Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Інноваційні технології у соціальній роботі з дітьми з обмеженими можливостями

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
106
Мова: 
Українська
Ціна: 
1900 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні засади дослідження проблеми інноваційних технологій у роботі з дітьми з особливими потребами
1.1. Технології роботи з дітьми з особливими потребами як соціальна і наукова проблема
1.2. Особливості інноваційних технологій у роботі з дітьми з особливими потребами
Висновки до першого розділу
2. Методичні аспекти реалізації  інноваційних технологій у роботі з дітьми з особливими потребами
2.1. Технології соціальної підтримки та соціально-психологічного консультування дітей з особливими потребами
2.2. Інноваційні форми соціально-педагогічної роботи у соціальній реабілітації дітей з особливими потребами
2.3. Обгрунтування змісту і форм інноваційних технологій соціально-педагогічної роботи з сім'ями, що виховують дітей з особливими потребами
Висновки до другого розділу
3. Експериментальне дослідження інноваційних технологій у роботі з дітьми з особливими потребами
3.1. Організація і обгрунтування методики дослідження
3.2. Аналіз результатів дослідження
3.3. Рекомендації щодо застосування інклюзивного підходу до соціальної роботи з дітьми з особливими потребами
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
 
Вступ: 

Актуальність проблеми. Актуальність обраної теми зумовлена глибокими якісними змінами у ставленні суспільства до осіб з обмеженими можливостями, що відбулися за останні десятиліття й призвели до зростання ролі саме соціально-педагогічної діяльності стосовно підтримки осіб з обмеженими можливостями, що здійснюється соціальними педагогами. Відзначимо, що в українській педагогіці поняття «соціально-педагогічна діяльність» з'явилося нещодавно й тільки починає досліджуватися вченими (А. Дорошенко, Ю. Загородній, А. Капська, Т. Лактіонова, Л. Міщик). Однак це поняття вже давно зайняло своє місце в понятійному апараті соціальної педагогіки, а також педагогіки в цілому.

Більшість дослідників сходяться в тому, що загальним елементом, який зв'язує ці два поняття, є тотожність основної функції, яку і педагогічна, і соціально-педагогічна діяльність виконують у суспільстві, - функції соціального наслідування, соціокультурного відтворення та розвитку людини. У цілому збігаються й думки різних учених (Н. Абдюкова, О. Горпинич, О. Караман) відносно специфічних особливостей соціально-педагогічної діяльності щодо порівняння з педагогічною.

Сучасна політика стосовно дітей з особливими потребами є результатом розвитку суспільства. Багато в чому ця політика відображає загальні умови життя та соціально-економічну політику держави. Невігластво, зневажання, упереджене ставлення та страх ось ті соціальні фактори, що протягом усієї історії були перешкодою для нормального розвитку дітей з особливими потребами та призводили до ізоляції як самих хворих, так і їх родин.

В Законі України «Про охорону дитинства» зазначається, що проведення державної політики спрямовано на реалізацію цільових програм з охорони дитинства і передбачає надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства.

В Законі України «Про державну соціальну допомогу дітям з особливими потребами та дітям з особливими потребами  з дитинства» встановлюються права і гарантії дітей і батьків на отримання пенсій і соціальних допомог.

За звітними даними в Рівненській області дітей з особливими потребами до 16 років, що знаходяться під наглядом лікувально-профілактичних закладів системи МОЗ України 4946 осіб, або 204,4 на 10 тисяч дитячого населення. В інтернатних закладах різних міністерств і відомств станом на 01.01.2002 р. знаходилося 299 дітей з особливими потребами. Наведені цифри свідчать про те, що наша область стоїть на першому місці в Україні по інвалідизації дітей. При цьому в Україні лише в трьох областях відсутні центри медико-соціальної адаптації дітей з органічними ураженнями нервової системи (Харківська, Запорізька та Рівненська).

Стан дослідження проблеми. Проблему застосування інноваційних технологій у соціальній роботі з дітьми з особливими потребами досліджували сучасні вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема слід відзначити ґрунтовне досліджування питань у працях Л. Т. Тюпті І. Б. Іванової «Соціальна робота», де вони стверджують, що у «Стандартних правилах забезпечення рівних можливостей для дітей з особливими потребами » визначаються цільові галузі для створення рівних можливостей: доступність, освіта, зайнятість підтримка прибутків і соціальне забезпечення, сімейне життя і свобода особистості, культура, відпочинок і спорт, віросповідання. Одна з проблем - визначення принципу рівних можливостей у сфері освіти. Державним органам пропонується забезпечити навчання дітей з особливими потребами в інтегрованих структурах. Навчання у звичайних школах зумовлює використання послуг перекладачів та належних допоміжних засобів, а також доступу, що покликані задовольнити потреби з різними нозологіями інвалідності. До процесу навчання на всіх рівнях слід залучати батьківські групи і організації дітей з особливими потребами . Для створення дітям з особливими потребами  можливостей у галузі освіти країнам необхідно мати сформульовану політику, що розуміється і сприймається на всіх рівнях, забезпечити гнучкість програм, можливості варіювання навчальних планів. І. Б. Івановою звернуто увагу на створення рівних можливостей для дітей з особливими потребами: доступність, освіта, зайнятість підтримка прибутків і соціальне забезпечення, сімейне життя і свобода особистості, культура, відпочинок і спорт, віросповідання. Питанню соціальної підтримки через реабілітацію дітей з особливими потребами. Проблематиці соціальної підтримки через особистісний розвиток дітей з особливими потребами присвячені також роботи Артемова Л., Левінець Н., Скрипника Т., Марчук Т. та ін. 

Мета дослідження – теоретично обгрунтувати та емпірично дослідити інноваційні технології роботи з дітьми з особливими потребами.

Об’єкт дослідження – система інноваційних технологій у роботі з дітьми з особливими потребами.

Предмет дослідження – особливості і напрямки застосування інноваційних технологій у роботі з дітьми з особливими потребами.

Завдання дослідження:

  • проаналізувати технології роботи з дітьми з особливими потребами як соціальну і наукову проблему;
  • виявити особливості інноваційних технологій та моделей у роботі з дітьми з особливими потребами;
  • охарактеризувати новітні технології роботи з сім’ями дітей, які виховують дитину з особливими потребами (аналіз досвіду роботи);
  • експериментально дослідити процес впровадження інноваційних технологій у роботі з дітьми з особливими потребами (на прикладі інклюзивного підходу).

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що застосування інноваційних технологій соціальної роботи у навчанні і вихованні дітей з особливими потребами сприятиме їх ефективній соціальної адаптації.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять розроблені А. Капською, М. Сварником, М. Лукашевичем загальні положення специфіки соціальної роботи з дітьми з особливими потребами. У дослідженні використані методи наукового узагальнення, системного і проблемно-орієнтованого аналізу, експерименту (констатуючого і формуючого) та ін. 

База дослідження. Дослідження проводилося на базі Олександрійської школи-інтернату для дітей із затримкою розумового розвитку (с. Олександрія, вул. Санаторна, 26), з групою дітей-аутиків віком 6 років у складі 29 чоловік, 14 хлопчиків і 15 дівчаток.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі ми торкаємося найбільш новітніх і ефективних технологій соціальної роботи з дітьми з обмеженими можливостями, крім того, дано характеристику технологій роботи з такими дітьми як наукової проблеми, здійснено аналіз існуючої ситуації з поширенням інноваційних технологій, проаналізовано інноваційні підходи як до роботи з власне дітьми з обмеженими можливостями, так і з їх найближчим оточенням – сім’єю. Також у роботі проведено експериментальний аналіз такого виду інноваційної роботи з дітьми з обмеженими можливостями, як інклюзивний підхід.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у практиці соціальної роботи з дітьми з обмеженими можливостями та їх сім’ями, спеціалістами соціальних служб, соціальними працівниками широкого профілю, студентами тощо. Практична цінність емпіричного вивчення проблеми використання інклюзивного підходу до соціальної інтеграції дітей з обмеженими можливостями у соціум полягає у застосуванні спеціально розробленої методики, яка торкається різних сфер спільного життя дітей. Отримані результати дають змогу оцінити сучасне становище щодо використання і ефективності інноваційних технологій у роботі з дітьми з особливими потребами.

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу,3-х розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків, загальний обсяг роботи склав 106 сторінок.

 

Список використаних джерел: 
  1. Закон України "Про основи соціальної захищеності дітей з особливими потребами  в Україні" // Права дітей з особливими потребами  в Україні: 36. прав. док. -К.: Сфера, 1998. – 634 с.
  2. Закон України "Про основи соціальної захищеності дітей з особливими потребами  в Україні". Закони України. - Том 1. - К.: АТ "Книга", 1996. - С. 301-309.
  3. Закон України «Про охорону дитинства» від 21 квітня 2001 р. №875.
  4. Закон України «Про державну соціальну допомогу дітям з особливими потребами та дітям з особливими потребами  з дитинства» від 16 листопада.
  5. Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда. Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992р. №83.
  6. Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992.
  7. Закон України «Про освіту» від 23 травня 1992.
  8. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми. Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001.
  9. Типове положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з особливими потребами. Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 8 березня 2005.
  10. «Соціальна робота з батьками, що мають дитину-інваліда». / За заг. ред.. А.О.Бучака. – Рівне, 2001. – 40 с.
  11. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / За заг. Ред.. Капської А.Й. – К., 2002. – 164 с.
  12. Албесова И.Ф. Введение в специальность «Социальная работа». – Ярославль.:Социум, 1997. – 38 с.
  13. Артемова Л. Задоволення особливих потреб дитини у спілкуванні з однолітками. – К.: Контент, 2006. – 222 с.
  14. Архипова С.П., Майборода Г.Я. Соціальна педагогіка: Навчально-методичний посібник. – Черкаси-Ужгород, 2002. – 154 с.
  15. Бастуй Н.А. Діти й молодь із розумовою недостатністю в Україні та в світі // Соціальна політика і соціальна робота. - 1994. -№ 2-3. -С. 88-94.
  16. Боровая Л.П. Социально-психологическая помощь семьям, имеющих тяжело больных детей. // Социально-педагогическая работа. – 1998. - №6. – С. 59-63.
  17. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога. – М.: Академия, 2001. – 178 с.
  18. Ватерс Л., Ланзинд М., Шонглер Э. Поддержка аутичных и отстающих в развитии детей: Сборник упражнений для специалистов и родителей. Мн.: Издательство БелАПДИ, 1997. – 18 с.
  19. Гармаш О.В. Право на спеціальну освіту дітей із розумовою відсталістю Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - №4. – 2003. – липень-вересень. – 104-109.
  20. Грачев Л.К. Программа социальной работы с семьями, имеющими детей-инвалидов. –М.: АРС, 1992. – 256 с.
  21. Дементьева Н.Ф., Устинова Э.В. Роль и место социального работника в обслуживании инвалидов и пожилых людей. - М.: Институт социальной работы, 1995. – 108 с.
  22. Добровольская Т.А., Шабалина Н.Б., Демидов Н.А. Социальные проблемы инвалидности //Социологические исследования. -1988. - №4.
  23. Еременко І.В. Соціальний супровід дітей з особливими потребами / Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - №3. – 2003. – липень-вересень. – C. 110-114.
  24. Заплотинська Н. Передумови формування компетентності дітей з особливими потребами // Соціальна робота в Україні. - №2. – 2004. - С. 10-12.
  25. Збірник основних керівних матеріалів про спеціальні школи-інтернати для дітей з дефектами розумового і фізичного розвитку. - К., 1984. – 390 с.
  26. Звєрєва І. Д., Козубовська І.В., Керецман В.Ю, Пічкар О. П. Соціальна робота з дітьми та молоддю (теоретико-методологічні аспекти). – Ч.І.-Ужгород, 2000. – 192 с.
  27. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. – К.: УДЦССМ, 2001. – 220 с.
  28. Кизимович Д.С., Ніжаща І.О., Герасимів Н.М. Соціально-педагогічна та психологічна допомога дітям і молоді з особливими потребами та їхнім батькам / Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - №3. – 2003. – липень-вересень. – С. 103-109.
  29. Конвенція про права дитини. – К.: Укр. Правнича Фундація. Вид-во Право, 1995. – 19 с.
  30. Кравченко Р.І. Соціальна робота з розумово відсталими людьми: Навчальний посібник /Наук. консультанти Грига І.М, Семигіна Т.В., Голубєва М.О. - К.: ВІПОЛ, 2001. - 140 с.
  31. Левінець Н. Роль засобів народної педагогіки в роботі з дітьми, які мають особливі потреби // Соціальна робота в Україні. - №3-4. – 2000. - С. 31-39.
  32. Лукашевич М.П. Соціалізація. Виховні механізми і технології. – К.:ІЗМН, 1998.
  33. Лукашевич М.П., Минович І.І. Теорія і методи соціальної роботи. – К.:МАУП, 2003. – С. 149 – 151.
  34. Маллер А.Р. Ребенок с ограниченными возможностями: Книга для родителей. М.: Педагогика-Пресс, 1996. – 80 с.
  35. Марчук Т. Батькам про розвиток дітей, які потребують особливої уваги // Соціальна робота в Україні. - №4. – 2006. - С. 16-19.
  36. Національна програма професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2006-2010 роки. - Закони України. - Том 1. - К.: АТ "Книга", 1996. - С. 291-300.
  37. Основы социальной работы (Отв. ред.. П.Д. Павленок). – М.:ИНФРА, 2003. – С. 196 – 214.
  38. Основы социальной работы: Учебник. Под редакцией П.Д. Павленок. М.: ИНФРА – М, 1998. – 368 с.
  39. Пейн М. Сучасна теорія соціальної роботи. - К. 2000. - 456 с..
  40. Питерси М., Трилор Р. Программа ранней помощи детям с отклонениями в развитии «Маленькие ступеньки». Мн.: Издательство БелАПДИ, 1999. – 150 с.
  41. Савіцька Г.І. Інтеграція – перспективна форма навчання дітей з особливими потребами // Дефектологія. – 2003. – №3. – С. 48-50.
  42. Савченко О. О., Кукуруза Г. В., Шваль Ю. М., Луценко Т. М., Крижанівський В. Є. Як організувати інноваційні соціальні послуги для дітей з особливими потребами: моделі та документи:рання інтеграція та інклюзивне навчання / Український фонд соціальних інвестицій / Л.Л. Сідєльнік (упоряд.). - К.: ЛДЛ, 2007. – 256 c.
  43. Сварник М. Найважливіші пріоритети для дітей із особливими потребами // Соціальна робота в Україні. - №4. – 2006. - С. 19-23.
  44. Скрипник Т. Розвиток особистості в процесі інтеграції дитини з особливими потребами // Соціальна робота в Україні. - №3-4. – 2000. - С. 42-44.
  45. Смирнова Е.Р. Толерантность как принцип отношения к детям с ограниченными возможностями. // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. – 1997. – №2. – С. 51-56.
  46. Социальная работа с инвалидами. Настольная книга специалиста. (Под. ред.. Е.И. Холостовой, А.И.Осадчих) – М.: ИСР, 1996.
  47. Социальная работа с инвалидами: Настольная книга специалиста. Под. Ред. Е.М. Холостовой. М.: Институт социальной работы, 1996. – 210 с.
  48. Соціальна робота в Україні. Навчальний посібник. (За заг. ред. Звєрєвої І. Д., Лактіонової Г. М.). – К.: ХДФ. – С. 68 - 73, 167 – 193.
  49. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. (За ред. Толстоухової С.В.) //Наук. – метод. Журнал. 2003. №. – 1.
  50. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. Посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. – 2-га ч. (Заг. ред. А. Я. Ходорчук). – К.:УДЦССМ, 2001. – С. 203 – 216.
  51. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. Посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. – 4-га ч. (Заг. ред. А. Я. Ходорчук). – К.:УДЦССМ, 2001. – С. 125 - 179.
  52. Соціальна робота з дітьми, молоддю, жінками, різними категоріями сімей: Аналітичний звіт щодо діяльності центрів соціальних служб для молоді /Упор. Драп ушко Р.Г., Толстоухова С. В., Шатохіна О. К., Шампай Л.І.. – К.:УДЦССМ, 1999. – 140 с.
  53. Соціально-економічне становище дітей з особливими потребами // Україна. Людський розвиток. Звіт ООН за 2006 р. - С. 82.
  54. Специфіка роботи соціального гувернера з сім'ями, що мають дітей з особливими потребами: Метод. рекомендації / Чернівецький національний ун-т ім. Ю.Федьковича / Л. І. Кобилянська (уклад.). - Чернівці: ЧНУ, 2001. - 38 с.
  55. Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник / За ред. академіка В.І.Бондаря. – Луганськ: Альма-матер, 2003.– 436 с.
  56. Стадієнко Н. Шляхи інтеграції дітей з особливими потребами у суспільство. – Запоріжжя: ЗДУ, 2005. – 90 с.
  57. Стрижеус С. Досвід та проблеми включення дітей з особливими потребами: монографія. – Ужгород, 2004. – 139 с.
  58. Технологии социальной работы: Учебник под общ. ред. проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 400 с.
  59. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота (теорія і практика). Навч. посіб. Для студентів ВНЗ. – К.: Знання, 2008. – 576 с.
  60. Тютюнник М.І. Соціально – педагогічна реабілітація дітей в спеціальних дошкільних закладах освіти засобами творчої гри: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка. – Тернопіль, 1999. – 22 с.
  61. Холостова Е.И., Дементьева Н.Ф. Социальная реабилитация: Учебное пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2002. –340 с.
  62. Черносвитов Е.В. Социальная медицина Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 304 с.
  63. Шевцов А.Г. Методичні основи організації соціальної реабілітації дітей з вадами здоров’я: Монографія. – К.: НТІ «Інститут соціальної політики», 2004. — 240 с.  
  64. Шевцов А.Г. Методологічні принципи соціальної реабілітації осіб з обмеженими функціями здоров’я Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету: Серія соціально-педагогічна. Випуск VI. -  Кам’янець-Подільський, 2006. – 352 с.
  65. Шевцов А.Г. Особистісно орієнтовані  освітні технології як системоутворювальний чинник  комплексної соціальної реабілітації осіб з інвалідністю // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб.: Вип. 8. Т.І / За ред. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. – К.: 2006 – 323 с.
  66. Шевцов А.Г. Принцип неперервності та освітній принцип у моделі соціальної реабілітації дітей з інвалідністю// Соціальна педіатрія:  Збірник наукових праць. - К.: Інтремед, 2003. - 346 с.
2774
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).