Комплексне вивчення стану організації освітнього процесу в позашкільному навчальному закладі як науково-методична технологія

Давидюк Наталія Юріївна

 

 

Призначення науково-методичної технології. З метою науково-методичного супроводу реалізації діагностичної функції методиста з позашкільної освіти районного (міського) методичного кабінету (центру) розроблена науково-методична технологія комплексного вивчення стану організації освітнього процесув позашкільному навчальному закладі.

Згідно з Положенням про районний (міський) методичний кабінет (центр), затвердженого наказом МОН України № N 1119 від 08. 12. 2008 року, одним із основних завдань методкабінету (центру) є здійснення моніторингу якості загальної середньої освіти. Позашкільні навчальні заклади віднесені до системи загальної середньої освіти (Закон України «Про загальну середню освіту», ст. 4). Отже, вивчення стану організації освітнього процесу в позашкільному навчальному закладі є важливою складовою моніторингових досліджень методиста з позашкільної освіти районного (міського) методичного кабінету (центру).

Загальна характеристика науково-методичної технології. Розроблена технологія ґрунтується на положеннях Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про інноваційну діяльність», Положенні про позашкільний навчальний заклад та інших законодавчих та нормативно-правових документах у галузі освіти, позашкільної зокрема.

В основу технології покладено системний підхід. Системний підхід дозволяє розглядати освітній процес позашкільного навчального закладу у сукупності взаємопов’язаних, взаємодіючих компонентів. Отже, вивчення стану організації освітнього процесу здійснюватиметься на основі компонентного аналізу освітньої системи закладу. Складовими освітньої системи закладу визначені компоненти: управлінська, науково-методична, навчально-виховна, дозвіллєва діяльності. Кожен компонент аналізується з позиції змісту діяльності та отриманих результатів. Всі компоненти системи поєднуються змістово та процесуально, важливою якісною їх характеристикою є інноваційна діяльність.

В освітній системі закладу можуть бути наявні додаткові компоненти, завдяки творчому підходу педагогів до формування освітнього середовища, зокрема, дослідно-експериментальна діяльність закладу, реалізація соціальних ініціатив через функціонування дитячої громадської організації на базі закладу та інші, які аналізуються аналогічно до визначених вище компонентів.

Зміст науково-методичної технології:

І. Підготовчий етап.

Завдання етапу: проектування процесу комплексного вивчення стану організації освітнього процесу в позашкільному навчальному закладі.

Алгоритм діяльності:

‒встановлення мети та завдань комплексного вивчення стану організації освітнього процесу в позашкільному навчальному закладі;

‒розробка пам'ятки, в якій визначені основні напрямки, проблеми вивчення;

‒ознайомлення з пам’яткою адміністрації позашкільного навчального закладу;

‒визначення методів вивчення (аналіз: статистичної інформації, нормативних документів закладу, розроблених посібників, методичних рекомендацій з досвіду роботи закладу; спостереження за проведенням навчальних занять, виховних заходів, звітних концертів, методичних заходів тощо; бесіда з педагогами закладу, дітьми, батьками; анкетування педагогів, вихованців тощо, порівняння статистичних даних за декілька років, узагальнення таінтерпретація отриманих результатів, прогнозуваннярозвитку закладу, організації методичної роботи з педагогами закладу).

ІІ. Основний етап:

Завдання етапу:

‒вивчення організаційно-педагогічних умов діяльностізакладу (аналіз статистичної інформації, аналіз моделі діяльності закладу, нормативно-правового та матеріально-технічного забезпечення) ;

‒виявлення компонентів освітньої системи; оцінка стану функціонування компонентів; встановлення взаємозв’язків між виявленими компонентами.

Алгоритм діяльності:

‒аналіз статистичної інформації: охоплення дітей позашкільною освітою впродовж 3-5 років, вік дітей, стать, соціальна інформація про вихованців; кадрове забезпечення закладу: загальна кількість педагогів закладу, кількість основних працівників і сумісників, диференціаціяпедагогів застажемроботи (до 3 років, від 3 до 10 років, від 10 до 20 років, більше 20 років), освітою (повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта) тощо; нагороди та відзнаки педагогів закладу, наявність педагогів із званням «Керівник гуртка-методист», забезпеченість закладу посадами заступника директора, методиста, культорганізатора, соціального педагога, психолога тощо;

‒аналіз моделі освітньої діяльності закладу (загальна характеристика закладу (тип позашкільного закладу) ; структура діяльності закладу; основні напрямки позашкільної освіти, які реалізуються в закладі; співпраця з різними соціальними, державними та громадськими інституціями тощо) ;

‒аналіз нормативно-правового забезпечення закладу (концепція, програма, перспективний та річний план роботи закладу, розробка положень різних видів, заходів на виконання обласних та районних (міських) програм тощо) ;

‒аналіз матеріально-технічного забезпечення (забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх використання, естетичний вигляд закладу, наявність комп’ютерних засобів навчання, підключення до мережі Інтернет, дотримання санітарно-гігієнічних норм та правил техніки безпеки тощо) ;

‒аналіз компонентів освітньої системи: управлінська діяльність: (реалізація циклу управлінських функцій, організація роботи ради закладу, педагогічної ради, розробленість системи контролю і стимулювання педагогічного колективу, організація маркетингової діяльності тощо) ; науково-методична діяльність закладу (реалізація науково-методичної проблемної теми закладу, структура науково-методичної роботи закладу, оптимальність дібраних форм, методів роботи з педагогами закладу, організація діяльності методичних об'єднань (кількість засідань на рік, питання, які розглядаються на засіданнях тощо), форми роботи з молодими та новопризначеними педагогами, вивчення досвіду роботи (наявність плану, програми вивчення досвіду, форми узагальнення та поширення), розробка методичних посібників, рекомендацій, порад, пам’ятки, бюлетенів тощо, організація роботи районної (міської) школи лідерів учнівського самоврядування, надання методичних консультацій для педагогів закладу, загальноосвітніх шкіл району (міста) щодо організації дозвіллєвої діяльності, здійснення діагностико-аналітичної діяльності методичною службою закладу, участь педагогів у методичних заходах різних рівнів (районних, обласних, всеукраїнських, міжнародних). Навчально-виховна робота (розробленість навчально-методичного забезпечення, функціонування різних організаційних форм навчально-виховного процесу (гуртки, клуби, студії тощо) ; організація навчально-виховного процесу за рівнями (початковий, основний, вищий) ; система планування роботи в гуртках, аналіз навчально-виховного процесу в гуртку (раціональність вибору структури заняття, оптимальність застосування форм, методів, прийомів, поєднання традиційних та нетрадиційних методів навчання, доступність викладу матеріалу, методи оцінювання творчих робіт вихованців тощо), дидактичне забезпечення діяльності гуртків, результативність участі вихованців у масових заходах різних рівнів (районних, обласних, всеукраїнських, міжнародних), організація роботи учнівського самоврядування. Дозвіллєва діяльність (організація дозвіллєво-розважальних програм, проектів у позашкільному закладі та на районному (міському) рівні.

ІІІ. Підсумковий етап:

Завдання: узагальнення отриманих результатів.

Алгоритм діяльності:

‒оформлення статистичної інформації у виглядітаблиць, діаграм, графіків або в описовій формі;

‒підготовка узагальнюючої довідки;

‒розробка рекомендацій працівникам позашкільного навчального закладу. Суттєві рекомендації можуть бути розроблені лише після узагальнення отриманих результатів, однак певні рекомендації можуть бути надані безпосередньо у процесі вивчення чи відразу після нього;

‒висловлення рекомендацій щодо відзначення педагогів у тих випадках, коли виявлені високі результати діяльності або прийнято рішення про вивчення досвіду роботи закладу з окремих питань чи досвід певного працівника;

‒проектування роботи методиста з позашкільної освіти районного (міського) методичного кабінету (центру), враховуючи результати вивчення.

Прогнозовані результати:

Використання технології комплексного вивчення стану організації освітнього процесу дозволить методистам з позашкільної освіти районних (міських) методичних кабінетів (центрів) ефективно здійснювати моніторингові дослідження в галузі позашкільної освіти.

 

1. Волканова В. В. Словник методиста: метод. посіб. / укл. В. В. Волканова. – К., 2008. – 192 с. – (Серія «Словники»).
2. Давидюк Н. Ю. Розвиток професійної компетентності методистів позашкільних навчальних закладів засобами проектної діяльності / Н. Ю. Давидюк; Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. – Рівне: Волинські обереги, 2008. – 98 с.
3. Єрмола А. М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: науково-метод. посіб. / А. М. Єрмола, О. М. Василенко. – Харків: Курсор, 2006. – 312 с.
4. Жерносєк І. П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: навч. метод. посіб. / І. П. Жерносєк. – К. : ІЗМН, 1998. – 160 с.
5. Керівнику гуртка, студії, творчого об'єднання: збірник нормативних документів та інформаційно-методичних матеріалів щодо реалізації Програми розвитку позашкільної освіти і виховання Рівненщини на 2009-2015 роки / [автори-упорядники: Н. Ю. Давидюк, А. І. Намчук, В. І. Богомазюк]. – Рівне: РОІППО, 2009. – 65 с.
6. Теорія і практика управлінської діяльності районного відділу освіти: монографія / О. І. Зайченко, Н. М. Островерхова, Л. І. Даниленко. – К. : «ВПЦ Техпрінт», 2000. – 352 с.
7. Управління інноваційним розвитком районного (міського) методичного кабінету: науково-метод. посіб. / К. М. Старченко, В. І. Пуцов, Ю. І. Завалевський, Г. М. Литвиненко. – Чернівці: Букрек, 2010. – 344 с.