Інженерний калькулятор

Максимальний/мінімальний елемент масиву;

Виведення результату в радіанах/градусах;

Отримання чіткого результату.

Програма повинна мати можливість легко, для користувача-непрофесіонала отримувати результат.

 

 

 

Аналіз визначених вище завдань дозволяє виділити об'єкти проектованої системи і, побудувати її функціональну схему в нотації UML (рис. 2.1) — діаграма прецедентів, яка призначена для опису поведінки системи та її функціональності

 

Рисунок 2.1 — Діаграма прецедентів проектованої системи

 

Прецедент (на рис. 2.1 позначений у вигляді овалу)— специфікація (набір вимог і параметрів) послідовності дій, які може здійснювати система, що взаємодіє з акторами. Прецеденти призначені для документування функціональних вимог до програмних систем.  Прецедент описує деякий цілісний фрагмент поведінки системи, не заглиблюючись у внутрішню структуру. Він описує взаємодію програмної системи з акторами у вигляді послідовності повідомлень. 

Актор (на рис. 2.1 графічно позначений «чоловічком») – це множина логічно пов‘язаних ролей, які виконуються при взаємодії з прецедентами або сутностями. Будь-які системи проектуються з розрахунку на те, що в процесі своєї роботи вони будуть використовуватись людьми і/або взаємодіяти з  іншими системами. Сутності, з якими взаємодія система в процесі своєї роботи, називаються акторами, причому кожен актор очікує, що система буде вести себе виключно передбаченим чином.

 

 

При написанні подібних систем зазвичай використовується метод спадаючого проектування. 

Програмна система складається з проекту Project.dpr в який входить 3 модулів: Unit1,Unit2,Unit3(розширення *.pas). 

Модулі, що реалізують основні функції, викликаються з основного модуля. Специфікація модулів відображена в таблиці 2.4. Допоміжні модулі використовуються в процесі роботи основного модуля. Ієрархічна підпорядкованість модулів програмного комплексу представлена на рис. 2.3.

 

Рисунок 2.3 – ієрархія модулів розроблюваної програми

 

Таблиця 2.4 — Специфікація модулів ІС

МодульПризначенняВхідні даніВихідні дані

Unit1Форма математичних розрахунків (головний модуль)Вибір дій користувачемОтримання результату

Unit2Форма для вибору оптимального алгоритмуВибір дій користувачемРезультат дії вибір методу 

Unit3Форма розрахунків(допоміжна форма)Вибір дій користувачемРезультат дії – отримання результату

 

 

Запуск програмної системи здійснюється з запуску файлу Project1.exe. (рис. 2.4).

 

Рисунок 2.4 – Інженерний калькулятор

 

На формі Unit1 передбачено виведення результату в градусах (рис.2.5).

 

Рисунок 2.5 – отримання результату в градусах

 

 

Таблиця 2.5

ХарактеристикаЗначення

Назва програми«Інженерний калькулятор»

Версія1.0.0.0

АвторКрикунВладиславОтчество

Мова програмуванняDelphi (Object Pascal)

Рядків коду1246

Розмір виконуваного файлу і DLLбез інформація відладника3305560 байт

Об’єм пам’яті, що займають глобальні змінні49452 байт

Об’єм пам’яті, що займають локальні змінні16384 байт

Розмір виконуваного файлу4,7 Mb (4780032 байт)

Мінімальні системні вимоги

ПроцесорIntel Pentium 2 GHz

Оперативна пам'ять512 Mb

Операційна системаMicrosoftWindows XP

Місце на жорсткому диску8Mb

ДодатковоКлавіатура, миша

 

 

У процесі виконання курсової роботі була створена автоматизована система «Інженерний калькулятор», яка дозволить автоматизувати вирішення рівнянь/функцій.

У першому розділі розглянуто теоретичні питання розробки застосування.  Розглянуто основні етапи проектування застосування шифру простої перестановки: дослідження предметної області, розробка архітектури системи, виконано проектування та створення системи для автоматизації наочної роботи шахових турнірів. Після обґрунтування необхідності автоматизації визначена загальна архітектура. 

Другій розділ роботи містить опис розробки застосування «реалізації інженерного калькулятора», описується створення кнопкової форми в Delphi 7, яка визначає інтерфейс роботи з системою.

Застосування «Інженерний калькулятор» розроблена на основі аналізу основних етапів і технологій шифрування тексту.

Підводячи підсумки проведеного дослідження, можна сказати, що всі поставлені завдання вирішені, отже, головна мета, поставлена в курсовій роботи, досягнута.

 

 

ГОСТ 19.103-77 ЕСПД. Обозначение программ и программных документов.

ГОСТ 19.402-78 ЕСПД. Описание программы.

ГОСТ 19.505-79 ЕСПД. Руководство оператора. Требования к содержанию и оформлению.

ГОСТ 34.201-89. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Виды, комплектность и обозначение документов при создании автоматизированных систем.

Климова Л.М. Delphi 7.Основы программирования. Решение типовых задач. Самоучитель. Издание третье. – М.: КУДИЦ- ОБРАЗ, 2006. – 480с.

Рубанцев А. Самоучитель Delphi в примерах, играх и программах. –Наука и техника.2011.-672с.

Санников Е.В.Курс практического программирования в Delphi. Объектно-ориентированное программирование.-Солон.2013-188с.

Фаронов В. Delphi. Программирование на языке высокого уровня: Учебник для вузов.СПБ.:Питер,2012.-640с.

Фленов М.А. Библия Delphi,3-е издание.- СПб.: БХВ-Петербург,2011.-388 с.

Хомоненко А.Д. Delphi 7. – СПб.: БХВ-Петербург, 2004. – 346 с.

 

 

СПЕЦИФІКАЦІЯ

UA.ОМК.620111-05 93 

 

Позначення

НайменуванняПримітки

Документація

UA.ОМК.620111-02 81 01-1KURSOVA.docx

Пояснювальна записка

UA.ОМК.620111-02 34 01-1HELP.pdf

Інструкція користувача

Компоненти

UA.ОМК.620111-02 12 01-1Project1.dpr

Текст програми

UA.ОМК.620111-02 12 01-2Unit1.pas

Текст програми

UA.ОМК.620111-02 12 01-3Unit2.pas

Текст програми

UA.ОМК.620111-02 12 01-4Unit3.pas

Текст програми

UA.ОМК.620111-02