Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Констянтин Ушинський про сім’ю як фактор сімейного виховання

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 

марно мучитиметься над ними. Але пов'яжіть з малюнками двадцять таких слів – і дитина засвоїть їх одразу.

• Спробуйте одну й ту ж подію розповісти двом однаково здібним дітям: одному за малюнками, другому без них, – і ви оціните тоді все значення картинок для дитини.
• Правильне наочне навчання має, свою систему, свої правила і прийоми.
• Уміння ставити запитання і поступово ускладнювати трудність відповідей на них – це одна з найголовніших і найнеобхідніших педагогічних звичок.
• Природа є геніальним портретистом.
• Природа своїми таємничими літерами записує в тілі людини всю історію її безсмертної душі, і цей дивний літопис природи передається із покоління в покоління, від батьків – дітям, онукам і правнукам, урізноманітнюючись, розвиваючись, змінюючись нескінченно під впливом способу життя людини.
• Природа завжди встигає в безмежній кількості характеристичних рис у зовнішності людини висунути на перший план рису народності. Усі ми дуже добре знаємо, що не кожний вихователь – Песталоцці. Почуття народності таке сильне в кожному, що навіть за цілковитої загибелі всього святого і шляхетного воно гине останнім. Погляньте на людей, що оселилися на чужині, і ви переконаєтеся в тому, яка живуча народність у тілі людини.
• Тільки народне виховання є живим органом в історичному процесі народного розвитку.
• Загальної системи народного виховання для всіх народів не існує не лише на практиці, а й у теорії, і німецька педагогіка – не більше як теорія німецького виховання.
• У кожного народу своя особлива національна система виховання, а тому запозичення одним народом в іншого виховних систем є неможливим.
Не можна стати хорошим наставником і вихователем, якщо батько чи вчитель не засвоїв настанов К. Ушинського, які він подає у відомій статті «Праця в її психічному і фізичному значенні»:
• Виховання, якщо воно передбачає щастя людини, має спрямовуватися не на саме щастя, а готувати її до праці в житті.
• Виховання має розвинути в людині звичку і любов до праці.
• Виховання не лише має розвинути розум людини і дати їй певний обсяг знань, а й запалити в ній спрагу серйозної праці, без якої життя її не може бути ні гідним, ні щасливим.
• Виховання не тільки має прищепити вихованцеві повагу й любов до праці – воно покликане ще дати йому і звичку до неї.
• Ми сміливо висловлюємо переконання, що вплив морального – це головне завдання виховання, набагато важливіше, ніж розвиток розуму взагалі.
Головна і підсумкова, надзвичайно важлива для педагогів та працівників навчальних закладів книжки К. Ушинського «Людина як предмет виховання, або Досвід педагогічної антропології»:
• Мистецтво виховання має ту особливість, що майже всім воно видається справою знайомою і зрозумілою, а декому – навіть справою легкою. І що зрозумілішим і легшим здається воно, то менше людина з ним знайомі теоретично і практично.
• Педагогіка – не наука, а мистецтво, найширше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. Мистецтво виховання спирається на науку, на багато великих і складних наук.
У кінці передмови до цієї важливої книжки К. Ушинський писав: «Праця наша не задовольнить того, хто дивиться на педагогіку зверхньо і, не ознайомившись ні з практикою виховання, ні з його теорією, бачить у суспільному вихованні лише одну з галузей адміністрації».
Великою заслугою К. Д. Ушинського є те, що він одним із перших сформулював ідею народності в педагогіці, подав її як основну складову виховної системи. Така ідея базується на переконаності в тому, що кожен народ має право на школу рідною мовою, побудовану на народних традиціях. І хоча педагог не заперечував значення історичного досвіду інших народів, проте вимагав, щоб засвоєння його було підпорядковане принципові народності. справи».
Сьогоднішні педагоги, кожна українська сім'я знайдуть у працях Костянтина Дмитровича Ушинського багато цінних думок і настанов, що сприятиме вихованню та національному вихованню учнівської і студентської молоді.
 
Висновок
 
Отже, дослідивши праці вчених про виховання, про сім'ю, можна зробити певні висновки. Що більшість світових та українських педагогів вважають, що сім'я є важливим фактором у процесі виховання дитини. Тому що, сім'я робить життя повнокровним, дає щастя. Оскільки мета виховання підростаючого покоління – формування всебічно розвиненої особистості, сім'я, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання.
Ефективність виховання дітей у сім'ї залежить від створення в ній належних умов. Головна умова сімейного виховання – міцний фундамент сім'ї, що базується на її непорушному авторитеті, подружній вірності, любові до дітей і відданості обов'язку їх виховання, материнському покликанні жінки, піднесенні ролі батьків у створенні та захисті домашнього вогнища, забезпеченні на їх прикладі моральної підготовки молоді до подружнього життя.
Виховний вплив сім'ї зростає, якщо батьки цікавляться не лише навчанням, а й позанавчальною діяльністю своїх дітей.
Батьки виводять дитину у світ і допомагають їй пристосуватися у житті. Такий видатний український педагог, як Констянтин Ушинський, теж велику роль надавав вихованню дітей. Він створив праці, до яких ми не одноразово звертаємося й досі. Він детально описує, яким має бути виховання, які мають бути вихователі, чого не можна робити по відношенню до дітей. Констянтин Ушинський був впевнений в тому, що саме у сім'ї починається виховання, що сім'я є першим кроком у вихованні дитини. Науково-педагогічний доробок Костянтина Дмитровича протягом багатьох років не втрачає своєї актуальності. На його ідеях зросли і змужніли українські педагоги, зокрема Х. Д. Алчевська, Г. Г. Ващенко, Б. Д. Грінченко, Т. Г. Лубенець, А. С. Макаренко, С. Ф. Русова... Була вона предметом зацікавленості й зарубіжних педагогів.
 
Список використаної літератури
 
1. Аза Л. О., Лавриненко Н. В. Батьків авторитет. -К. : Політвидав України, 1986.
2. Березівська Л. Д. Ушинський Костянтин Дмитрович / О. В. Сухомлинська // Українська педагогіка в персоналіях: навч. посібник для студентів ВНЗ: у 2 кн. Кн. 2. ХХ століття / за ред. О. В. Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – С. 284-292.
3. Бех І. Д. Психологічні джерела виховної майстерності: навч. посібник. – К. : «Академвидав», 2009. – 248с. – (Серія «Альма-матер»).
4. Ідея народності у вихованні / За творами К. Д. Ушинського / Рідна школа. – 2004, №3, с. 66-67.
5. Макаренко А. С. Лекції про виховання дітей // Твори: В 7-и т. Т. 4. – К. : Рад. школа, 1954. – С. 335-4.
6. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. – К. : Рад. школа, 1978. 418.
7. Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка. – К. : ІЗМН, 1997. – 232 с.
8. Ушинський К. Д. Про сімейне виховання. – К., 1974.
Фото Капча