мотивації і професійного використання знань у навчальних умовах залишається семінарське заняття. В умовах кредитно-модульної системи навчання ця форма набуває нового звучання. В основі технології проведення семінарського заняття лежать активні методи: проблемне навчання, ділові дидактичні ігри, рефлексо-тренінги, колективне навчання в малих групах тощо. Вони розраховані на самостійну роботу студентів, їхню творчу активність, інформатизацію й комп'ютеризацію навчального процесу, безперервне використання ЕОМ у процесі всього періоду навчання та формування на цій основі зв'язку нових форм навчання з традиційними.
Отже, при викладанні соціально-педагогічних дисциплін у Житомирському державному педагогічному університеті ми дотримуємося контекстної технології, сутність якої полягає у тому, щоб за допомогою систем форм, методів навчання задати предметно-соціальний контекст майбутньої професійної діяльності. Тобто, модель фахівця отримує своє відображення у діяльнісній моделі його підготовки: цілісний зміст професійної праці, представлений як система професійних проблем, функцій і завдань, наближених до професійних.
 
ЛІТЕРАТУРА:
  1. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник/За ред. А. Й. Капської. – К., 2000. – 264 с
  2. Освітньо-професійна програма вищої освіти за спеціальністю 7010106 «Соціальна педагогіка» //МіщикЛ. І. Соціальна педагогіка. – К. : ІЗМН, 1997. -С. 78-93.
  3. Євтух М. Б., Сердюк О. П. Соціальна педагогіка: Підручник. – К. : МАУП, 2002. – 232 с

 

Фото Капча