Історія української культури

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

1.Які першовитоки має культура Київської Русі?

2.Як сприймали русичі процес християнізації?

3.Розкрийте роль християнізації Русі для її подальшого культурного розвитку.

4.На які два види поділялася писемна література часів Київської Русі?

5.Схарактеризуйте основні жанри давньоруської оригінальної літератури.

6.Назвіть три основні види загальноосвітніх навчальних закладів, що існували на Русі у Х – ХІІ ст.

7.Який новий вид архітектури з’явився  на Русі після прийняття християнства? 

8.Назвіть види образотворчого мистецтва Київської Русі.

9.Які види декоративно-ужиткового мистецтва набули високого рівня розвитку і поширення на Русі?

10. Які види музичного мистецтва можна виділити за часів Київської Русі?

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Хронологічні межі існування держави Київська Русь:

a. X-XV cтоліття

b. IX-XII cтоліття

c. VI-X cтоліття

d. XIII-XVII cтоліття

 

2. Коли офіційно було запроваджено християнство у Київській Русі?

a. 988 р.

b. 1037 р.

c. 860 р.

d. 1240 р.

 

3. Реформа щодо запровадження християнства як державної релігії була проведена:

a. Ярославом Мудрим

b Володимиром Мономахом

c. Данилом Галицьким

d. Володимиром Великим

 

4. Хто був автором знаменитого твору ораторської літератури часів Київської Русі "Слово про закон і благодать"?

a. митрополит Іларіон

b. Ярослав Мудрий

c. Володимир Мономах

d. літописець Нестор

 

5. Літературу доби Київської Русі прийнято поділяти на:

a. перекладна, оригінальна

b. церковна, християнська

c. біблійна, житійна

d. апокрифи, гімнографія

 

6. Оригінальна література Київської Русі поділяється на:

a. літописи, ораторська, житійна, повчальна, паломницька література

b. церковна проповідь, літописи, біблійна, педагогічна література

c. гімнографія, літописи, кондак. акафіст

d. ікос, канон, гімнографія, апокрифи

 

7. Агіографічну літературу інакше називають:

a. апокрифами

b. літописами

c. церковною проповіддю

d. житійною літературою

 

8. Софіївський собор побудований

a. 1240 р.

b. 988 р.

c. 1037 р.

d. 899 р.

 

9. Софіївський собор представлений

a. романським стилем

b. бароко

c. готичним стилем

d. візантійсько-руським стилем

 

10. Найрозвиненіші види декоративно-ужиткового мистецтва давньоруської держави: 

a. металообробка, гончарство, чернь, дереворізьблення 

b. гончарство, дерево різьблення, зернь, металообробка

c. металообробка, гончарство, дереворізьблення, кісткорізьблення, ткацтво, склоробство 

d. кісткорізьблення, ткацтво, склоробство.

 

 

 

ТЕМА 4. КУЛЬТУРА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВА

 

ПЛАН

1.Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ століттях.

2.Розвиток освіти та книжкової справи. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури.

3.Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики.

4.Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.

 

ЛІТЕРАТУРА:

•Історія світової та української культури: Підручник для вищих закладів освіти /В. Греченко, І.Чорний, В.Кушнерук, В.Режко. - К., 2002. 

•Українська та зарубіжна культура. / За ред. М.М.Заковича. - К., 2000. 

•Історія української та зарубіжної культури: Навч.посіб., 2-ге видання, стереотипне. / За ред. С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука. - К., 2000. 

•Українська культура. Лекції за редакцією Дм. Антоновича. – К., 1993. 

•Попович М. Нарис історії культури України: Навчальний посібник. - К., 2001. 

•Лекції з історії світової та вітчизняної культури. За ред. А.В.Яртися. - Львів, 1994. 

•Кордон М. В. Українська і зарубіжна культура: Курс лекцій. – К.: ЦУЛ, 2003. – 508 с.

•Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993.

•Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Підручник / Горбач Н.Я., Гелей С.Д. та ін. – Львів, 1992. 

•Історія України: Курс лекцій: У двох книгах. – Книга 1. Від найдавніших часів до кінця ХІХ століття. – К., 1991. – С. 53 – 85.

•Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література. – К., 1978. – С. 71 – 74. 

 

1.  Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ століттях. 

В епоху феодальної роздробленості в XII—XIII ст. завершуються процеси виділення окремих земель-князівств. Київ перетворився із столиці Русі на «стольне» місто Київської землі, яка займала територію Середнього Подніпров'я. Окраїнне розташування Київської землі, що межувала з Половецьким Степом, певна річ, не сприяло забезпеченню її мирного життя. Постійні вторгнення половецьких загонів підривали економіку, відволікали значні сили на боротьбу з ворогом. Та незважаючи на це, в умовах надзвичайного загострення внутрішньо- й зовнішньополітичної обстановки, виснажливої боротьби до- і відцентрових сил Київ як символ цілісності Русі залишався одним із головних вузлів міжкнязівських відносин.

Не випадково ті князі, які прагнули до об'єднання давньоруських земель, убачали головну передумову успішної реалізації цього завдання володінні Києвом. У круговерть боротьби за стародавню столицю иївської Русі втяглися удільні князі волинські, переяславські, чернігівські, смоленські, суздальські. Серед них траплялися й автономісти, але, оволодівши Києвом, вони, незалежно від своєї династичної належ¬ності, негайно перетворювалися на