Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Конспект лекцій з дисципліни "Фінансовий ринок"

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
106
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ризику портфеля, але не виключає його цілком.

Як правило, при збільшенні кількості пакетів, що складають портфель, ступінь ризику портфеля знижується. Чим менше коефіцієнт позитивної кореляції пакетів цінних паперів, що входять у портфель, тим нижче ризик портфеля, що включає велику кількість пакетів цінних паперів. Іншими словами, чим більше диверсифікованість портфеля, тим нижче його ризик.
Ризик портфеля цінних паперів складається з двох частин: диверсифікованого (несистематичного) і ринкового (систематичного) ризику.
Та частина ризику, що може бути знижена за допомогою правильної диверсифікації, називається диверсифікованим ризиком. Цей ризик є наслідком, як правило, невдалої політики окремих компаній, тобто обумовлений внутрішніми факторами діяльності. Завдяки тому, що ці фактори є абсолютно довільними, їхній вплив на портфель може бути знижений за рахунок диверсифікації – несприятливі для однієї компанії обставини будуть компенсуватися сприятливими для іншої.
Приблизно половина величини ризику, характерного в середньому для окремих цінних паперів, може бути знижена, якщо вони включені в портфель зі значною диверсифікацією.
Однак залишається інша частина ризику, яку знизити не можна – ця частина називається ринковим ризиком. В основі ринкового ризику лежать фактори, що систематично негативно впливають на більшість компаній – такі загальноекономічні явища, як спад виробництва, інфляція, високі відсоткові ставки. Внаслідок того, що більшість цінних паперів мають тенденцію потрапляти під негативний вплив цих факторів, ринковий ризик не може бути зменшений за допомогою диверсифікації.
Різні цінні папери неоднаково впливають на ризик портфеля, оскільки різні цінні папери мають різний ступінь ризику, властиву їм.
Ризик, характерний для окремих цінних паперів, – це ризик, що не може бути цілком знижений за рахунок диверсифікації, тобто ринковий ризик. Цей показник визначає ступінь ризику, що вносять окремі цінні папери в ризик портфеля, в який вони входять.
Ринковий ризик цінних паперів може бути виміряний за допомогою ß-коефіцієнта. Цінними паперами із середнім ризиком вважаються ті, курс яких має тенденцію збільшуватися або зменшуватися синхронно з розвитком загального ринку. Ця тенденція виміряється індексами “S&P”, Доу Джонса, індексами Нью – Йоркської фондової біржі. Ці цінні папери мають ß=1. Тобто, якщо ціни на ринку збільшаться на 10%, курс цінних паперів також збільшиться на 10%. 
При ß=0,5 мінливість цінних паперів у 2 рази менше мінливості ринку. Цінні папери з індексом ß=0,5 будуть тільки на половину реагувати на ринкові зміни і портфель, що містить ці цінні папери, буде мати ступінь ризику в 2 рази менше, ніж портфель, що має цінні папери з ß=1.
При ß=2 мінливість цінних паперів у 2 рази вище мінливості ринку і портфель, що складається з цих цінних паперів, буде мати подвійний ступінь ризику в порівнянні із середнім ризиком. Вартість такого портфеля протягом короткого часу може збільшитися чи зменшитися в 2 рази. 
Таким чином, якщо цінні папери з ß-коефіцієнтом більше 1 вносяться в портфель з ß=1, то останній показник і відповідно ступінь ризику портфеля збільшується і, навпаки. Таким чином, унаслідок того, що ß-коефіцієнт є мірою внеску окремих цінних паперів у ризик портфеля, теоретично він коригує ступінь ризику цінних паперів.
Таким чином, Я-коефіцієнт визначає, по-перше, вплив загальної ситуації на фондовому ринку на конкретний цінний папір – коли Я-коефіцієнт є позитивним, то ефективність цінних паперів буде аналогічна ефективності ринку і, навпаки; по-друге, цей коефіцієнт є мірою ризику інвестицій у конкретні цінні папери: якщо його значення більше 1 – ризик інвестицій вище, ніж середній на ринку, при значенні менше 1 навпаки.
З оцінкою ризиків пов'язаний ще один аспект інвестиційного менеджменту. Здійснюючи ризиковані вкладення капіталу в цінні папери, кожний інвестор або фінансовий посередник бажає одержати додатковий доход поверх того рівня, що можуть принести безризикові інвестиції. Цей додатковий доход повинен збільшуватися пропорційно рівню ризику інвестування. Таким додатковим доходом є так звана “премія за ризик”. Ця премія мусить зростати пропорційно не загальному рівню ризику з інвестування, а тільки пропорційно ризику ринковому.
Наведена формула називається формулою “цінової моделі капітальних вкладень” і визначає взаємозв'язок рівня ризику і необхідної норми доходу.
 
Список літератури:
 
1. Алексеев М.Ю. Рынок ценных бумаг. – М.: Финансы и статистика, 1992.
2. Алехин Б.И. Рынок ценных бумаг. Введение в фондовые операции. – Самара: Самвеп, 1992.
3. Бороздин П.Ю. Ценные бумаги и фондовый рынок. – М.: УОП ИЛА РАН, 1994.
4. Вексельное обращение: теория и практика / Под ред. А.Б.Авакова. –Харьков: Фолио, 2000.
5. Векселя и вексельное обращение.- Харьков: ГНА в Харьковской обл., 2001. 
6. Жуков Е.Ф. Ценные бумаги и фондовые рынки.- М.: Банки и биржи, 1995.
7. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 1993.- №8.- С.21.
8. Закон України “Про приватизаційні папери” // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 1992.- №1.- С.51.
9. Закон України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів.
10. Иванов В.М. Финансовый рынок: конспект лекций. – К.: МАУП, 1999.
11. Калина А.В., Корнеев В.В., Кощеев А.А. Рынок ценных бумаг.- К.: МАУП, 1999.
12. “Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України”// Фінанси України.- 1996. - №4.
13. Кредитування: теорія і практика / В.Д. Лагутін.- К.: Знання, 2001.
14. Лысенков Ю.М., Камбулов Д.Г. Фондовый рынок: договорно-правовое обеспечение. – К.: Вексельно-розрахунковий центр банку “Україна”, 1996.
15. Мендрул О.Г., Павленко І.А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами.- К.: КНЕУ, 2000.
16. Мозговой О.М. Фондовий ринок України // Фінанси України.- 1996.-№5.
17. Оскольський В.В. Ринок цінних паперів України: проблеми функціонування та розвитку.- К.: КСУ, 1996.
18. Первозванский А.А., Первозванская Т.Н. Финансовый рынок: расчет и риск. – М.: Инфра – М, 1994.
19. Мельник В.А. Рынок ценных бумаг. /К., 1998.
20. Семенкова Е.В. Операции с ценными бумагами. – М.: Перспектива, 1997.
21. Статистика финансов / Под ред. В.Н. Салина.- М.: Финансы и статистика, 2000.
22. Теплова Т.О. Финансовый менеджмент: управление капиталом и инвестициями.- М., 2000.
23. Фельдман А.Б. Основы рынка производных ценных бумаг.- М., 1996.
24. Финансирование и инвестиции. / Под. ред. В.В. Ковалева.- С. - Пб.: Питер, 2000.
25. Фондовий ринок України. / Кер. авт. кол. В.В. Оскольський.- К.: Скарбниця, 1994.
26. Фондовый рынок: информационно-аналитический еженедельник.
27. Цінні папери в Україні. /Кер. авт. кол. В.В. Оскольський.- К.: УФБ, 1993.
28. Четыркин Е.М. Методы финансовых и коммерческих расчетов. – М.: Дело, 1992.
Фото Капча