MAC-підрівень залишає даний кадр і починає передачу наступного кадру, що надійшов із LLC-підрівня. MAC-підрівень вузла приймача, що одержує біти кадру від свого фізичного рівня, перевіряє поле адреси кадру, і якщо адреса збігається з його власною, то він копіює кадр у свій буфер. Потім він перевіряє, чи не містить кадр специфічних помилок : - невідповідність контрольної суми (FCS error); - порушення максимально допустимого розміру кадра (jabber error); - порушення мінімально допустимого розміру кадру (runts); - невірно знайдені межи байт (alignment error). Якщо кадр коректний, то його поле даних передається на LLC-підрівень, якщо ні - то кадр відкидається.
Формати кадрів технології Ethernet
Формати кадрів технології Fast Ethernet не відрізняються від форматів кадрів технологій 10-мегабітного Ethernet. На Рис.2.3 приведений формат MAC-кадру Ethernet, а також часові параметри його передачі по мережі для швидкості 10 Мбіт/сек і для швидкості 100 Мбіт/сек. У кадрах стандарту Ethernet-II (чи Ethernet DIX), опублікованого компаніями Xerox, Intel і Digital ще до появи стандарту IEEE 802.3, замість двобайтового поля L (довжина поля даних) використовується двобайтовое поле T (тип кадру). Значення поля типу кадру завжди більше 1518 байт, що дозволяє легко розрізнити ці два різних формати кадрів Ethernet DIX і IEEE 802.3. Усі часові параметри передачі кадрів Fast Ethernet у 10 разів менше відповідних параметрів технології 10-Мегабітного Ethernet : міжбітовий інтервал складає 10 нс замість 100 нс, а міжкадровий інтервал - 0.96 мкс замість 9.6 мкс відповідно.
Рис. 2.3 Формат MAC-кадру та час його передачі
2.3 Правила побудови мереж Ethernet стандарту 10 Base
Історично склалося так, що основна маса мереж Ethernet створювалась за технологіями 10Base-2 та 10Base-T. На сьогоднішній день основними є мережі, побудовані на базі "скрученої пари". Тому надалі більш докладно розглядаємо правила побудови мереж стандарта 10Base-T, а також особливості та обмеження які накладаються при застосуванні інших стандартів (10Base-5, 10Base-2, 10Base-F, 100Base-TX, 100Base-T4 ).
Дамо декілька термінів та визначень:
Стандарт IEEE 802.3 (стандарт Ethernet) визначає локальну обчислювальну мережу як область або домен колізій.
Колізія - руйнування пакета даних в каналі під час передачі. Коли вузол посилає пакет, він одночасно перевіряє, чи не відбулася під час передачі колізія. Якщо колізія є, то вузли, які попали в неї, припиняють передачу, витримують паузу на протязі випадкового проміжку часу і повторюють передачу. Відсутність виявлення колізії показує вузлу, що передача пакета відбулася успішно.
Час, по закінченні якого пакет гарантовано проходит по каналам зв’язку від джерела до приймача , називається "максимальним періодом колового обертання повідомлення" (maximum round-trip time). Цей час визначає найгіршу ситуацію, за якої пакет пройде від вузла-відправника на одном кінці мережі до місця виникнення колізії на іншому кінці мережі і при цьому сигнал про колізію гарантовано дійде до вузла - відправника.
Геометричні разміри мережі, які відповідають вимогам "максимального періоду колового обертання повідомлення" і визначають домен колізій. ЛОМ буде функціонувати правильно тільки в тому випадку, коли всі її вузли отримають повідомлення про колізію на протязі максимального періоду колового обертання.
Правила проектування мереж стандарту 10Base-5
В теперішній час мережі за стандартом 10Base-5 створюються в обмеженій кількості, оскільки в більшості випадків як з економічної так і з технологічної точки зору вигідніше застосування інших технологій. Правила застосування цього стандарту такі:
- Мережа стандарту 10Base-5 може складатись максимум з п’яти магістральных сегментів.
- Сегменти мережі з’єднуються між собою репітерами ( повторювачами ). Їх максимальна кількість - 4.
- Комп’ютери можуть бути підключені тільки до трьох сегментів магістрального кабеля.
- Максимальна довжина сегмента - 500 м (довжини кабелів транссіверів не враховуються).
- На кінцях кабельного сегмента треба встановлювати термінатори.
- Підключення комп’ютерів до магістрального кабеля виконується за допомогою транссівера.
- Максимальна відстань між комп’ютером і транссівером - 50 м.
- Мінімальна відстань між транссіверами - 2,5 м.
- Максимальна кількість комп’ютерів на кабельному сегменті - 100.
- Максимальна кількість комп’ютерів на всіх сегментах мережі - 1024.
- Максимальна загальна довжина мережі - 2500 м.
- Застосовується товстий коаксіальний кабель RG-8 або RG-11.
Приклад застосування стандарту 10Base-5
Мережа стандарту 10Base-5 на двох коаксіальних сегментах ( Рис. 2.4 )
Рис.2.4"Класичний" Ethernet (10Base-5)
Правила проектування мереж стандарту 10Base-2
Областью застосування цього стандарту є магістральні канали, за допомогою яких объеднуються робочі групи, побудовані із застосуванням технології 10Base-T, а також невеликі ЛОМ, як правило, однорангові, які складаються не більше як з 10-ти (звичайно 3-5) комп’ютерів. Недоліком технології 10Base-2 є недостатньо висока надійність кабельної підсистеми в цілому, як системи з "загальною шиною". Правила застосування цього стандарту такі:
- Мережа стандарту 10Base-2 може складатись максимум з п’яти магистральнихсегментов.
- Сегменти мережі з’єднуються між собою репітерами (максимум 4).
- Комп’ютери можуть бути підключені тільки до трьох сегментів магістрального кабелю. Два сегмента служат для збільшення діаметру ЛОМ.
- Підключення комп’ютерів виконується за допомогою Т-конекторів.
- Максимальна довжина сегмента - 185 м.
- Застосовується кабель RG-58 (хвильовий опір 50 ом).
- На кінцях кабельного сегмента встановлюються термінаторы.
- Максимальна кількість комп’ютерів на кабельному сегменті - 30 (враховуючи підключені до кабелю, але не задіяні Т-конектори).
- Максимальнае кількість компьютерів у всіх сегментах мережі -1024.
- Мінімальна довжина кабельного сегмента - 0.5 м.
- Максимальна загальна довжина мережі - 925 м.
Приклад застосування стандарту 10Base-2
Мережа Ethernet 10Base-2 на одному коаксіальному сегменті
Рис.2.5 Мережа Ethernet стандарта 10Base-2
В останній час монтаж нової мережі Ethernet стандарту 10Base-2 на одному коаксіальному сегменті ( Рис.2.5 ) виконується не часто. Сферою застосування цієї технології є невеликі офіси, де кількість комп’ютерів не буває більше 5-ти.
Обмеження на кількість