Історія як наука. Історичні джерела. Відлік часу в історії. Історія на карті. Пам’ятки найдавніших людей.

Далі учні за підручником знайомляться, як саме визначити століття за роком.

Текст підручника може бути проілюстрований порівнянням з годинником – 8 год. 01 хв. – це початок дев'ятої години, її перша хвилина.

Для практичного закріплення матеріалу варто повправлятися в розв'язуванні хронологічних задач, що їх запропоновано в зошиті: «застосуй стрічку часу до самого себе» та пройди «хронологічними сходами».

Познач на стрічці часу рік свого народження.

Виконання завдання 5-8 (с. 4), 12 (с. 5) з робочого зошита.

Сьогодні на уроці ви дізналися про значення багатьох слів. Усі вони записані на дошці (заздалегідь записані слова: історія; хронологія; історичне джерело; речові, писемні та усні історичні джерела; стрічка часу; дата; тисячоліття; століття (вік) ; рік; доба; наша ера; літочислення). Якщо ви зрозуміли, що означає кожне з них, легко впораєтеся із кросвордом з робочого зошита (завдання 4, с. 3).

Одночасно комусь з учнів можна запропонувати гру «Історичне лото» (Для проведення гри потрібно мати аркуш картону або магнітну дошку, розкреслені на квадрати з вписаними словами (наліпки) із тлумаченнями нових слів. Учень повинен знайти для кожного слова відповідне тлумачення.) Можна підготувати й кілька роздавальних наборів лото: конвертики-кишеньки, на яких написано важливі поняття теми, набір карток із тлумаченнями. На підсумковому етапі уроку доречно використати гру „Дерево знань”. Вона може стати постійним атрибутом уроку історії. Для її проведення треба мати намальоване на великому аркуші (стовбур з гілками) й вирізані окремо різнокольорові листочки кишеньками, в які вкладатимемо картки з новими словами. Наприкінці уроку вчитель пропонує «одягнути» на дерево «лист» згадуючи, що кожне з понять означає. Гра «Дерево знань» стане у пригоді і під час перевірки домашнього завдання.

Позмагайтеся, хто з вас згадає більше фразеологізмів – усталених виразів – зі словом «історія». Склади з кожним фразеологізмом речення, одне з них запиши.

Домашнє завдання: § 1-2, завдання в зошиті.

 

Мета (див. І урок) уроку. Розширювати початкові знання та уявлення учнів про історичні джерела, сприяти розумінню важливості історичних джерел для істориків; формувати початкові знання, елементарні уявлення про історичний простір та елементарні вміння роботи з історичною картою; удосконалювати вміння працювати з текстом: навчати використовувати для відповіді ілюстрації підручника, розрізняти художній та науково-популярний історичний текст, вибирати в тексті белетризованого оповідання історичну інформацію; розвивати читацькі навички; ознайомити в загальних рисах з найдавнішими часами історії людства в Україні, періоду появи людини розумної та найвідоміших стоянок пізнього палеоліту

(без зазначення термінів) ; формувати початкові уявлення про найдавніші часи, метафорично названі „дитинством людства”, від яких не залишилося писемних джерел.

1. Організація початкового етапу уроку; залежно від конкретних умов, може мати багато варіантів.

А. Доречний, приміром, варіант, коли вчитель використовує гру „Дерево знань”. Тоді урок починається з того, що учні (кількість визначає вчитель) знімають з дерева «листочки» зі словами історія, хронологія, літочислення, ера, дата, лінія часу, тисячоліття, вік, історичні джерела й коротко витлумачують їх. Варто наголосити, що йдеться не про запам'ятовування й точне відтворення наведених у підручнику тлумачень, а про пояснення розуміння слів. Для економії часу можна запропонувати учням скласти з кожним поняттям одне речення.

Б. Інший варіант – почати урок з проблемного запитання.

„Великий український поет Тарас Шевченко записав у щоденнику: „Історія мого життя є частиною історії моєї батьківщини». Як ви гадаєте, чи можна стверджувати, що на подібну думку має право кожен з нас?

Спробуйте пояснити інший крилатий вираз: «Життя прожити – не поле перейти». Наступні запитання можуть бути такими:

Чому наші предки шанобливо ставилися до минулого? Як можна витлумачити вислів «уроки історії»?

2. Щоб закріпити засвоєне на попередньому уроці, пропонуємо дітям невелику письмову роботу в зошиті (завдання 3, с., 3), якій передує запитання: Про кого з історичних діячів минулого України ви довідалися на передньому уроці?

Вибери речення, які характеризують життя та діяльність М. Гру шевського. Склади з них розповідь про вченого. (За відсутності зошита речення подаємо на картках або записуємо на дошці.)

1. Знав багато про Україну з розповідей батька та книжок.
2. Був видатним поетом та художником.
3. Народився в селянській родині.
4. Знав чимало про Україну, бо в дитинстві багато подорожував рідним краєм
5. Ґ. У дитинстві жив далеко від України.
6. Д. Уславився 10-томною працею «ІсторіяУкраїни-Руси».
7. Народився в учительській сім'ї.
8. Навчався історії в Київському університеті.
9. Київському університеті навчався математики.
10. Був ученим-істориком.
11. У дитинстві жив в Україні, у місті Києві.

3. Для актуалізації опорних знань перед вивченням нового матеріалу варто застосувати один з багатьох різновидів, гри «Хронологічне лото».

Учитель називає століття, наприклад, 13 століття, й демонструє заздалегідь підготовлені дати (або просто записує їх на дошці), а учні мають відповісти, чи стосується дата 13 століття? Гра може бути продовжена в. зворотному порядку: учитель називає дати, учні мають відповісти, до якого століття вона належить. Лід час гри можна влаштувати змагання між рядами.

Після «Хронологічного лото» проводиться бесіда-узагальнення.

Для чого історикам знати, коли сталася та або інша подія? Чи знаєте ви, що таке географічна карта, яка її роль? Яким кольором позначають низовини та гори на географічній карті? Чим, на вашу думку, має відрізнятися географічна карта від історичної?

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся, про що можна, довідатися з історичної карти та що треба знати, щоб уміти «прочитати» її.

1. Формування елементарних картографічних умінь.

• Опрацювання нового матеріалу доречно розпочати зі вступної статті теми на с. 12-13 підручника.
• Дізнавшись із тексту підручника про те, що треба знати для роботи з історичною картою, учні виконують завдання з робочого зошита (завдання 11, с. 5) про умовні позначки на історичній карті:

Намалюйте, як позначають на історичній карті:

• Дві різні території або держави.
• Перехід певного регіону від однієї держави до іншої.
• Місця битв.
• Пересування військ або народів.
• Кордони держав, регіонів, областей, територій.
• Міста.

 Після виконання завдання учитель знайомить учнів із тим, як демонструються історичні об'єкти на карті.

Кордони держав обводимо указкою по замкненій кривій, напрямки військових походів та пересувань – за стрілками, що їх позначено на карті; міста позначаємо (показуємо) дотиком указки не до назви міста на карті, а до умовної позначки (кола-пунсона або до зображення міста) ; річки показуємо за течією від витоків до гирла.

2. Ознайомлення з найдавнішими часами історії людства в Україні. Формування вміння «працювати «з історичним текстом, зокрема белетризованим оповіданням.

А. Другий етап вивчення нового матеріалу вчитель починає з розповіді, в якій у загальних рисах знайомить учнів з найдавнішими часами історії, зокрема в Україні.

Історія нашої планети Земля сягає дуже-дуже далеких часів. А от історія людства в порівнянні з нею «молода». Її розпочинають 40-35 мис. років тому з появи людей, які крім вправних рук, досконалої будови, передусім головного мозку, мали розвинуту душевну організацію.

Вчені досі не дійшли єдиного висновку з приводу того, як з'явилися перші люди. Сучасні історики оперують численними фактами з прадавньої історії людства, та кожна нова знахідка породжує дедалі більше запитань.

Людина тих далеких часів зовні нагадувала сучасну людину, проте їй треба було, ще багато чого дізнатися й навчитися.

Провідним заняттям людини тих далеких часів було полювання та збиральництво. На території України найдавніші мешканці полювали на мамонтів та бізонів. Вполювати таких великих тварин одній людині, озброєній досить простими знаряддями, було важко. Тому жили й полювали люди колективами в 30-40 осіб. Усі вони були родичами: Дослідники називають такі гурти родовими громадами. У долинах річок, уздовж яких мешкали тварини, громади мисливців облаштовували свої поселення.. Полювали за допомогою списів, влаштовуючи для тварин пастки у вигляді ям. Життя мисливців цілком залежало, від тварин.

(Варто зауважити, що учнів цього навчального року немає потреби знайомити з теоріями походження людства, з життям людиноподібних істот – пітекантропів, неандертальців тощо.)

Звертаючись до учнів, учитель запитує: Як ви думаєте, які історичні пам'ятки є основними під час вивчення найдавніших часів історії людства – писемні чи речові?

На території України досліджено кількасот поселень людини розумної, найдавніші мешканці яких залишили нам пам'ятки. Одне з найвідоміших розташовано в селі Мізин на Чернігівщині.

Б. Читання вголос рубрики «Жива історія», що передує оповіданню. Яку назву ви дібрали б до цього тексту?

Оскільки учитель та учні вперше зустрічаються в підручнику з історичними оповіданнями в жанрі дитячої літератури, то варто знати про особливості роботи з ними.

Художньо-белетристичні оповідання є своєрідною стилізацією історичних джерел. З огляду на це оповідання в повному обсязі здебільшого непридатні для докладного переказу. Тому під час роботи з ними треба застосовувати вибірковий або стислий переказ та скеровувати учнів на виокремлення власне історичної інформації. До такого підходу спонукають наприкінці кожного оповідання запитання.

Оповідання мають надзвичайно широкі можливості ігрового опрацювання. Навіть таке просте завдання, як читання за ролями (до речі, неможливе при звичайному науково-популярному викладі) по суті є інсценізація тобто грою.

В. Опрацювання оповідання «Пригоди Боривовка» (с. 14-16) за питаннями підручника.

Перед самостійним читанням оповідання звертаємо увагу на настановче запитання в рубриці «Поміркуйте!». Чому речові пам'ятки є основним джерелом відомостей про найдавніші часи? Саме ним завершимо аналіз тексту оповідання.

Перш ніж з'ясувати, яке уявлення про відтворені в оповіданні найдавніші часи, зокрема життя давніх мисливців, склалося у дітей, варто звернути увагу на деякі деталі.

Чому оповідання названо «Пригоди Боривовка»? Про які заняття давніх людей ідеться в оповіданні? Що з описаного в оповіданні засвідчено речовими джерелами? Що в оповіданні є вигадкою авторів? Роздивіться в підручнику картину І. Їжакевича „ Мізинська стоянка”. Знайдіть у тексті оповідання рядки, які були б коментарем до картинки.

Г. Виконання завдання 13 (с. 5) з робочого зошита.

Розглянь у зошиті пам’ятки. Познач ті з них, які належать до найдавніших часів історії України. Всі вони з Мізинської стоянки на Чернігівщині. Свій вибір поясни.

Підсумовуючи, вчитель пропонує учням скласти на аркушах-картках 1-2 запитання до вивченого на уроці матеріалу. Найзмістовніші запитання вчитель відзначає як запитання-переможці й прикреплює (записує) їх до дошки. Наступного року перевірка засвоєного може відбуватися в межах тієї самої гри: дітям пропонуємо відповідати на складені ними запитання.

Домашнє завдання: §1-2, завдання в зошиті