Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Іноземні інвестиції на фінансовому ринку України – нові виклики для вітчизняної економіки

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Олег Гупало
 
Іноземні інвестиції на фінансовому ринку України – нові виклики
для вітчизняної економіки
 
Анотація
В статті розглядаються питання залучення іноземних інвестицій у функціонування фінансового ринку України, аналізуються можливі результати цього залучення та його вплив на розвиток нашої економіки.
 
Аннотация
В статье рассматриваются вопросы привлечения иностранных инвестиций во функционирование финансового рынка Украины, анали-зируются возможные результаты этого привлечения и его влияние на развитие нашей экономики.
 
Annotation
The problem of attraction of foreign investments in functioning of Ukrainian financial markets has been considered. The possible results of such attraction and its impact on the development on our economy have been analyzed.
 
Постановка проблеми. До початку 2000-х років наукові дискусії в Україні велися переважно навколо проблем економічної стабілізації, зростання та необхідності здійснення відповідних реформ, які сприяли цьому. Нині Україна знаходиться в новій ситуації, яка породжує якісно нові виклики. Визнання нашої держави країною з ринковою економікою вимагає від неї подальшої розбудови вітчизняної фінансової системи. Сьогодні вона представлена переважно банківським сектором і фондовим ринком. Інша частина фінансової системи представлена страховими компаніями, пенсійними фондами, кредитними спілками, лізинговими та інвестиційними компаніями, що знаходяться на перших етапах свого розвитку і мають надто низький рівень капіталізації. Дослідження умов функціонування цих важливих інститутів викликане як нагальними потребами практики, так і необхідністю розвитку теоретичних засад розбудови ринкового середовища. Це зумовлює актуальність тематичної спрямованості даної статті.
Аналізу останніх досліджень та публікацій проблем фінансового ринку України присвятили свої роботи багато вітчизняних вчених і практиків, зокрема: П. Буряк, С Льовочкін, В. Опарін, В. Федоров, Г. Партич, О. Пивончук, М. Свердел, Р. Сушко, А. Ретинський, О. Ястремська та ряд інших фахівців [2-8]. У них викладені обґрунтування доцільності побудови інститутів фінансового ринку, сутності їхніх функцій, принципів дії. Проте недостатньо вивченими залишаються питання інвестування нашої економіки власниками іноземного капіталу.
Метою статті є висвітлення деяких аспектів макроекономічної політики нашої держави стосовно залучення іноземних інвестицій в економіку України, і зокрема у її фінансовий ринок, а також обґрунтування можливих результатів їхнього практичного використання.
Обґрунтування отриманих наукових результатів. Лібералізація зв'язків нашої економіки з міжнародним ринком капіталу та фінансів, яка здійснюється урядом України на протязі останнього десятиліття, припадає на період швидкого розвитку цих ринків. Нині темпи їхнього розвитку набагато перевищують темпи розвитку реального сектора економіки. Вважається, що світовий товарообіг становить лише 2% сукупного обігу на міжнародних ринках, а решта -це головним чином обіг капіталу та грошей. Водночас, більша частина фінансових операцій на цих ринках (до 90%) мають чисто спекулятивний характер [1]. Нещодавні фінансові кризи в Азії та Росії доводять, що на стан світової економіки вирішальний вплив має не обіг у сфері виробництва, а обіг у сфері капіталу й грошей. Це означає, що фінансові активи не є відображенням обігу реальних благ, як це подається в класичній макроекономіці, а складають ядро всіх економічних процесів країни. У певному змісті вони визначають рівень і динаміку валового внутрішнього продукту держави, впливають на виробництво матеріальних благ.
Величезні розміри іноземного мобільного капіталу, який легко змінює напрям свого застосування, створює значну небезпеку для країн, що відкривають свою економіку для такого переміщення. Особливо це стосується України, з її неузгодженою монетарною, фіскальною і валютною політикою, в якій економіка зазнає значних трансформаційних процесів. Основною причиною цих загроз, як і багатьох інших невигідних для України явищ, може бути вільна діяльність спекулятивного капіталу, приплив якого можна очікувати внаслідок лібералізації українського законодавства.
Лібералізація обігу капіталів може привести до наступних наслідків:
1.Зростання боргу Національного банку України (як результат надто стерилізаційних дій, як наприклад, прийом депозитів під високий відсоток) унеможливлює стерилізацію грошового ринку; можливість застосування цього інструмента грошової політики стає заблокованою внаслідок високого боргу банку.
2.Сповільнення припливу прямих іноземних інвестицій внаслідок зростаючого ризику.
3.Відплив вслід за іноземним вітчизняного спекулятивного капіталу.
4.Зростання витрат обслуговування зовнішнього боргу.
5.Банкрутство підприємств і банків.
6.Нестача бюджетних засобів для підтримки банківської системи.
7.Емісія нових грошей Національним банком України.
8.Інфляція, рецесія, зростання безробіття.
9.Падіння курсу гривні.
10.Стрімке зростання відсоткової ставки.
11.Зростання від'ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу.
Такому невигідному повороту справ на фінансовому ринку України уряд, який здійснює макроекономічну політику, може протиставити наступні заходи:
1.Високий рівень валютних резервів, незважаючи на їх вартість.
2.Зменшення дефіциту державного бюджету.
3.Адміністративні заходи проти напливу спекулятивного капіталу.
4.Продовження періоду недофінансування соціальних програм держави (культури, освіти, науки, медицини).
5.Збільшення тягаря на платників податків у вигляді коштів на підтримку банківської системи (валютних резервів) – спеціальні податки.
Нині Україна знаходиться в ситуації коли повинна проводитися ефективна стабілізаційна політика у фінансовій системі. Для цього необхідно збільшити кількість установ, що обслуговують фінансові ринки та забезпечують рух вільних коштів від кредиторів до позичальників. Однак недорозвиненість цих установ, низький потенціал фінансових засобів та брак сформованих страхових механізмів все ще спостерігається в Україні. В результаті слабкими є внутрішні захисні сили господарського механізму, які б захищали його від економічних потрясінь, збурень оточення.
В нинішніх умовах зв'язок фінансового ринку України зі світовим проявляється через наплив короткотермінового капіталу. Приплив короткотермінових грошей із-за кордону згідно правил ринку має спричинити:
‒зниження відсоткової ставки;
‒ревальвацію вітчизняної валюти;
‒зростання сукупного попиту.
Однак жоден з цих наслідків не вважається в економіці України бажаним. Зниження відсоткової ставки означало би зміцнення грошей за допомогою банківської системи. Цьому якраз Національний банк намагається запобігти саме за допомогою політики високої відсоткової ставки і високих обов'язкових резервів, оскільки основною його метою є боротьба з інфляцією, а тому НБУ застосовує механізми, що сприяють її зниженню.
Ревальвація гривні є корисною з огляду на оцінку нашого майна в іноземних валютах. Однак вона не є бажаною, коли відбувається занадто швидко, оскільки ціни, визначені експортерами, не забезпечують рентабельності, яка б їх задовольняла (особливо за такої високої відсоткової ставки). Можливості покращання рентабельності за допомогою технологічного прогресу та зростання продуктивності праці обмежені фактором часу, незначними кредитними можливостями слабкого фінансового сектора та високою відсотковою ставкою, яка не лише робить кредит дорожчим, а й створює більш привабливі напрямки залучення грошей.
Зростання сукупного попиту також не є бажаним зважаючи на те, що суттєво протидіяло би політиці дезінфляції. Збільшення пропозиції грошей, яке б виникло внаслідок припливу короткотермінового капіталу, повинно бути інтенсивно стерилізоване Національним банком України, який підтримує і без того високий рівень відсоткової ставки.
При такому підході до макроекономічної політики виявляється, що приплив короткотермінового капіталу не несе вигоди, а спричиняє натомість багато збитків. До них зокрема можна зарахувати:
‒зростання вітчизняного попиту, що посилює інфляційний тиск;
‒високі витрати стерилізації наслідків збільшення валютних резервів;
‒утримування високих витрат обслуговування великого державного боргу;
‒практичне зникнення доходів від сенйоражу;
‒значний дефіцит державних фінансів при високому надлишку первинних доходів у бюджеті держави.
Практично єдиною вигодою від залучення короткотермінового іноземного капіталу є доходи з арбітражу відсоткових ставок, отримувані вітчизняними та іноземними учасниками грошового ринку. Це доходи банків, страхових установ, інших фінансових інститутів, а також вітчизняних та іноземних спекулянтів, які націлені на швидкий зиск від короткотермінових операцій на фінансовому ринку.
Висновки. Україна може стати місцем, до якого зверне своє зацікавлення частина спекулянтів валютою, які втратили джерело вигідних операцій внаслідок ліквідації національних валют у країнах Європейського Союзу і виникнення там спільної валюти.
Фінансові операції спекулятивного капіталу викликатимуть сильні коливання курсу гривні, що утруднить оцінку рентабельності прямих іноземних інвестицій, збільшить їх ризик і значно уповільнить надходження до України. Тому засобом забезпечення стабільного курсу гривні повинні бути власні валютні резерви на основі правильної макроекономічної політики держави.
Лібералізація обігів капіталу може спричинити до того, що іноземні фінансові суб'єкти в ситуації підвищеної невпевненості щодо рентабельності українських вкладів, будуть зацікавлені в розміщенні своїх активів, отриманих в Україні (у гривнях), за кордоном. Ревальвація гривні призведе до того, що суб'єкти бізнесу в нашій країні зазнають збитків. Таким чином, фактично відбудеться трансфер нашого національного доходу за кордон. Результатом цього стане падіння темпів економічного зростання й збільшення інфляційного тиску та відсоткових ставок.
 
Література:
 
1.Буряк П. Ю. Тенденції глобалізаційних процесів та їх вплив на регіональні фінансові потоки. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України (Збірник наукових праць) Вип. 5 (XLIII). В 3-х ч. /НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол. : відп. ред. академік НАН України М. І. Долішній. – Ч. II. – Львів, 2003. – С. 59-77.
2.Буряк П. Ю. Фінансове забезпечення розвитку підприємництва: Монографія. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2000. -258 с
3.Льовочкін С. В. Макрофінансова стабілізація в Україні у контексті економічного зростання. – К. : Наша культура і наука, 2003.
4.Льовочкін С, Опарін В., Федоров В. Трансформація та розвиток фінансової системи України // Ринок цінних паперів України. – 2003. – № 1-2. – С. 3-21.
5.Партич Г. О., Пивончук О. І. Пенсійні фонди як учасники фінансового ринку//Фінанси України. – 2002. -№9. – С. 143-149.
6.Свердел М. О. Перспективи розвитку інвестиційних фондів в Україні/ /Фінанси України. – 2003. -№ 8. -С. 116-118.
7.Сушко Р. В., Ретинський А. А. Оцінка результатів діяльності страхових компаній /І Фінанси України. – 2002. -№6. – С. 127-132.
8.Ястремська О. М. Результати функціонування соціально-економічного інституту інвестування в Україні // Наук, праці. -Вип. 89-3. – Донецьк: ДНТУ, 2005.
Фото Капча