Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Конституційна правосуб’єктність верховного суду україни: поняття та зміст The constitutional legal subjectivity of the supreme court of ukraine: concept and essence

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Конституційна правосуб’єктність верховного суду україни: поняття та зміст
The constitutional legal subjectivity of the supreme court of ukraine: concept and essence
 
Костюк І. В.,
здобувач кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
У статті визначаються загальні положення конституційної правосуб'єктності Верховного Суду України та її зміст. Підкреслюється, що конституційна правосуб'єктність є основним, базовим елементом конституційно-правового статусу Верховного Суду України. Саме вона зумовлює можливість Верховного Суду України бути учасником конституційних правовідносин та визначає обсяг його повноважень.
Ключові слова: конституційна правосуб'єктність, конституційна правосуб'єктність суду, правосуб'єктність, суб'єкт, суд.
В статье определяются общие положения конституционной правосубъектности Верховного Суда Украины и ее содержание. Подчеркивается, что конституционная правосубъектность является основным, базовым элементом конституционно-правового статуса Верховного Суда Украины. Именно она обуславливает возможность Верховного Суда Украины быть участником конституционных правоотношений и определяет объем его полномочий.
Ключевые слова: конституционная правосубъектность, конституционная правосубъектность суда, правосубъектность, субъект, суд.
In the article are determined generals of constitutional legal personality of Supreme Court of Ukraine and his essence. Constitutional legal personality is the basic, base element of constitutionally-legal status of Supreme Court of Ukraine. Exactly it predetermines possibility of Supreme Court of Ukraine to be the participant of constitutional legal relationships and determines the volume of his plenary powers.
Key words: constitutional legal personality, constitutional legal personality of court, legal personality, subject, court.
Постановка проблеми. В результаті проведеної у 2010-2012 роках судово-правової реформи найсерйознішої трансформації зазнав Верховний Суд України, що викликало жваві дискусії серед політиків, юристів-науковців, юристів-практиків, а особливо суддів. Залишаючись найвищим судом у системі судів загальної юрисдикції, Верховний Суд позбавлений частини своїх повноважень щодо здійснення судочинства. Тому сьогодні при розгляді питання конституційно-правового статусу Верховного Суду України важливим є зміст його конституційної правосуб’єктності. Саме категорія «конституційно- правовий статус», отримавши широке визнання, виступає важливим науковим інструментом визначення місця та ролі Верховного Суду України не лише в судовій системі, а й у суспільстві та державі. За допомогою даної категорії можна виявити основні структурні елементи конституційно-правового статусу Верховного Суду України та окреслити їх особливості.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор. Незважаючи на велику кількість літературних джерел, присвячених дослідженню правовому статусу Верховного Суду України та його окремих елементів (В. Бринцев, Т. Варфоломеєва, В. Городовенко, В. Долежан, С. Ківалов, М. Козюбра, М. Костицький, В. Маляренко, І. Марочкін, В. Нор, А. Осетинський, М. Орзіх, Д. Притика, А. Селіва- нов, Н. Сібільова, В. Смородинський, В. Стефанюк,
Ю. Шемшученко, О. Ющик та інші), питання конституційної правосуб’єктності Верховного Суду України залишається малодослідженим. Так, у конституційно-правовій доктрині суб’єктним складом конституційно-правових відносин цікавилися М. Баглай, Д. Бєлов, Ю. Бисага, З. Гладун, В. Журавський, В. Копейчиков, В. Кравченко, В. Кравчук, В. Ме- лащенко, В. Погорілко, О. Скрипнюк, О. Совгиря, Ю. Тодика, В. Федоренко, О. Фрицький, Ю. Шемшученко, Н. Шукліна та ін. Однак, на жаль, лише в деяких працях приділялась належна увага проблематиці, пов’язаній з конституційною правосуб’єктністю судів взагалі та Верховного Суду України, зокрема.
Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є визначення особливостей конституційної правосуб’єктності Верховного Суду України (далі – ВСУ) крізь призму узагальненого аналізу наукової юридичної літератури. В цьому контексті важливим завданням є встановлення складових елементів конституційної правосуб’єктності ВСУ, що в кінцевому підсумку дасть можливість запропонувати авторський варіант дефініції «конституційна правосуб’єктність Верховного Суду України».
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. У сучасному конституційному праві відсутня єдність думок щодо сутності та змісту правосуб’єктності. Зокрема, В. Погорілко та В. Федоренко говорять про конституційну правосуб’єктність як про правоздатність і дієздатність, що визначається нормами конституційного права [1, с. 465]. Автори стверджують, що конституційна правосуб’єктність може як встановлюватися, так і визнаватися нормами конституційного права. Зокрема, за рядом колективних суб’єктів конституційних правовідносин правосуб’єктність визнається і в окремих випадках не потребує спеціального законодавчого закріплення. Наприклад, згідно зі статтею 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, тобто Українська держава визнає основні природні права національних і етнічних спільнот [2, с. 152].
О. Скрипнюк вказує, що для кожного окремого суб’єкта конституційного права властиве своє коло суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, які у своїй взаємодії утворюють конституційну правосуб’єктність [3, с. 91]. При цьому, автор вважає, що права суб’єктів конституційно-правових відносин визначаються можливістю певної діяльності або поведінки, набуття, володіння, користування певними політичними та іншими цінностями. Такі права традиційно закріплюються в їх компетенції, закріпленій Конституцією та законами України. Обов’язки суб’єктів конституційно-правових відносин – це нормативно визначена міра належної діяльності або поведінки учасників правовідносин у сфері конституційних правовідносин [4, с. 128-129].
Н. Шаптала та Г. Задорожня зазначають, що конституційну правосуб’єктність складають правоздатність, дієздатність та деліктоздатність. Конституційна правосуб’єктність при цьому встановлюється нормами і принципами конституційного права [5, с. 36]. Конституційну правоздатність, Н. Шаптала та Г. Задорожня визначають як здатність суб’єкта конституційно-правових відносин мати суб’єктивні
Фото Капча