Концепція "довгих хвиль" економічного розвитку

 

Вступ

1. Коротка історія створення теорії «довгих хвиль»

2. Концепція «довгих хвиль»

3. Критика та подальший розвиток теорії

Висновок

Список використаної літератури

 

На сьогоднішній день в економічних науках є декілька типів економічних циклів, які ще називають хвилями. Їх важко виділити через велику кількість їх показників та часової розмитості границь між ними. Довгі хвилі (цикли) Кондратьєва мають довжину 40-60 років.

З 30-их років XX ст. на Заході виникає напрямок в економічних науках «Великі цикли М. Д. Кондратьєва», обґрунтованого у працях російського статиста та економіста М. Д. Кондратьєва «Світове господарство та його кон'юнктура у часи війни та після неї» (1922 р.), статті «Великі цикли кон'юнктури», «Великі цикли економічної кон'юнктури» – доповідь, з якою вчений виступив у лютому 1926 р. на науковій конференції в Інституті економіки Росії. Поштовхом для створення центрів з вивчення «великих циклів економічної динаміки» стало публікація статті у 1925р М. Д. Кондратьєва «До питання про поняття економічної статики, динаміки та кон'юнктури» в одному економічному журналі США.

З того часу вивчається проблема циклічності ринкової економіки, виконується розробка рекомендацій з антициклічної економічної політики, згладжування піку економічних підйомів та спадів. Кожна з економічних шкіл називає винахід Кондратьєва по-своєму: німецька неоліберальна називає його «Великі цикли кон'юнктури», тобто так само, як називав їх сам Кондратьєв, а англосаксонська школа – «Великі цикли Кондратьєва»[5].

 

 

Перші дослідження в економіці у сфері довгих хвиль були розроблені ще у перші два десятиріччя XX ст. Першими, хто помітили довгострокові циклічні процеси в економічній динаміці були такі вчені як Я. ван Гальдерен, А. І. Гельфанд, С. де Вольф. Але вони не змогли дати чіткого теоретичного обґрунтуванню цьому явищу. Перший, хто систематизував такий матеріал, глибоко проаналізував та запропонував теорію довгих циклів був російський економіст Микола Кондратьєв.

Ідею існування великих циклів Кондратьєв висловив у книзі «Мировое хозяйство и его конънюктуры во время и после войны». Після обробки великої кількості статистичного матеріалу, він викладає свою теорію у статті «Большие циклы конъюнктуры» в 1925 р. і згодом в Інституті економіки у 1926 році.

Коливання «відносної кон'юнктури», за Кондратьєвим, не є випадковістю, а являє закономірний розвиток. Його концепція великих циклів дозволяє уявити загальні закономірності соціально-економічного розвитку, властиві як для окремих країн, так і для загальносвітового процесу. Перехід від однієї фази великого циклу до іншої пов'язаний з технічним переворотом і структурними перетвореннями економіки. Процеси, які лежать в основі великих циклів, істотно пов'язані з оновленням довготривалих елементів основного капіталу (інфраструктури, будівель, виробничих споруд тощо), нових видів сировини, створенням нових джерел енергії.

На думку вченого, великі цикли народжуються разом чи після серйозних нововведень у економічному житті суспільства (впровадження винаходів, відкриття вчених, поява нових країн на світому ринку). Підйом хвилі зазвичай супроводжується особливо великим числом політичних потрясінь, війн та революцій. Реальною матеріальною основою «довгих хвиль» є відновлення людством тих видів виробничих споруд і устаткування, які мають тривалий термін служби[3].

Такі висновки викликали надзвичайний інтерес у всьому світі: про роботи Кондартьєва позитивно відгукувались такі вчені: Джон Мейнард Кейнс, Йозеф Шумпетер та інші. Інша доля чекала автора «довгих хвиль» у Росії. Його погляди та аргументи суперечили теорії «партійного підходу до планування економіки», яка під пильним «наглядом» Сталіна стала провідною у тогочасному СРСР. У 1930 році разом з російським економістом О. В. Чаяновим, Кондратьєва було заарештовано по брехливому звинуваченні у створенні та керівництві підпільної «Трудової селянської партії», що нібито боролася проти колективізації СРСР, й було засуджено до 8 років ув'язнення. Важкі умови ув'язнення підірвали здоров'я вченого. Наприкінці 1936 він захворів та почав сліпнути. Та сталінський режим не дав йому померти від недуг. У 1938 році йому «повісили» ще одну справу і винесли вирок – розстріл. На момент розстрілу, вченому виповнилось 46 років[2].

Повністю реабілітували Миколу Кондратьєва у 1987 році «через відсутність складу злочинів», а книга з його працями дісталася нинішньому поколінню економістів лише у 1989 році.

 

 

Емпіричні дослідження Кондратьєва дозволили виявити циклічні закономірності динаміки багатьох економічних показників Заходу на основі аналізу заробітної плати, ціни капіталу, процентних ставок, зовнішньої торгівлі, споживання та виробництва чавуну, вугілля, свинцю у Франції, Англії, США та Німеччині за 140 – річний період починаючи з 80 – их рр. XVII ст. до 20 – их рр. ХХст. Базуючись на цьому статистичному аналізі Кондратьєв виявив 2. 5 довгих хвилі тривалістю від 48 до 60 років. Пізніше, послідовниками вченого було продовжено дослідження довгих циклів, на основі яких були виявлені 4-й та 5-й цикли (Табл. 1. 1)

 

Таблиця 1. 1

Висхідна фазаНисхідна фаза

1 цикл1780-90 рр. – 1810-17 рр. 1810-17 рр. – 1844-51 рр. 

2 цикл1844-51рр. – 1870-75 рр. 1914-20 рр. – 1936-40 рр. 

3 цикл1890-96 рр. – 1914-20 рр. 1914-20 рр. – 1936-40 рр. 

4 цикл1936-40 рр. – 1966-71 рр. 1966-71 рр. – 1980-85 рр. 

5 цикл1980-85