Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Колективні (генеральна, галузева, регіональна) угоди та договори. Колективні переговори

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема2.Колективні (генеральна, галузева, регіональна) угоди та договори. Колективні переговори
 
2.1.Сфера укладання колективних угод та договорів
2.2.Сторони колективних угод, договорів
2.3.Зміст колективних угод, договорів
2.4.Дія колективних угод, договорів
2.5.Порядок ведення колективних переговорів
 
2.1.Сфера укладання колективних угод та договорів
 
Угоди–це новий для трудового права України вид правових актів. Як чинний акт соціального партнерства угода регулює основні принципи й норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, дії та відповідальність сторін і спрямований на їх співробітництво, досягнення злагоди в суспільстві. Як і колективний договір, угода укладається на основі КЗпП, законів України і є правовою формою регулювання соціально-трудових відносин на двосторонній основі.
Таким чином, угода–це правовий акт, що регулює соціально-трудові відносини між працівниками та роботодавцями; він укладається на державному, галузевому, регіональному рівнях на двосторонній основі.
Колективні угоди є актами соціального партнерства, зміст яких охоплює норми права, прийняті за домовленістю сторін, досягнутою у процесі проведення колективних переговорів. Колективні угоди містять положення, що є обов'язковими для роботодавців і їх об'єднань, представників найманих працівників і їх об'єднань, органів державної виконавчої влади. Умови колективних угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, що їх підписали.
Згідно з Законом України «Про колективні договори і угоди» розрізняють такі колективні угоди:
  • генеральна угода, що укладається на державному (всеукраїнському) рівні;
  • галузеві угоди, що укладаються на галузевому рівні;
  • регіональні угоди, що укладаються на регіональному (адміністративно-територіальному) рівні.
В Україні існує практика договірного регулювання трудових і тісно пов'язаних з ними відносин за допомогою колективних угод. Наприклад, в Україні було укладено кілька генеральних угод:
  • Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і профспілковими об'єднаннями України (1995 р) ;
  • Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і Українським союзом промисловців і підприємців та профспілковими об'єднаннями України на 1997-1998 роки;
  • Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспілковими об'єднаннями України на 1999-2000 роки. її дія була продовжена на 2001 рік;
  • Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2002-2003 роки,
  • Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2004-2005 роки.
Колективний договір згідно з трудовим правом розглядається у кількох аспектах, що мають самостійне теоретичне і практичне значення.
Колективний договір, будучи актом соціального партнерства, розглядається як нормативно-правовий договір. Нормативність колективного договору випливає безпосередньо зі змісту ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди», де визначається, що він укладається з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин.
Колективний договір–це нормативно-правовий договір, що укладається на локальному (виробничому) рівні між роботодавцем і найманими працівниками з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів суб'єктів соціального партнерства.
Сфера укладення колективного договору визначена у ст. 2 Закону України «Про колективні договори і угоди»-він укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають статус юридичної особи. Отже, два чинники–використання найманої праці і наявність статусу юридичної особи–визначають сферу укладення колективного договору.
Як науковцями, так і практиками трудового права обстоюється необхідність внесення змін, які б дозволяли укладати колективні договори також з роботодавцями – фізичними особами, що наймають працівників. Законодавством також передбачена можливість укладення колективного договору у структурних підрозділах підприємств, установ, організацій.
 
2.2.Сторони колективних угод, договорів
 
Згідно зі ст. З Закону сторонами генеральної угоди виступають:
  1. професійні спілки, які об'єдналися для ведення колективних переговорів й укладення генеральної угоди;
  2. власники або уповноважені ними органи, що об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах, де зайнято більшість найманих працівників держави.
Угода укладається між повноважними представниками власників в особі Кабінету Міністрів України і Конфедерації роботодавців України, з одного боку, та профспілкових об'єднань України з другого. Положення угоди діють безпосередньо і поширюються на всіх суб'єктів незалежно від форм власності й господарювання, які перебувають у сфері дії сторін, що уклали угоду.
Указом Президента України від 27 квітня 1993 p. затверджено Положення про Національну раду соціального партнерства – постійно діючий консультативно-дорадчий орган при Президентові України. До нього входять представники Кабінету Міністрів України, об'єднань підприємців і професійних спілок для узгодженого вирішення питань, що виникають у соціально-трудовій сфері.
Основні завдання Національної ради такі:
  • узгодження, завдяки тристороннім консультаціям позицій Сторін у соціально-трудовій сфері, з метою забезпечення поєднання інтересів держави, власників і працівників підприємств, установ і організацій, а також пошук компромісів між соціальними партнерами, щоб запобігати конфліктам;
  • участь у підготовці висновків щодо проектів законів, інших актів законодавства в галузі соціально-трудових відносин і пропозицій з питань удосконалення трудового законодавства, враховуючи норми міжнародного права;
  • вироблення пропозицій щодо Генеральної угоди та галузевих тарифних угод, організація й проведення консультацій при їх укладанні;
  • аналіз виконання Генеральної угоди, розробка відповідних рекомендацій щодо усунення розбіжностей між
  • Сторонами, які виникають під час її виконання, в разі звернення до Національної ради;
  • узгодження позицій Сторін щодо ратифікації й денонсації конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) ;
  • повідомлення громадськості через засоби масової інформації про результати домовленостей Сторін у
Фото Капча