Комплекс легкої промисловості України

Актуальність теми. Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція легкої промисловості йде на задоволення потреб населення, забезпечуючи його тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, а також використовується в інших галузях промисловості у вигляді сировини і допоміжних матеріалів.

До галузі легкої промисловості України належать двадцять підгалузей, проте виробництво товарів не задовольняє потреб населення України, продукція підприємств не може на належному рівні конкурувати з іноземними виробника і, як наслідок, спостерігається скорочення обсягів реалізації вітчизняної продукції. Базовими проблемами для легкої промисловості сучасної України є відсутність державної підтримки, проблеми з сировинними запасами.

У галузі легкої промисловості функціонує понад 10 тис. підприємств, з них у текстильній промисловості – близько 2,5 тис., з виробництва готового одягу і хутра – близько 6 тис., шкіри і шкіряного взуття – близько 1,5 тис. Практично всі підприємства легкої промисловості приватизовані, а ті, що знаходяться у державній власності, становлять менше 1%.

В усіх регіонах України розвинені традиційні промисли з виготовлення текстильних виробів (килимів, рушників, гобеленів та ін.). Збереглися і традиції виготовлення вовняних та шкіряних виробів, які люди використовують поряд із промисловими товарами. Всьому світові відомі вироби майстринь із Косова, Вижниці, Коломиї, Чернівців, Львова, Тернополя, Решетилівки, Богуслава, Кролевця та ін.

Однак на сьогодні легка промисловість в Україні не має жодного шансу стати лідером в виробництві текстильної продукції, оскільки потрібні грунтовні дослідження особливостей розміщення легкої промисловості України, розвитку основних її галузей, вивчення проблем і перспектив розвитку галузі.

Проблеми розвитку і теритоірального розміщення підприємств легкої промисловості досить широко висвітлені вітчизняними наукрвцями, зокрема, слід відзначити роботи Богданова М., Бородиня О., Гаман С.М., Волкова О.І., Гончарова Ю.В., Бокій В.І., Бондаренко О.В., Вовчок С.В., Глинська А.Є., Гращенко І.С., Нижник І.В., Дорогунцова С. І., Заяць Т. А., Пітюренко Ю. І. та ін.

Мета роботи – охарактеризувати стан і структуру комплексу легкої промисловості України, тенденції її розвитку.

Об'єкт дослідження – комплекс легкої промисловості України.

Предмет дослідження – особливості територіального розміщення та економічних показників підприємств легкої промисловості України.

Завдання дослідження відповідають меті, об’єкту та предмету, і включають:

• сформувати огляд основних показників і тенденцій галузі;
• охарактеризувати проблемні моменти галузі;
• провести аналіз галузевої структури комплексу легкої промисловості: текстильної, трикотажної, швейної, шкіряно-взуттєвої та хутряної.

Методи дослідження. У процесі виконання поставлених завдань використано описові методи, методи аналізу літературних джерел, синтетичний та аналітичний методи для складання кількісних характеристик окремих показників.

Структура роботи. Курсова робота включає вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури і додатки. Обсяг роботи склав 30 сторінок.