Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Комерційна робота в торгівлі

Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Торгівлю можна назвати барометром економічного розвитку держав. Вона забезпечує надходження до бюджету значної частини коштів, сприяє зміцненню фінансової системи, є необхідною умовою розвитку виробництва.
Комерційна робота в торгівлі – це діяльність підприємства, спрямована на рішення особливого комплексу задач. Вивчення процесів їхньої реалізації – важливий елемент оперативного дослідження на рівні торгового підприємства і регіону.
Основними учасниками комерційної діяльності є не тільки підприємницькі структури, але і споживачі (участь яких у лімітно-розподільчій економіці було незначним). Це твердження засноване на тім, що для підприємців найважливішим фактором при укладанні угод є доход (економічна вигода), а для споживачів вигодою є потрібний йому товар (послуга), якщо він задовольняє його потреби (споживчі інтереси). Споживач – не пасивний покупець, а повноправний учасник комерційної діяльності, її регулятор. Таким чином, найважливішим суб'єктом ділових відносин між постачальниками товарів і роздрібною ланкою є саме споживач.
Тому комплекс задач комерційної діяльності суб'єктів споживчого ринку ми розглядаємо через задоволення потреб населення. Споживач, реалізуючи свої інтереси, впливає на поводження підприємців на ринку при укладанні угод, виборі сегмента ринку, організації збуту і продажу товарів, формуванні асортиментної, цінової політики.
Демократизація торгівлі і воля підприємництва відродили підприємливість, індивідуальну і колективну ініціативу, матеріальну і моральну зацікавленість працівників торгівлі, що активізувало їхню діяльність на споживчому ринку. Зараз підприємства самі вирішують господарські питання, здійснюють більш вигідні угоди, що сприяє підвищенню їхньої прибутковості. Змінився характер господарських взаємин торгівлі з іншими суб'єктами інфраструктури ринку на основі сполучення інтересів підприємства і територій.
Для підвищення соціального рівня торгового обслуговування торгово-оперативні працівники магазинів повинні приділяти особливу увагу стійкості асортименту. З одного боку, цей показник істотно впливає на показник рівня обслуговування, а з іншого боку – свідчить про ритмічність постачань. Стійкість асортименту – орієнтир для покупця.
Тому, на мій погляд, на сьогодення вивчення всіх аспектів, пов’язаних з механізмом діяльності торгових підприємств, а також шляхів покращення задоволення потреб споживачів є однією з головних цілей для майбутнього працівника торгівлі.
За своїм призначенням площа торговельного залу поділяється на зони:
- площу, що зайнята обладнанням для демонстрації та розміщення товарів;
- площу, що зайнята вузлами розрахунку та контролю;
- площу для проходів покупців.
У основу раціоналізації торговельного процесу в торговому домі покладене комплексне згрупування і викладка товарів. Організація торгівлі за методом самообслуговування потребує активної викладки товарів. Приваблива, вдало розроблена і представлена викладка товарів у торговельному залі сприяє тому, що відвідувачі, під впливом інших рекламних засобів, купують товар.
Викладка – це „німий продавець”, вона сприяє збільшенню продажу товарів, привертає увагу покупців, підказує про необхідність придбати той чи інший товар. Викладка товарів може підштовхнути покупців магазину до імпульсної покупки.
Раціональна викладка товарів дозволяє ефективно використовувати обладнання, покращує умови огляду і підбору товарів покупцями, скорочує втрати часу персоналу на поповнення запасів товарів у торговельному залі.
При викладці товарів на гірках важливим є спосіб викладки (вертикальний, горизонтальний). У торговому залі застосовується вертикальний спосіб, тому що вертикальний спосіб викладки товарів – більш прогресивний, оскільки дає можливість покупцям швидко орієнтуватися та вільно підбирати необхідний товар.
При розміщенні та викладці товарів у торговельному залі дотримувалися таких принципів:
- товари розміщено так, щоб до кожного з них був забезпечений вільний доступ і всі вони добре проглядалися покупцями і продавцями-консультантами;
- товари, які потребують активної реалізації, розміщено на найбільш видних місцях;
- товари, які дорого коштують, і товари у невеликих за розмірами упаковках викладено у місцях, що добре проглядаються продавцем-консультантом;
- великогабаритні та важкі товари виставлено у кінці ліній;
- товари повсякденного попиту розміщено у глибині залу для залучення у торговельний зал більшої кількості покупців;
- товари, які потребують спеціального ознайомлення, розміщено збоку від входу і у різних місцях торговельного залу, щоб не створювати перешкод для руху покупців.
Устаткування розташоване у вигляді чітких ліній, паралельно напрямку руху покупців. В торговому залі застосовуються в основному стелажі.
Нижче наведений вигляд торгового устаткування (крім стелажів), що застосовує підприємство.
1. Прямокутна вітрина 1036х1800х542 (4 полки)
 
2. Прямокутна вітрина 1536х1800х542 (4 полки)
 
3. Вітрина кутова 1093х1800х630 (4 полки)
 
4. Вітрина кутова 1093х1800х630 (4 полки, верхня панель під підсвітленням)
 
5. Вітрина шестигранна, що обертається D768х1890
 
 
Удосконалення організації торговельного обслуговування населення і підвищення економічної ефективності торгового залу у значній мірі залежить від правильного формування асортименту товарів.
Формування товарного асортименту – це процес підбору і розміщення у певному порядку номенклатури товарів, торгівлю якими здійснює підприємство торгівлі.
Товарний асортимент формується у два етапи. На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів і визначається його структура, а на другому – залежно від товарних груп визначається кількість видів, найменувань товарів і оптимальна кількість їх різновидностей, тобто розширений асортимент.
Торгівля продовольчими і непродовольчими товарами має істотні відмінні особливості, тому принцип формування асортименту продовольчих і непродовольчих товарів розглядається окремо.
Продовольчі товари переважно відносяться до товарів повсякденного попиту, тільки невелика їх кількість за своїми якостями відноситься до категорії товарів періодичного
Фото Капча