Конституційний статус прокуратури і адвокатури в Україні

 

 

Вступ

1. ПРОКУРАТУРА ТА ЗАВДАННЯ, ЩО НЕЮ ВИРІШУЮТЬСЯ ЗГІДНО З КОНСТИТУЦІЄЮ

2. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС АДВОКАТУРИ

3. ОРГАНИ ЮСТИЦІЇ

Список використаних джерел

Додатки

 

 

Актуальність теми. Розбудова правової держави зумовлює необхідність посилення правової діяльності прокуратури, адвокатури та огранів юстиції в нашій країни. На жаль, у наш час не завжди чітко стає зрозумілим що до конкретики поставлених завдань, визначених Конституцією України і Законом України та їх виконанням відповідними структурами. У зв’язку з цим набуває особливого значення теоретичне та практичне осмислення що до розуміння конституційно-правового статусу поставлених завдань з послідовним їх виконанням відповідними органами.

Огляд літератури. У нашій державі, як і в державах ближнього зарубіжжя, стан розуміння та чіткого неухильного виконання постановчих завдань перед органами прокуратури, адвокатури та органів юстиції щодалі набуває позитивної динаміки.

До питань діяльності вищезазначених органів в Україні зверталася низка вітчизняних науковців та практиків (Бондаренко І. М., Гель А. П., Смикав Г. С., Цвігну Д. П., Шумський П. В., Бесчастний В. М., Мичко М. І., Філонов О. В., Скакун О. Ф. та інші). Однак у наш час недостатньо уваги приділено постановці прямих завдань, які зобов'язані вирішувати вищевказані органи, які так само визначають загальні принципи і підходи, права та зобов’язання що до їх діяльності в рамках національної правової системи в Україні.

 

Верховна Рада Української РСР 24 серпня 1991 р. проголосила створення незалежної самостійної української держави України. Розпочалася активна діяльність по створенню правової бази незалежної держави. Законом України «Про прокуратуру», прийнятим Верховною Радою України 5 листопада 1991 р., визначені сьогоднішні завдання, функції та повноваження органів прокуратури.

28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла Конституцію України – Основний Закон нашої держави. Питанням регламентації діяльності прокуратури присвячено розділ VII Конституції, в якому вказано, що прокуратура становить єдину систему.

Прокуратура України – це єдина централізована система органів державної влади, які відповідно до Конституції та законів України здійснюють обвинувальну, представницьку, контрольно-наглядову та інші функції в державі.

Зважаючи на викладене вище, можливо стверджувати, що залежно від того, якими функціями буде наділена прокуратура, відповідним чином будуть вирішуватися питання здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів в Україні. Першочергове завдання прокуратури – це встановлення наявності або відсутності порушень закону в матеріалах, які надходять до прокуратури від контролюючих органів, інших органів, службових осіб чи громадян та виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, а головне – вжиття заходів щодо їх усунення [1].

Законодавчо прокуратура визнана головним координатором діяльності у боротьбі зі злочинністю, що проводиться ОВС, СБУ, податкової міліції, митної служби та іншими правоохоронними органами. Практична реалізація цієї функції не тільки не суперечитиме основним напрямам прокурорського нагляду, а й дозволить підвищити його ефективність завдяки поєднанню наглядових і організаційних заходів, проведенню різними правоохоронними органами в межах їх компетенції узгоджених дій.

В розділі VII Конституції України у статті 121 прокуратура України представлена як єдина централізована система, на яку покладаються наступні зазначені конституційні функції та завдання, а саме:

‒підтримання державного обвинувачення в суді;

‒представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

‒нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

‒нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

‒нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (пункт 5доповнено згідно із Законом № 742-VII від 21. 02. 2014).

Функції прокуратури, перелічені вище, також визначаються новим Законом України «Про прокуратуру». Звідси можливо дійти висновку, що функції прокуратури об'єктивно обумовлюють не тільки права і обов'язки її органів, а й правові засоби їх здійснення. З метою реалізації в повній мірі своїх завдань прокуратура також здійснює міжнародне співробітництво [2].

Крім перерахованих професійно визначених завдань та функцій, прокуратура, відповідно до пункту 9 розділу XV «Перехідних положень» Конституції, продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію попереднього слідства до введення в дію законів, які регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування [1].

Про свою діяльність органи прокуратури відповідно до статті 6 Закону України «Про прокуратуру» не менш як двічі на рік інформують суспільство шляхом повідомлень у засобах масової інформації. Інформація оприлюднюється в загальнодержавних і місцевих друкованих засобах масової інформації та на офіційних веб-сайтах органів прокуратури.

Генеральний прокурор України особисто не менше одного разу на рік звітує перед Верховною Радою України на пленарному засіданні про діяльність органів прокуратури шляхом надання узагальнених статистичних та аналітичних даних. Так само, керівники регіональних та місцевих прокуратур на відкритому