Комплексний контроль за фізичною підготовкою спортсменів у видах спорту з проявом витривалості

Для визначення рівня фізичної підготовленості спортсменів використовувалися методи педагогічного тестування. У процесі дослідження використовувалися методи медико-біологічного, психологічного контролю (метод варіаційної пульсометрії, методи дослідження психомоторики тощо).

Результати дослідження та їх обговорення. При оцінюванні різнобічної підготовленості спортсменів, які займаються видами спорту з проявом витривалості в якості контрольних вправ використовують, як правило тести, які наближені за своєю структурою до змагальних вправ.

На першому етапі експерименту комплексному дослідженню піддавалися спортсмени, які спеціалізуються у спортивній ходьбі та бігу на довгі дистанції. Для оцінювання підготовленості спортсменам пропонувалося виконати ряд тестів, зробити декілька обстежень та здійснювати постійний контроль за тонічною активністю м’язів протягом навчально-тренувального збору.

Зміни особливостей адаптації серцево-судинної системи спортсменів до фізичних навантажень у процесі тренувального збору помітно відбулися.

Відбулися певні зміни в ряд показників серцево-судинної системи в стані спокою (Табл. 2)

Змінився і характер адаптації організму спортсменів до навантажень. Як показали дослідження у спортсменів розширився діапазон інтенсифікації серцево-судинної системи на тренувальні навантаження, зросли всі показники, що досліджувались.

Так зокрема, артеріальний тиск у всіх спортсменів понизився, ЧСС значно знизилася, а такі показники як потенціал, втома і коефіцієнт сили наблизилися до норми.

 

Таблиця 2

Показники серцево-судинної системи у спортсменів під час навчально-тренувального збору

Спортс-мениАртеріальний тиск,

мм. рт. ст.

Частота серцевих скорочень уд. /хвПотенціал: 1200Втома:

3220Коефіцієнт сили

2, 4

допіслядопіслядопіслядопіслядопісля

Т. Р. 120/80115/705448740937432033602, 22, 4

Б. В. 139/80120/755448925937432036002, 42, 5

Б. В. 110/75110/7048407291000366028002, 32, 7

М. В. 110/75115/706052760865450036401, 82, 2

Р. Ю. 105/70110/7046407601000322028002, 32, 7

С. І. 120/80115/756044667909480033002, 02, 6

В серед-ньому117/77114/725445763, 5941413632502, 22, 4

 

Якщо на перших етапах тренування в окремих спортсменів мало місце ті чи інші признаки порушення функціонального стану серцево-судинної системи, то в подальшому вона нормалізувалася. Покращилися відновлюючи процеси організму спортсменів.

Наступним етапом контролю в нас було визначення тонічної активності м’язів (ТАМ) – як інтегрального показника стану нервово-м’язової системи в процесі великих навантажень. Цей показник розкриває здатність м’язів до скорочення і розслаблення. За даними цього тесту можна визначити про стан провідних шляхів по нервових волокнах і степінь накопичення в організмі продуктів метаболізму.

 

Таблиця 3

Показники тонічної активності м’язів

СпортсмениНа початку

експерименту (сек) Наприкінці

експерименту (сек) 

Т. Р. 2056

Б. В. 2848

Б. В. 2040

М. В. 3038

Р. Ю. 2850

С. І. 2143

 

Щоденні спостереження за динамікою м’язової активності напередодні і після тренування дають можливість судити про стан м’язів і їх реакцію на запропоновані навантаження.

На першому етапі при постійному збільшенню навантаження реакція зі сторони нервово-м’язової системи відносно стану спокою коливалася в різних спортсменів від 12 – 30% початкового рівня. Поступова адаптація організму до навантажень, зміна інтенсивності та обсягу навантажень сприяли тому, що поступово тонічна активність м’язів значно зросла на кінець тренувального збору (Табл. 3). Крім цього, існує пряма залежність між величиною ТАМ і працездатністю різної інтенсивності, часом відновлення ЧСС при повторній роботі.

Для оцінювання підготовленості спортсменів ми запропонували декілька тестів, що характеризують рівень аеробної і анаеробної продуктивності швидкісно-силових можливостей.

Аеробна продуктивність оцінювалася у бігу на 10000м і спортивній ходьбі на 10000м. Анаеробна продуктивність оцінювалася за сумою проходження дистанції 10х400м через 1хв відпочинку, а також проходження дистанції 3000м.

Силова і швидкісна здатність спортсменів оцінювалася відповідно за результатами 10 кратного стрибка з місця і бігу на 1000м (Табл. 4).

 

Таблиця 4

Розвиток швидкісно-силової і спеціальної підготовленості спортсменів у видах спорту з проявом витривалості

Спортс-

мени10-кратний стрибок (м) Спортивна ходьба на 10000м (хв. /сек.) Біг на

1000 м

(хв. /сек) Сума проход. 10х400м через 1 хв відпочинку

(хв. /сек.) Спортивна ходьба на 3000 м і біг 3000 м (хв. /сек) 

допіслядопіслядопіслядопіслядопісля

Т. Р. 22, 1023, 4046, 0044, 463, 002, 5025, 1023, 5013, 0012, 30

Б. В. 23, 3025, 2048, 1044, 463, 082, 5025, 1024, 4013, 2712, 40

Б. В. 22, 4024, 4048, 0045, 053, 052, 5025, 1924, 1913, 2812, 50

М. В. 22, 0525, 6350, 1246, 153, 032, 5125, 1924, 1913, 2812, 50

Р. Ю. 21, 2023, 8035, 1032, 402, 552, 45204019, 509, 158, 52

С. І. 21, 4023, 6750, 0045, 372, 582, 5226, 4024, 5013, 2813, 00

В серед-ньому22, 07524, 35--3, 032, 49, 5----

 

Отримані результати показали, що протягом експерименту досить суттєво зросли показники фізичної підготовленості спортсменів. Як видно з табл. 4 десятикратний стрибок зріс у середньому на два метри у кожного спортсмена. Значно відбулися зміни в результатах у ходьбі і бігу на 10000 м, де результати зменшилися на 3-4 хвилини. Якщо у бігу на 1000 м вона складає 10-12 сек., то у ходьбі і бігу на 3000 м доходить до 30 сек.

Дана методика комплексного контролю дозволяє оперативно і точно оцінити підготовленість спортсменів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі і бігу на довгі дистанції. Співставлення отриманих результатів з модельними характеристиками, може виявити слабкі сторони і внести певні корективи в тренувальний процес.

Ефективне управління процесом підготовки опирається на точну інформацію про зміни показників фізичної підготовленості під впливом ходьби і бігу різної інтенсивності та обсягу. Для визначення рівня фізичної працездатності ми використали PWC 170. Цей тест дав змогу визначити продуктивність кардіо-респіраторної системи. За результатами дослідження фізичної працездатності, нами було проаналізовано індивідуальну динаміку PWC 170 у спортсменів різної кваліфікації (Табл. 5).

 

Таблиця 5

Динаміка фізичної працездатності у спортсменів різної спеціалізації

№ з/пІніціали спортс-менівМаса

в кгPWC 170 (Вт) PWC 170 (Вт/кг) PWC 170 (кг•м/хв) PWC 170 (кг•м•хв/кгВт/пульс

До експерименту

1. Б. В. 76, 00219, 072, 881314, 4417, 308, 22

2. Б. В. 64, 00186, 002, 911116, 0017, 446, 68

3. Т. Р. 53, 00118, 002, 23708, 0013, 364, 43

4. М. В, 64, 00207, 733, 251246, 3619, 477, 89

5. Р. Ю. 55, 00191, 673, 481150, 0020, 917, 19

6. С. І. 64, 00150, 002, 34900, 0014, 065, 29

Після експерименту

1. Б. В75, 00240, 003, 201440, 0019, 209, 00

2. Б. В. 64, 00213, 333, 331280, 0020, 008, 00

3. Т. Р. 55, 00178, 543, 251071, 2519, 486, 49

4. М. В, 65, 00230, 633, 551383, 7521, 298, 93

5. Р. Ю. 55, 00195, 593, 561173, 5321, 347, 33

6. С. І. 65, 00200, 003, 081200, 0018, 467, 06

 

Як видно з таблиці абсолютні величини PWC 170 значно збільшилися після експерименту у всіх спортсменів. Виконання навантаження різної потужності достатньо виражено впливають на діяльність вегетативних систем організму спортсменів. Відносні величини PWC 170 коливаються в межах 14, 06-19, 47кГ*м*хв/кг до експерименту, а після – 18, 46 – 21, 34 кГ*м*хв/кг, таким чином вони збільшилися у порівнянні з початковою величиною. Отже можна судити про те, що розширилися функціональні можливості у всіх спортсменів і це сприяло підвищенню фізичної працездатності.

 

 

1. Для вирішення завдань комплексного контролю за фізичним станом і підготовленістю спортсменів, необхідно спиратися на об’єктивну діагностику цих показників і на наукову прогностику, що дозволяє прогнозувати і розробляти певні норми і модельні характеристики.

2. Перспективними можуть бути використані нами засоби комплексного контролю, передбачені для аналізу отриманих даних з можливістю управління тренувальним процесом спортсменів.

3. Апробація методики комплексного контролю фізичної підготовленості спортсменів, які спеціалізуються у видах спорту з проявом витривалості показала її ефективність, що підтверджується отриманими результатами.

4. Визначення показників фізичного стану і підготовленості на основі комплексного контролю дає можливість значно покращити результати у бігу і ходьбі на 1000м, 3000м, 10000м у спортсменів, які спеціалізуються у видах спорту з проявом витривалості.

5. Визначення фізичної працездатності за тестом PWC 170 дає змогу, з фізіологічної точки зору, характеризувати оптимальну зону функціонування кардіреспіраторної системи при навантаженні.

Перспективними можуть бути дослідження по розробці спеціального програмного забезпечення, передбаченого для збору, збереження і аналізу даних комплексного контролю з можливістю оперативного управління тренувальним процесом.

 

 

Запоржанов В. А. Комплексный контроль в современном спорте // Теория и практика физической культуры. -1982, № 2. -С. 41-43.

Клименко В. В. Механізми психомоторики людини. -Київ, 1997. – 192с.

Конов Л. Г. Система комплексного контроля в управлении тренировочным процессом в видах бега на выносливость. – Смоленск, 1997. – С. 9-16.

Максименко А. С. Система комплексного контроля бегунов на средние дистанции ВЛГИФКа//Теория и практика физической культуры. -2000. -№5. -С. 28-30.