Історія туризму 002

Ефективність роботи студента з літературою значною мірою залежить від його навичок організації процесу читання. Неприпустиме механічне читання без осмислення змісту. Розібратися у прочитаному – значить продумати і зрозуміти основні визначення автора, його аргументацію, логічний зв'язок між головними думками, важливість окремих висновків і узагальнень для формування власних поглядів.

Наступною умовою успішного опрацювання інформаційного джерела є вміння студента викласти у тезовій формі його основний зміст. Загалом конспектування – це школа розвитку логічного мислення, адже воно спонукає глибше вникати в суть положень, сприяє більш чіткому усвідомленню прочитаного, виробленню навичок формулювання своєї думки, підвищує культуру та навички писемного мовлення. Залежно від характеру інформаційного джерела, ступеня його складності, досвідченості студента та поставленого завдання (вивчення усього твору або якої-небудь однієї проблеми, підготовки матеріалу до виступу, на семінарі, нотатки для доповіді чи реферату) записи мають характер плану, тез, нотаток, конспекту. 

Конспектування потребує від студента певних навичок. Необхідно знати, що існує кілька форм запису: 1) запис за авторським текстом (текстуальний конспект), коли відповідь на питання дається словами автора або цитатами, логічно пов’язаними між собою; 2) вільний конспект – виклад думок своїми словами; 3) комбінований конспект – поєднання текстуально й вільного записів. Оптимальним є варіант, коли добре продуманий запис підкріплюється цитатами із визначень і висновків автора твору.

Поглиблення й закріплення знань, одержаних студентами під час лекцій і в процесі самостійної роботи, відбувається на практичних заняттях. Саме практичне заняття є тією творчою лабораторією, де всебічно активізується та інтенсифікується мислення студента, формуються навички аналізу й культура полеміки. Практично забезпечує необхідний оперативний зв'язок між викладачем і студентом при закріпленні програмного матеріалу, розвиває самостійність у студентів при оцінюванні окремих науково-архівознавчих проблем, їх практичній реалізації, стимулює загальний інтелектуальний потенціал, підвищує відповідальність за результати своєї праці.

Готуючись до семінарського заняття, студент насамперед повинен ознайомитись із планом заняття, списком інформаційних джерел, перечитати лекційні записи й відповідний розділ підручника чи посібника. Крім джерел, визначених програмою дисципліни, студентам рекомендується опанувати публікації у фахових журналах, науково-популярній літературі, переглянути веб-сайти матріалів із історії туризму, Міністрерства культури і туризму України, музейних установ, що допоможе зорієнтуватись у широкому колі поглядів, думок, позицій, накопиченому досвіді туристичної справи. Підсумком підготовки  до семінарського заняття має бути розширений план виступу, який повинен містити тези (основні положення) за кожним із питань заняття. Готуватися до виступу слід із таким розрахунком, щоб викласти зміст одного питання за 7-10 хвилин.

В умовах рейтингової системи оцінювання знань студентів, головний об’єктом стають їх уміння, навички та результати творчої діяльності впродовж вивчення теми, а критеріями оцінки – ступінь оволодіння різними формами роботи.

У процесі вивчення дисципліни «Історія туризму» студенти мають набути вміння:

• аналізувати, узагальнювати, систематизувати, порівнюватий  пояснювати історичний досвід становлення туристичної справи в Україні й світі;
• аргументовано обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, критично сприймати тенденційну інформацію;
• самостійно добувати знання, використовуючи різні джерела – документи, науково-популярну літературу, періодичну пресу тощо, володіти понятійним апаратом, правильно вживати й тлумачити туристичну термінологію;
• складати конспект, тези, готувати реферат, доповідь, складати список літератури з теми, брати участь у дискусії, конференції, давати усний відгук на відповідь однокурсника, поважаючи його право на власну думку;
• користуватися законодавчими та нормативними документами, що регулюють туристичну справу в Україні і світі;
• забезпечувати поточне зберігання туристичних документів у фірмах, організаціях, установах і їх передачу на архівне зберігання;
• вміти реалізовувати здобуті теоретичні знання на практичних заняттях, практиці тощо;
• використовувати набуті знання з історії туризму у процесі науково-пошукової роботи, зокрема під час пошуку та опрацювання необхідних для наукових статей, курсових і дипломних робіт відповідних документів.

Організація самостійної роботи передбачає системність і послідовність засвоєння матеріалу дисципліни. Тому на початку вивчення дисципліни «Історія туризму» до відома студентів доводять графік проведення поточного й модульного контролю знань. Індивідуальні особливості кожного студента, рівень його знань і здібностей, необхідна методична допомога щодо оволодіння технологіями засвоєння начального матеріалу викладач визначає під час проведення консультацій, де він обумовлює напрями самостійної діяльності студента.

Важливою складовою самостійної роботи студентів, де вони можуть проявити свою наполегливість у пошуку матеріалу та творчий підхід презентації тієї чи іншої архівознавчої проблеми, є підготовка реферату. Реферат має бути виконано самостійно. Мета написання реферату полягає у набутті студентом поглиблених знань у набутті студентом поглиблених знань з історії туризму, вміння та навичок працювати з науковою літературою і нормативно-правовими актами, які стосуються порядку комплектування та зберігання туристичної документації, самостійно аналізувати та узагальнювати матеріал, робити і формулювати власні висновки та пропозиції.

За допомогою рефератів студент глибше вивчає найбільш складні проблеми туристичної справи, вчиться правильно оформлювати роботу та докладати результати своєї праці. Підготовка реферату включає в себе такі етапи: 1) вибір теми; 2) підбір і вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів; 3) скдання плану реферату; 4) викладення змісту теми; 5) оформлення реферату; 6) усний виклад реферату.

Вибір теми. Студент самостійно обирає тему