Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Кабінети для психоемоційної релаксації співробітників

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
У багатьох сучасних установах організуються кабінети для психоемоційної релаксації співробітників. Це обумовлюється специфікою діяльності, яка поєднується з умовами підвищених емоційних навантажень. Вплив стресових ситуацій сприяє розвитку різних форм психосоматичних патологій і станів психічної дезадаптації. У зв'язку з цим кабінети психологічної релаксації сприяють вирішенню наступних завдань:
зняттю нервово-емоційної напруги;
забезпеченню відновлення працездатності і зниженню стомлюваності;
підвищенню функціональних можливостей організму, стійкості до впливу стресових факторів і зниженню їх негативних наслідків.
Створення кабінетів психологічної релаксації сприяє збереженню здоров'я працівників, профілактиці їх професійної деформації і поліпшенню психологічного клімату в колективі. Практичний досвід показує, що умови життя і діяльності співробітників багатьох сучасних установ відносяться до категорії складної і небезпечної для здоров'я. Його специфіка, у першу чергу, визначається високим рівнем нервово-психічної напруги, зміною звичного часу сну й постійною готовністю до дій в екстремальних ситуаціях. Це сприяє зростанню емоційної напруги, що мобілізує психофізіологічні функції організму.
Перебування в стані постійної готовності до ризику й очікування надзвичайних ситуацій прискорює настання стану стомлення. У свою чергу стан перенапруги знижує працездатність, послаблює пристосувальні механізми захисту, внаслідок чого розвиваються різні психопатологічні стани, що відповідає 4 категорії важкості праці. Вони можуть бути компенсовані після повноцінного відпочинку. Однак при цьому не виключається можливість появи значного числа професійних захворювань.
Зокрема, може виникати апатія, моторна загальмованість, психічний дискомфорт, підвищена дратівливість і чутливість до впливу різних факторів зовнішнього середовища. Умови праці особистого складу, наприклад, органів охорони порядку, пенітенціарних установ, відповідно до класифікації, рекомендованої Міністерством охорони здоров’я, оцінюються як середньої важкості, а іноді й більш важкі (4 і 5 категорії), а в екстремальних ситуаціях – як дуже важкі (6 категорія). Виконання функціональних обов'язків співробітниками в екстремальних ситуаціях може виснажувати енергетичні ресурси настільки, що їх працездатність не завжди відновлюється повністю навіть за наступні дні відпочинку.
У зв'язку з цим, для підтримки активної службової і професійної діяльності, своєчасного відновлення психофізіологічного стану організується кабінет психологічної релаксації, який доцільно розташовувати в приміщенні, що перебуває на території, доступній для індивідуального й колективного користування.
Приміщення повинне бути ізольоване від шумів, добре вентилюватися і опалюватися. Між першим рядом місць і демонстраційним екраном необхідно мати вільну відстань. Кольори стін оформляється в теплій жовтогарячо-жовтій гамі. Не рекомендується використовувати яскраві і блискучі поверхні. Штори на вікнах повинні бути зі щільної світлонепроникної тканини. Для прикрашання інтер'єру можна використати природні елементи (камені, дерево, квіти та ін.). Бажано використати підвісну стелю зі вставленими світильниками, які дають рівномірну й достатню освітленість.
По мірі можливості варто придбати м'які і зручні крісла з високими спинками, які сприяють максимальному відключенню від навколишнього оточення й повному відпочинку. Їх можна радіофікувати, встановивши в підлокітниках гнізда для стереонавушників. Підлогу доцільно вкрити м'якими килимовими доріжками або ворсовим килимом, оскільки це сприяє поліпшенню звукоізоляції й естетичному сприйняттю.
Якщо є світильники зеленого, червоного, жовтого і жовтогарячого кольорів, то їх необхідно розмістити по периметру приміщення. Програми музичних супроводів і кольорового освітлення бажано регулювати з окремого пульта керування.
Заняття в кабінеті психологічної релаксації рекомендується проводити від 15 до 60 хвилин. Зручний час проведення занять – після обіду, а для співробітників, які перебувають на добових чергуваннях, – від 17 до 18 годин.
Досвід показує, що ефективність занять у кабінеті психологічної релаксації досягається за допомогою комплексного застосування різних методів і засобів психофізичної регуляції:
психологічних засобів (аутотренінг, кольорові та аудіовізуальні впливи) ;
спеціальних психотерапевтичних вправ з нервово-м'язової релаксації;
фізіотерапевтичних методів (аероіонізація повітря приміщень).
У кабінеті психологічної релаксації можуть застосовуватися такі методи впливу, як світломузичні програми та аутогенні тренування. Особливої уваги варто приділяти підбору спеціального музичного супроводу.
Музика повинна підбиратися за силою, тембром звуку, мелодійності твору. Від цього прискорюються або сповільнюються серцеві скорочення, частота дихальних рухів, моторна активність, підвищується швидкість сприймання і переробки інформації.
Спеціально підібрані музичні програми впливають на посилення відновних процесів у фізіологічних системах, діяльність яких порушена під впливом стомлення. Заспокійливо діє середній діапазон гучності звучання (дуже низькі і високі звуки діють збуджуюче), спокійні мелодійні поєднані з м'яким звучанням. Переважніше слід використовувати інструментальні твори.
У якості тонізуючої рекомендується музика, яка складається з бадьорих, мажорних творів, маршів, енергійних і веселих танцювальних ритмів.
Вплив музичних творів на функціональний стан людини підсилюється, якщо одночасно з цим робити кольорові впливи. Кольоровий спектр слід використовувати як додатковий засіб для досягнення психофізіологічного комфорту, емоційно-естетичного впливу, з врахуванням основних характеристик кольору. Перевагу необхідно віддавати поєднанням зеленого і блакитного, які діють заспокійливо; червоного і жовтогарячого, як найбільш активізуючих; синього й фіолетового, діючих нейтрально.
Одночасно з прослуховуванням музичних творів рекомендується демонструвати і видові слайди. Переважно їх показують на початковій і завершальній частинах сеансу. У початковій стадії кольорова і світлова гама слайдів повинна бути зі зниженою яскравістю. У завершальній – насиченість і розмаїтість кольорової гами повинні збільшуватися. Слайди необхідно підбирати залежно від пори року.
Аутогенне тренування є одним з ефективних способів відновлення працездатності і зняття нервово-емоційної напруги. У результаті його застосування знімаються такі емоційні негативні прояви, як запальність, емоційна нестійкість, сумніви, а також підвищується психологічна стійкість в екстремальних ситуаціях. У ході аутогенного тренування може здійснюватися профілактика серцево-судинних та психосоматичних захворювань, усуваються симптоми різного характеру.
У класичному варіанті аутогенне тренування засноване на свідомому застосуванні прийомів психічної саморегуляції і простих фізичних вправ у поєднанні з формулами словесного самонавіювання.
Фото Капча