Концептуальні умови самостійної роботи студентів

- вивчити та законспектувати літературу;

- вивчити досвід роботи, провести експеримент чи анкетування;

- написати текст роботи відповідно до її структури.

Для написання роботи з психології, педагогіки та деяких інших дисциплін проводять ще й анкетування, опитування й обробку отриманих даних.

Коли накопичено основний матеріал для курсової роботи, відбувається:

- написання вступу;

- формування висновків та рекомендацій;

- оформлення списку використаної літератури та додатків;

- подання чорнового варіанту роботи науковому керівникові;

- усунення зауважень, урахування рекомендацій наукового керівника;

- доопрацювання роботи з урахуванням рекомендацій, остаточне редагування тексту

- підготовка до захисту.

2) Бакалаврська випускна робота.

Ця робота, призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь та знань розв'язувати типові завдання діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційних характеристиках до організаційної, управлінської і виконавської (технологічної, операторської) робочих функцій.

Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів і передбачають:

систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при розв'язанні конкретних наукових, технічних, економічних виробничих й інших завдань;

розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту (роботи).

Написання дипломної роботи є результатом вивчення студентами загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін, практики організації роботи з конкретної спеціальності.

Дипломна робота як узагальнений виклад результатів і наукових положень, висунутих автором для публічного захисту, повинна мати внутрішню єдність і свідчити про особистий внесок автора в науку і (або) практику.

Бакалаврська випускна робота – найважливіший етап в підготовці фахівця, завершальна ланка в єдиній системі теоретичного і практичного навчання студента. Майбутній фахівець має продемонструвати ступінь своєї підготовленості з обраної спеціальності, рівень загальної, наукової і професійної ерудиції, творчий пошук нових напрямків в науковому і практичному підході до розв'язання поставлених завдань.

Дипломна робота виконується на базі отриманих у процесі навчання і придбаних під час студентських наукових досліджень теоретичних знань, зібраного фактичного матеріалу з обраної теми дослідження під час практики. Майбутній випускник зобов'язаний в межах дипломної роботи подати з обраної проблематики власну оцінку суми знань, розроблених світовою наукою, зробити загальні й конкретні висновки, запропонувати свої рекомендації щодо зміни, поліпшення, реорганізації сучасного стану ситуації.

Після отримання відгуку від наукового керівника про дипломну роботу, двох рецензій на закінчену дипломну роботу від двох спеціалістів відповідної кваліфікації і затвердження її завідувачем кафедри випускник має переконливо захистити на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії основні положення магістерської дипломної роботи.

3) Практичні заняття.

Практи́чні заня́ття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття – це тривалий експеримент, який учні виконують в процесі здобування, закріплення і контролю знань. Вони проводять після вивчення якоїсь підтеми, теми або розділу. Учні виконують досліди на основі уже відомого їм матеріалу. Перед практичними роботами вони повторюють відповідний теоретичний матеріал, вивчають за підручником інструкцію по проведенню дослідів.

Готуючи таке заняття вчитель повинен підготувати обладнання, реактиви, посуд для кожного учня.

Практичну роботу вчитель починає з актуалізації знань, з техніки експерименту даної роботи. Кілька учнів інформують про хід роботи – обладнання, послідовність виконання операцій, хімізм процесів. Потім вчитель дає настанови щодо послідовності роботи та проводить інструктаж з безпеки праці під час роботи. Ця підготовча робота займає небагато часу. Під час експерименту та складності звіту про виконану роботу учням дозволяється користуватись інструкціями.

Якщо значна частина учнів допускає типові помилки, учитель припиняє роботу і пояснює учням як їх усунути. Крім того, вчитель спостерігає за роботою учнів, щоб оцінити їх вміння і навички.

Після виконання досліду кожний учень у зошиті для практичних робіт складає звіт.

4) Залік.

Семестро́вий за́лік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни та на підставі результатів виконання ним певних видів робіт напрактичних, семінарських або лабораторних заняттях, що проводиться як контрольний захід під час залікового тижня.

5) Екзамен.

Семестро́вий екза́мен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід під час екзаменаційної сесії.

6) Диф. залік.

Семестро́вий диференційо́ваний за́лік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни та на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань, що проводиться як контрольний захід під час залікового тижня. Також диференційований залік не залежить від поточних оцінок студента.

7) Письмові самостійні роботи:

-реферат

Рефера́т (лат.  refero – доношу, повідомляю, переказую. – короткий переказ змісту наукової роботи, книги або вчення, оформлене у вигляді письмової публічної доповіді; доповідь на задану тему, зроблена на основі критичного огляду відповідних джерел інформації (наукових праць, літератури по темі). Реферати поділяють на інформативні та індикативні. Факт такого поділу був визнаний міжнародною конференцією з наукового реферування