Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
11
Мова:
Українська
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ
Федорчак В. В.
У статті здійснено історичний огляд створення державної служби України з надзвичайних ситуацій. Досліджено розвиток служби від започаткування до нинішнього часу, а також розглянуто законодавство України, що регулює її діяльність.
Ключові слова: державна служба, надзвичайні ситуації, історія розвитку, законодавство.
В статье осуществлен исторический обзор создания государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям. Исследовано развитие службы от начала по нынешнее время, а также рассмотрено законодательство Украины, регулирующее ее деятельность.
Ключевые слова: государственная служба, чрезвычайные ситуации, история развития, законодательство.
Fedorchak V. V. HISTORY AND DEVELOPMENT OF CIVIL SERVICE OF UKRAINE EMERGENCIES: PROSPECTS AND REALITY TODAY
This article provides a historical overview of creation of Civil Service of Ukraine of Emergencies. Investigates the development of service from launching to date, and is considered the legislation of Ukraine regulating this activity.
Key words: public service, emergencies history, of legislation.
Постановка проблеми. На сучасному етапі державотворення інтеграція України до Європейського Союзу визнається неодмінною складовою подальшої демократизації нашої країни, формування громадянського суспільства [1, с. 52]. Тому радикальні соціально-економічні перетворення, що відбулися за останнє десятиліття, спричинили як позитивні, так і негативні зміни в сучасному українському суспільстві. Це, у першу чергу, стосується відносин щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їхнього життя, здоров’я та власності [2, с. 114].
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини, та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави [3].
Реалізація окреслених напрямків державної діяльності можливе за умов стабільного функціонування всіх галузей суспільного життя та здійснення відповідних перетворень, насамперед, у політичній, економічній та соціальній сферах. Разом із тим такі перетворення постійно піддаються негативному впливу стихійних лих, технологічних катастроф, глобальних змін в екосистемі, соціально-політичних конфліктів, які в своїй сукупності або окремо супроводжуються виникненням надзвичайних ситуацій. Останні, як невід’ємний складовий елемент функціонування суспільства, негативно впливають на реалізацію громадянами своїх конституційних прав та свобод. Як наслідок, під загрозу підпадають такі права громадян, як право на життя, здоров’я, особисту недоторканність, свободу пересування та вибір місця проживання, сприятливий екологічний стан, інформацію, реалізацію права власності тощо. Крім того, негативних наслідків, переважно матеріального характеру, зазнають суб’єкти господарської діяльності, а також державні підприємства, установи і організації. Зазначені обставини обумовлюють актуальність вибраної теми.
Ступінь розробленості проблеми. У науковій літературі питанням, присвяченим державній службі України з надзвичайних ситуацій приділено багато уваги. Дослідженням цієї проблематики займалися як вітчизняні, так і зарубіжні наукові діячі, такі як: Т. Є. Абова, С. С. Алексєєв, Б. С. Антімо- нов, М. М. Агарков, Г. І. Балюк, Л. М. Баранова, І. А. Бірюков, С. Н. Братусь, О. Г. Бра- тель, А. В. Венедиктов, С. І. Вільнянський, Д. М. Генкін, В. П. Грибанов, О. В. Дзера, І. О. Дзера, А. С. Довгерт, О. С. Іоффе, Н. С. Куз- нєцова, В. А. Ліпкан, Г. К. Матвєєв, В. А. Ойген- зіхт, Є. А. Павлодський, В. В. Піляєва, І. А. Пок- ровський, В. І. Рабінович, Н. О. Саніахме- това, В. І. Серебровський, Г. Я. Стоякін, В. І. Тертишніков, Ю. К. Толстой, В. А. Туманов, Р. О. Халфіна, Є. О. Харитонов, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишка, К. К. Яічков та інші.
Мета. Виходячи з наведеного, визначимо, що метою цієї наукової роботи є здійснення історичного огляду створення та розвитку державної служби України з надзвичайних ситуацій: перспективи та реалії сьогодення.
Виклад основного матеріалу. Щорічно при надзвичайних ситуаціях травмується та гине значна кількість людей та спричиняється шкода майну. Так, у 2010 році загинуло 361 особа, 753 особи постраждали, матеріальних збитків було завдано на суму 984, 7 млн. грн. ; відповідно у 2011 році загинуло – 355 осіб, постраждалих – 985, збитків завдано на 102, 8 млн. грн. ; у 2012 році загинуло 301 особа, 861 особа постраждала, збитків завдано на суму 249, 8 млн. грн. ; у 2013 році 253 особи загинуло, постраждалих – 854, матеріальних збитків завдано на 352, 3 млн. грн.
Здійснення ефективних заходів щодо стабілізації в Україні економічної, політичної та суспільної сфер життя супроводжується постійними проявами надзвичайних ситуацій, що стали невід’ємним атрибутом існування людства. [4, с. 3].
За таких умов питання захисту прав суб’єктів правовідносин стають одними з пріоритетних напрямків діяльності уповноважених органів державної влади. Окреслена проблема, на нашу думку, залишається актуальною не лише для України, але й для інших держав світу, що обґрунтовується рядом обставин.
Немає найпочеснішої місії, ніж допомагати людям, котрі потрапили в біду, рятуючи їхнє життя. Це щоденна кропітка робота рятувальників, це їх щоденний подвиг, це традиції, що зберігаються віками. Необхідність організації захисту населення і об’єктів народного господарства була викликана появою у роки першої світової війни (1914-1918 рр.) нового роду військ авіації та застосуванням хімічної зброї. Для