Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Конституційні функції органів прокуратури

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Безперервний процес розвитку держави та законодавства зумовлюють необхідність постійного удосконалення багатоступеневої системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників. Ця діяльність вимагає розробки й впровадження найбільш прогресивних, сучасних, ефективних і раціональних форм та методів навчання, нових технологій навчального процесу. Адже раціональне співвідношення всіх видів і форм навчання, їх якість повинні створювати умови для забезпечення органів прокуратури України висококваліфікованими кадрами, здатними компетентно і відповідально виконувати свої службові обов’язки. Це також дає змогу безперервного оновлення і вдосконалення їх професійних знань та умінь, швидкої адаптації працівників органів прокуратури України до виконання визначених за конкретною посадою обов’язків. Відтак, оптимізація системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників є одним із найважливіших напрямів реформування системи безперервного навчання в органах прокуратури України з урахуванням світового досвіду.
Не викликає сумніву, що ефективність виконання конституційних функцій органів прокуратури безпосередньо залежить від якості кадрового забезпечення органів прокуратури України, професійно-кваліфікаційного рівня прокурорсько-слідчих працівників. Професіоналізм працівника визначається вмінням оперативно виконувати покладені на нього за посадою обов’язки. Важливим чинником підвищення професіоналізму та зміцнення фахової спроможності прокурорів і слідчих є постійне навчання під час практичної діяльності, але у свою чергу основні форми існуючої системи повинні відповідати вимогам часу. Одним із першочергових важливих питань кадрового забезпечення, безперечно має бути реформування системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників, встановлення підвищених вимог до працівника органів прокуратури, зокрема вимог до його освітньо-кваліфікаційного та фахового рівня.
Для забезпечення правових умов реформування системи безперервного навчання прокурорсько-слідчих працівників важливим питанням є розробка концепції модернізації системи підвищення кваліфікації в органах прокуратури України. Основною частиною положень концепції повинно бути визначення цілей, завдань і механізму реформування, вивчення питань вдосконалення нормативно-правового забезпечення системи підвищення кваліфікації, аналізу існуючих форм і методів безперервного навчання прокурорів, проблем методичного забезпечення, встановлення причин їх виникнення та визначення варіантів вирішення, напрямів і перспектив удосконалення системи підвищення кваліфікації. 
Постійне навчання передбачає оновлення й розвиток знань, умінь та набутих у процесі практичної діяльності навичок. Організація підвищення кваліфікації реалізується та спирається переважно на встановлені наказами і положенням строки навчання, на кількісні, а не на якісні показники. Наприклад, при плануванні такого навчання списки працівників, яким необхідно підвищити кваліфікацію у формі навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України, кадровими підрозділами прокуратур у більшості випадків складаються з прокурорів і слідчих, яким необхідно пройти підвищення кваліфікації раз на 5 років. Але до уваги не беруться реальні потреби практичної діяльності, які необхідно та імовірно подолати шляхом навчання. Такий підхід до планування підвищення кваліфікації не забезпечує чіткої взаємозалежності рівня знань, професіоналізму та періодичності підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників.
На нашу думку, розробка вимог до змісту навчання, виходячи із цільового призначення, посадових обов’язків працівників, стажу роботи та досвіду допоможе у визначенні індивідуальних потреб та інтересів прокурорсько-слідчого працівника. Впровадження тренінгів, кейс-технологій, ділових ігор, майстер-класів у прокуратурах обласного рівня допоможе більш мобільно реагувати на прогалини в теоретичних та практичних знаннях прокурорів. Також інтерактивні методи навчання нададуть можливість моделювати ситуації практичної діяльності, створювати атмосферу творчості у процесі навчання. Вказані пропозиції втілюються у практичній діяльності Інституту підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України. 
Зосередження і поєднання напрямів підготовки, підвищення кваліфікації і науково-дослідної діяльності в Національній академії прокуратури України створили цілісну освітньо-наукову систему, покликану забезпечити подальше стабільне функціонування безперервного навчання прокурорських кадрів. Академією ініційовано кардинальне реформування прокурорської системи підвищення кваліфікації, зокрема впровадження спеціальних навчальних програм для різних категорій працівників, диференціацію термінів його проходження, перехід до популярних в Європі тренінгових моделей. 
Варто підтримати думку вчених, які розширюють наведений перелік елементів системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників. Так, Якимчук М.К., Смірнов А.Ф. виділяють окрему форму – наставництво, яке має подібні до стажування ознаки, однак по суті більш самостійною формою підвищення кваліфікації. Вважаємо, що інститут наставництва як форма підвищення кваліфікації впроваджена у багатьох країнах світу і подекуди є основною, але в нормативних документах органів прокуратури України ця форма досі не визначена. Нормативне визначення наставництва, його реалізація із залученням висококваліфікованих кадрів органів прокуратури України будуть найбільш дієвою формою підвищення кваліфікації для працівників зі стажем роботи в органах прокуратури України до 3 років. 
Доцільним вбачається відображення проходження прокурорсько-слідчим працівником постійного навчання у відповідних впровадженнях. Впровадження додаткового розділу особової справи працівника, який буде містити відомості про проходження ним усіх форм підвищення кваліфікації, надасть допомогу у вивченні та аналізі питань безперервного навчання: визначенні напрямів, які необхідно опрацювати, виключенні дублювання вже вивченого матеріалу, узагальненні процесу навчання впродовж усієї практичної діяльності окремого прокурорсько-слідчого працівника. Такий підхід дасть змогу більш об’єктивно вирішувати питання розстановки кадрів та планування процесу навчання на майбутнє. По суті безпосередні керівники та кадрові підрозділи органів прокуратури мають можливість аналізувати тільки результати проходження стажування і навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України, оскільки відповідні висновки і свідоцтва є обов’язковими документами, що долучаються до особової справи працівника.
Також вважаємо необхідним нормативне врегулювання періодичності такої правової форми навчання, як самостійне навчання із подальшим залученням матеріалів виконання (планування, висновку й звіту) до особової справи прокурорсько-слідчого працівника. 
Крім цього, введення кваліфікаційного іспиту при призначенні на посаду або зарахуванні до кадрового резерву на вказану посаду, за нашим переконанням, сприяло б більш ретельному відбору кадрів, вивченню кваліфікаційного і ділового рівня прокурорсько-слідчого працівника. Вказаний іспит допоможе виявити професійну придатність претендента, необхідні напрямки до опрацювання та налагодження ділових якостей та професійного рівня при виконанні конкретних функціональних обов’язків, визначити подальший процес індивідуального підвищення кваліфікації.
Вважаємо, що в умовах стрімкого інтелектуального розвитку суспільства, впровадження міжнародних стандартів освіти і враховуючи важливу роль органів прокуратури України, великого значення набули питання вивчення актуальних проблем удосконалення системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників, запровадження нових принципів модернізації правового регулювання тощо. Такі зусилля мають забезпечити радикальне нормативно-правове регулювання, сприяти підвищенню ефективності діяльності органів прокурати України та якості її кадрового потенціалу. 
 
Список використаної літератури:
 
1.Середа Г.П. Підготовка кадрів для органів прокуратури: сьогодення та перспективи розвитку// Вісник академії прокуратури України. № 3,2007. – С5–10
2.Середа Г.П. Академії прокуратури України – 5 років// Вісник прокуратури. № 10, 2007. – С. 124–128.
3.Середа Г.П. Академія прокуратури України на шляху реалізації новітніх освітніх технологій// Прокуратура. Людина. Держава № 8, 2005. – С. 126–128.
4.Середа Г.П. Сучасна модель підготовки суддів і прокурорів// Матеріали міжнародно-практичної конференції 23 квітня 2009 року „Актуальні проблеми професійної підготовки суддів, прокурорів та працівників правоохоронних органів”. К., 2009 – С. 7–12.
5.Казаков В. Особенности подготовки прокурорських кадров в Российской Федерации// Матеріали міжнародно-практичної конференції 23 квітня 2009 року „Актуальні проблеми професійної підготовки суддів, прокурорів та працівників правоохоронних органів”. К., 2009 С. – 32–35.
6.Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України: затвердженого наказом Генерального прокурора України від 11 квітня 2007 року № 583ц.
7.Якимчук М.К. Проблеми управління в органах прокуратури України: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2001. – С. 359 – 360.
Фото Капча