«інші» підстави створення сім’ї

Винятком із загального правила є визнання релігійних шлюбів, які були укладені на окупованих територіях у період Великої Вітчизняної війни до 8 липня 1944 р. [8, с. 28].

Церковне право визначає шлюб як моногамний союз чоловіка та жінки, який являє собою неподільне спілкування та взаємну співучасть у божому та людському праві протягом життя. Церква розглядає шлюб як релігійний акт, укладення та припинення якого залежить від того, до якого віросповідання належить кожен із подружжя. З кінця IX ст. закон почав вимагати для дійсності шлюбу церковного вінчання, відтоді встановлюється відома донині обрядова форма вінчання як особливого церковного дійства. Церква визначає, що не сам шлюб є таїнством, а церковне священнодійство [7, с. 144].

З. В. Ромовська віднесла до інших підстав спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Чимало науковців-юристів уперто не хотіли визнати сім’єю жінку та чоловіка, які спільно проживали не один рік, а навіть тридцять. Дещо поміркованішою була позиція тих, хто допускав створення ними сім’ї, але лише у разі народження дитини, прийняття одинокою особою чужої дитини на виховання. Також багато хто вважає, що не можна назвати сім’єю дитячий будинок сімейного типу та взяття чужої дитини в сім’ю на підставі договору. Європейський суд із прав людини під час розгляду справи Кичана зауважив, що відносини де-факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатися сімейним життям. У справі «Джонсон проти Ірландії» було встановлено, що заявники прожили спільно понад 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок про те, що вони є сім’єю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їхній зв’язок існує поза шлюбом [9, с. 11]. Отже, однією із підстав виникнення сім’ї або альтернативою шлюбу є фактичні шлюбні відносини – конкубінат (від лат. «позашлюбне життя»). У Конституції України передбачено право на особисту свободу, що дає підстави стверджувати, що кожна людина має право сама обирати форму створення сім’ї (перебування у зареєстрованому шлюбі або перебування у фактичних шлюбних відносинах). Саме п. 2 ст. 3 СК закріплює це конституційне право чоловіка та жінки, а ст. 5 СК гарантує, що «ніхто не може зазнавати втручання у його сімейне життя, крім випадків, установлених Конституцією». Таким чином, незалежно від підстав створення сім’ї правовий статус її учасників поставлений в однакову правову площину.

Є. О. Харитонов відносить до інших підстав створення сім’ї народження дитини. Він розрізняє поняття «право на укладення шлюбу» і «право на сім’ю», оскільки останнє є ширшим і може реалізовуватися як за волею особи, так і незалежно від її волі (якщо існує прямий припис закону). Прикладом такої «примусової» реалізації права на сім’ю може бути пра-

вило ч. 2 ст. 4 СК, яка передбачає, що «сім’ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку». Хоча у зазначеній нормі сказано «може створити», однак правильніше вважати, що у разі народження дитини сім’я утворюється незалежно від бажання такої особи (очевидно, у законі мається на увазі жінка). Така презумпція має практичне значення з огляду на сенсаційні повідомлення деяких ЗМІ про імплантацію ембріона чоловікові, народження ним дитини та ін. Підставою виникнення сім’ї тут є факт народження дитини, а не волевиявлення особи на створення сім’ї. Тим більше, що народити дитину може і неповнолітня, і навіть малолітня особа («незалежно від віку», як сказано у ч. 2 ст. 4 СК). Отже, волевиявлення останньої юридичного значення саме по собі не має (ст. ст. 31, 32 ЦК України). Крім того, інший підхід до вирішення цього питання означав би порушення прав дитини, котра також є фізичною особою і відповідно до ст. 291 ЦК України незалежно від віку має право на сім’ю. Таким чином, у разі народження дитини сім’я з матері та дитини виникає автоматично (підставою є кровна спорідненість, про що йдеться у ч. 4 ст. 3 СК). Перешкодою для виникнення такої сім’ї, очевидно, могла би бути лише відмова матері від дитини (але якщо матір малолітня, то дії, пов’язані з такою відмовою, не входять до обсягу її цивільної дієздатності) [1, с. 298].

Науковці, визнаючи фактичний шлюб як одну із підстав створення сім’ї, пропонують конкретизувати зміст ч. 2 ст. 21 СК, вказавши в ній, що у ситуаціях, передбачених законом, проживання жінки та чоловіка у фактичному шлюбі є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя [10, с. 252; 12, с. 9].

З. В. Ромовська не відносить прийомну сім’ю та дитячий будинок сімейного типу до «інших» підстав створення сім’ї [9, с. 12]. На відміну від В. М. Чернеги, яка відносить до «інших» підстав створення сім’ї проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу; опіку та піклування над дітьми; патронат над дітьми; прийомну сім’ю; дитячий будинок сімейного типу; фактичне прийняття дитини на виховання. Вона зазначає, що однією з проблем дослідження підстав створення сім’ї є відсутність їх наукової класифікації. Тому в основу видового критерію пропонуємо покласти спосіб їх вираження у нормах закону. Внаслідок поділу за вказаним критерієм підстави створення сім’ї можуть бути 1) прямо виражені в законі (шлюб; кровне споріднення; усиновлення) ; 2) опосередковано виражені в законі (підстави створення сім’ї – проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу (фактичні шлюбні відносини) ; підстави створення квазісім’ї - опіка та піклування над дітьми; патронат над дітьми; прийомна сім’я; дитячий будинок сімейного типу; фактичне прийняття дитини на виховання) [12, с. 163].

Висновки. Таким чином, сім’я – це основа нашого суспільства, яка, незважаючи на те, яка підстава сприяє її виникненню, має на меті виховання дітей чи утримання членів сім’ї у сприятливих умовах. Незалежно від того, чи це прийомна сім’я, чи був укладений договір про патронат, мета єдина – виховання повноцінних членів суспільства. З огляду на вищезазначене можемо стверджувати, що до «інших» підстав створення сім’ї належить народження дитини, проживання однією сім’єю, патронат над дітьми, фактичне виховання дитини, релігійний обряд вінчання.

 

 

1. Харитонов Є. О. Сім’я як концепт сімейного законодавства. / Є. О. Харитонов. // Актуальні проблеми держави і права. – 2011. – Вип. 58. – С. 293-301. – // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //nbuv. gov. ua/UJRN/apdp_2011_58_44
2. Dr. Vecsey Tamas. A Romai Jog kulso tortenete es institutioi. / Tamas Vecsey Budapest. Franklin-Tarsulat, 1885. – 622 с.
3. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Судова практика з питань сімейних стосунків [текст]. Станом на 03. 09. 2014 р. / Булеца С. Б., Іванов Ю. Ф., Ієвіня О. В. – К. : «Видавничий дім «Професіонал», 2014. – 480 с.
4. Менджул М. В. Надання права на шлюб особам, що не досягли шлюбного віку: окремі проблеми. / М. В. Менджул. // Вісник Вищої ради юстиції. -№ 2 (14). – 2013. – С. 149-157.
5. Пришляк М. І., Сировой О. І. Підстави створення сім’ї: проблемні питання та шляхи вирішення. / М. І. Пришляк,
6. О. І. Сировой. // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2009. – №3. – С. 60-68.
7. Шлюб – першооснова сім’ї / Роз’яснення Міністерства юстиції України від 16. 12. 2011 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //zakon0. rada. gov. ua/laws/show/n0074323-11
8. Кривенко Ю. В. До можливості визнання релігійного шлюбу. / Ю. В. Кривенко // Університетські наукові записки. – 2013. – 3 (47). – С. 141-145 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: file: ///C: /Users/Sibilla/Downloads/Unzap_2013_3_22. pdf
9. Сімейне право України: підручник / С. Б. Булеца, В. В. Заборовський, В. Г. Фазикош та ін. ; за ред. С. Б. Булеци, В. Г. Фазикоша. – К. : Знання, 2015. – 375 с.
10. Ромовська З. В. Українське сімейне право: підручник [для студ. вищ. навч. закл. ] / З. Ромовська. – К. : Правова єдність, 2009. – 500 с.
11. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / [І. В. Жилінкова, В. К. Антошкіна, Н. А. Дьячкова, В. Ю. Москалюк, Я. В. Новохатська]; за ред. І. В. Жилінко- вої. – Х. : Ксилон, 2008. – 855 с.
12. Сімейне право: підручник / за заг. ред.. В. А. Кройтора та В. Ю. Євко; МВС України, Харків. Нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2016. – 512 с.
13. Чернега В. М. Відповідність підстав створення сім’ї моральним засадам суспільства// Право. Серія 18. – Економіка і право. – Вип. 26. – 2014. – С. 162-166 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: file: ///C: /Users/Sibilla/Downloads/ Nchnpu_018_2014_26_26% 20 (1). pdf