Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Компетентнісний підхід в освіті як педагогічне явище

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Ключник Г. М.
 
Компетентнісний підхід в освіті як педагогічне явище
 
…Загальна духовна культура особистості,
культура почуттів людини,
система її власних критеріїв оцінки дійсності
безпосередньо залежить від культури читання…
О. Ісаєва
 
Нова концепція літературної освіти в Україні визначає, що головною метою вивчення літературних творів є виховання творчого читача, формування гуманітарного світогляду, загальної культури, естетичних смаків.
Література як навчальний предмет покликана вирішувати важливі стратегічні завдання нашого суспільства, найважливіші серед яких – готувати учнів до життєдіяльності у полікультурному просторі, формувати вміння бачити світовий контекст української літератури і через нього, на новому рівні, усвідомлювати її національну своєрідність і здобутки, внесок у розвиток світової культури, що сприятиме формуванню сучасного читача з критичним мисленням, учня, який хоче і може спілкуватися з твором мистецтва.
Науковці визначають такі основні парадигми літературної освіти:
- особистісно зорієнтовану (коли знання набуваються в процесі спілкування й обговорення) ;
- читацько-центричну, яка передбачає виховання читацької культури особистості, здатної до самостійного повноцінного спілкування з літературними творами, формування духовно-ціннісних орієнтацій та естетичних потреб учнів;
- компетентнісну, яка акцентує увагу на результаті навчання, що розглядається не як сума певної розпорошеної інформації, а як здатність школяра використовувати набуті знання, засвоєну інформацію в комплексі у різноманітних нестандартних умовах, проблемних ситуаціях;
- культурологічну (розширення культурного контексту вивчення літературних творів).
Програмою з української літератури передбачається «формування покоління молоді, яке буде захищеним і мобільним на ринку праці; здатним робити особистісний, духовно-світоглядний вибір; матиме необхідні знання, навички і компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях; здатним до навчання упродовж життя». У ній наскрізно втілені ключові компетентності, які сприятимуть розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті.
Які ж шляхи формування компетентності учнів?
Серед основних називають такі:
‒створення умов для розвитку і самореалізації;
‒засвоєння продуктивних знань і умінь;
‒розвиток потреб поповнювати свої знання упродовж життя.
Зрозуміло, щоб спрямувати розвиток особистості, вчителю самому потрібно бути компетентним.
Професійна компетентність – це сукупність знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності. Це вміння аналізувати й передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати необхідну інформацію. У результаті вдосконалення професійної компетентності народжується така риса, як професійна майстерність, що тісно пов’язана із педагогічною творчістю.
Оволодіння учнями комплексом знань про художню літературу, її теорію та історію, а також сформованість літературно-творчих умінь і навичок забезпечує рівень загальної читацької компетентності, модель якої передбачає наступні компетенції:
‒загальнокультурну;
‒власне читацьку;
‒ціннісно-світоглядну;
‒комунікативно-мовленнєву;
‒інформаційну.
Компетентний читач здатний адекватно сприймати емоційно-образний зміст художнього твору, специфіку його виражальних і образотворчих засобів, знати необхідний мінімум літературознавчих понять. Для такого читача властива достатня загальна емоційна культура, здатність до співпереживання, вміння запам’ятовувати найсуттєвіші, значущі моменти твору, здатність розуміти ідейно-художню функцію словотворчих засобів, характерних для певного автора чи для всієї літератури певного напряму.
Запорука успіху формування компетентного читача полягає в здатності знаходити змістові моменти, які співзвучні з життєвим досвідом учнів і сприяють подальшому їх збагаченню. Однак головне те, що компетентний читач повинен мати сталий інтерес до літератури, який переростає в органічну потребу читання, тобто учень не тільки захоплюється художнім твором, а й розуміє його естетичну цінність.
Отже, читацька компетентність – це інтегрований компонент навчальних досягнень учнів, комплекс основних, усвідомлених учнями знань про художню літературу, її теорію та історію, літературно-творчі вміння та навички, передбачені конкретною літературною темою, система ціннісно-світоглядних орієнтацій, сформованих на матеріалі програмових художніх творів, а також здатність до цільового осмисленого застосування літературних знань, умінь і способів діяльності в тій чи іншій життєвій сфері.
Читацька діяльність у процесі літературної освіти школяра включає сукупність компетентностей, специфічних компетенцій і творчих дій, які спрямовані на співучасть з автором, персонажем, літературним текстом щодо сприйняття/несприйняття, осягнення тканини художнього твору, розуміння підтексту змодельованих картин життя, здатність їх інтерпретувати та конструювати власний текст відповідно до читацького рівня, життєвого досвіду шляхом мимовільних або цілеспрямованих операцій із метою духовно-естетичного збагачення Я-особистості.
Літературно-мистецька культура, освіта та діяльність школяра охоплюють систему специфічних і загальних компетентностей та компетенцій, які можуть використовуватися як паралельно, так і автономно. Це залежатиме від навчальної ситуації на уроці літератури, смислу, вкладеного вчителем під час прогнозування та домінування навчально-пізнавальної, виховної та розвивальної мети. У зв’язку з цим виокремлюють:
– Компетентність літературно-мистецькуяк ключову інтегральну якість, модель соціального досвідуучня-читача, що забезпечує наповнення культурного, освітнього та діяльнісного простору читача і включає систему цінностей, компетентностей і компетенцій, які набуті ним у процесі літературно-мистецької співпраці: учень> автор> художній твір> персонаж >учитель> джерела > комунікації> соціум> світова культура.
- Компетентність читацьку - набуту здатність учня до виконання читацьких дій, які сформовані з метою задоволення естетичних, інтелектуальних і діяльнісних потреб людини, що забезпечують діалогічну єдність співпраці з автором, літературним персонажем, проникнення в сутність твору, розуміння текстових і підтекстових уявно змодельованих картин життя тощо.
- Компетентність інтерпретаційну.
Щоб зорієнтуватися сьогодні у нескінченному потоці інформації у ньому і не перетворитися на пасивного споживача, потрібно вміти швидко цю інформацію обробляти, класифікувати й тлумачити. Впоратися з таким завданням здатна лише компетентна особистість зі сформованими уміннями інтерпретувати будь-яке явище, зокрема й художній текст.
Інтерпретація – це нескінченний процес нашої орієнтації у світі, а література моделює цей процес якнайкращим чином, реагуючи на постійну мінливість світу і людини, як стверджував Вольфганг Ізер у статті «Зміна функцій літератури».
Інтерпретація в літературі – необхідний елемент процесу художньої творчості та сприйняття художніх творів. Звідси – актуальність та необхідність формування інтерпретаційної компетентності учнів.
Компетентність інтерпретаційна – це ключова компетентність, якою має оволодіти учень, оскільки інтерпретувати, тобто перекладати щось на мову власних вражень і понять, необхідно людині у різних сферах її діяльності. Головним показником інтерпретаційної компетентності є не тільки певний багаж накопичених знань, а й специфічні вміння використовувати інші типи компетентностей (лінгвістичну, літературознавчу, власне читацьку, історико-краєзнавчу, етнокультурологічну, комунікативну, тощо).
- Компетентність лінгвістичну - здатність учня-читача до осягнення специфічних мовних засобів письменника, що відбивають у певному творі авторську позицію; з’ясування закономірностей організації мовних засобів у художньому творі відповідно до жанрово-родової та стильової манери письма, встановлення діалогічних відношень між об’єктами й суб’єктами в художньому творі, визначення складників і композиційних елементів твору та їх позиційних значень. Виявом лінгвістичної компетентності учня-читача є вміння тлумачити авторське мовлення як вираження індивідуальної, особистісної, значеннєвої позиції письменника, його духовного світосприйняття у порівнянні з висловлюваннями персонажів, оповідачів твору.
- Компетентність комунікативно-мовленнєву – здатність учня-читача до виконання характеристик, уміння матеріалізувати їх в усній і писемній формі шляхом конструювання зв’язної відповіді на запитання за текстом художнього твору, підготовки висловлювання за визначеною темою, проблемою, яка враховуватиме жанрово-стильову манеру письма прочитаного твору літературного тексту чи створення власного оригінального твору.
Оволодіння комунікативно-мовленнєвою компетентністю має виявити рівень читацьких умінь щодо відтворення по пам’яті виучуваного твору, користуючись засобами виразного читання; опанування різних видів переказування, способів відтворення прочитаного.
- Компетентність культурологічну. Зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, то під час розгляду художніх творів слід підкреслювати взаємозв’язки літератури з іншими видами мистецтва. Програмовий матеріал доцільно представляти в широкому культурному контексті: живопис, графіка, скульптура, музика, театральне мистецтво, кінематограф і, власне, література мають бути репрезентовані як цілісний пласт культури певної епохи. Такий підхід значно розширює читацьке сприйняття творів, сприяє осмисленню фундаментальних цінностей культури, залученню учнів до активної роботи з навчальним матеріалом і спонукає до власних суджень та висновків.
- Компетентність когнітивну – здатність читача розширювати, поповнювати та поглиблювати свої знання про автора, персонажів художнього твору; поступове входження читацької свідомості у художній світ твору, змодельовану письменником картину життя, набуття читацького та життєвого досвіду.
- Компетентність креативну – набуту або вроджену інтегральну пошуково-перетворювальну здатність, яка забезпечує розвиток творчих здібностей суб’єктів літературно-мистецької освіти (учня-читача і вчителя літератури) у процесі читацької діяльності, готовність їх до вияву творчих потенцій у будь-яких сферах діяльності, продукування за зразком чи оригінального власного літературного тексту, художнього твору, виявляючи при цьому особистісне ставлення до прочитаного, змодельованої та навколишньої дійсності, самого себе.
- Компетентність візуальну – здатність школярів самостійно добувати, аналізувати, відбирати, кваліфіковано моделювати та ефективно використовувати інформацію у ході літературної освіти, де посередниками є наочні та технічні засоби, інформаційні технології, мультимедіа-ресурси.
- Компетентність фасилітативну – здатність учня-читача та вчителя-словесника бути організатором, консультантом і партнером, жити і діяти компетентно й гуманно в літературно-мистецькому та особистісному просторі, емпатично розуміючи один одного, з безумовно позитивним ставленням і повагою один до одного; уміння відчувати себе рівним серед рівних, узгоджуючи свої дії з діями партнерів, толерантно і з повагою ставитися до інших.
Реалізація компетентнісного підходу на уроках української літератури забезпечує підвищення рівня успішності читацької діяльності учня, а відтак – повноцінне сприймання літературних творів у контексті духовних цінностей національної світової художньої культури.
Отже, компетентнісно спрямована освіта акцентує увагу на результаті навчання, який розглядається не як сума певної розпорошеної інформації, а як здатність школяра використовувати набуті знання, засвоєну інформацію в комплексі у різноманітних нестандартних умовах.
 
Список використаної літератури
 
1.ЯценкоТ. Формувати компетентного читача / Т. Яценко // Українська мова і література в школі. – 2008. – №6.
2.Вінчура Ж. Формування культуромовної особистості на сучасному уроці української літератури / Ж. Вінчура // Українська мова і література в школі. – 2008. – №6.
3.Левченко Т. Креативна компетентність учнів на уроках словесності / Т. Левченко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2009. – №29.
4.Шуляр В. Компетентність читача: словник-довідник / В. Шуляр // Українська література в загальноосвітній школі. – 2010. – №2.
5.Яценко Т. Формування компетентного читача в умовах профільного навчання / Т. Яценко // Українська мова і література в школі. – 2010. – №8.
6.Лисак Л. Інтерпретаційна компетентність: практика формування / Л. Лисак // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – №1.
7.Маслюк О. Інноваційні технології – ефективний засіб формування читацької компетентності учня (Опис досвіду) / О. Маслюк // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – №2.
8.Ратушняк О. Формування інтерпретаційної компетентності старшокласників / О. Ратушняк // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – №4.
9.Ісаєва О. Про основні парадигми шкільної літературної освіти / О. Ісаєва // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – №1.
10.Лісовський А. Література в системі сучасної шкільної освіти / А. Лісовський//Українська мова і література в школі. – 2011. – №1.
Фото Капча