Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Контрольна робота з дисципліни "Соціальний захист" №СоцЗ-000004

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ПЛАН

  1. Принципи соціальної політики в Україні
  2. Аналіз сучасних соціальних програм

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Принципи соціальної політики в Україні

Соціальна політика держави покликана забезпечити громадянам гарантовані Конституцією України права: на життя, безпечні умови праці, винагороду за працю, захист сім’ї, відпочинок, освіту, житло, охорону здоров’я та медичну допомогу, соціальне забезпечення та сприятливе навколишнє середовище. Відтак очевидно, що визначальним пріоритетом державної економічної (зокрема соціальної) політики має стати забезпечення прав і свобод людини і громадянина, передбачених розділом II Конституції України. 

На жаль, практика засвідчила, що реалізація соціальної політики в Україні не завжди забезпечувала можливості для дотримання державою своїх зобов’язань. Зрозуміло, за умови системної економічної кризи соціальна політика не може бути повноцінною, адже для реалізації соціальних програм потрібні значні ресурси. У цей період функції держави зводяться до забезпечення мінімального соціального захисту найбільш нужденним верствам населення. Проте в Україні соціальна ціна реформ виявилася надмірною, а система соціального захисту малоефективною. 

Майнове розшарування, перерозподіл суспільного багатства, збагачення та концентрація значних матеріальних цінностей в руках у невеликого прошарку населення на тлі різкого зниження життєвого рівня і навіть зубожіння переважної більшості громадян України свідчать про недосконалість системи оплати праці та податкових механізмів регулювання доходів населення. Діюча система соціальних пільг не забезпечує надання в потрібному обсязі допомоги бідним, а навпаки, сприяє збільшенню доходів заможних верств населення. 

Соціальну напруженість посилює незадовільний стан фінансування зарплат працівникам бюджетної сфери, пенсій, допомог. З 1995 року почала накопичуватися заборгованість із заробітної плати, сума якої у 1999 році досягла рекордної позначки - 6 млрд гривень. Лише в останні роки вдалося зробити результативні кроки щодо її ліквідації. Існуюча практика реалізації пенсійного законодавства не забезпечує взаємозв’язку між трудовим вкладом працівника та розміром його пенсії, а також заінтересованості у формуванні пенсійного бюджету. Нижче встановленої межі малозабезпеченості отримують пенсії 66% загальної кількості пенсіонерів, залишаються дуже низькими розміри допомог та соціальних виплат. 

Пріоритетами соціальної політики визначені: 

  • створення умов для забезпечення достатнього рівня життя населення; 
  • розвиток трудового потенціалу, народонаселення; 
  • формування середнього класу, недопущення надмірної диференціації населення за рівнем доходів; 
  • проведення пенсійної реформи; 
  • надання адресної підтримки незахищеним верствам населення; 
  • всебічний розвиток освіти, культури, поліпшення охорони здоров’я населення.

Зазвичай найголовнішою проблемою здійснення соціальної політики, яка, як правило, і визначає межі її здійснення, є проблема фінансування соціальних витрат. Згідно зі світовою практикою, джерелами прямого та непрямого фінансування соціальної сфери є: 

  • безпосередні бюджетні видатки; 
  • «податкові видатки» у вигляді пільг, відшкодувань, відстрочок; 
  • страхові внески до державних та недержавних страхових фондів; 
  • усуспільнення коштів підприємств у вигляді їх зобов’язання щодо виконання соціальних функцій; 
  • благодійність приватних осіб, фірм та організацій; 
  • громадські ініціативи - різного роду фонди та збори; 
  • особисті кошти та зобов’язання громадян; 
  • кредити; 
  • надання державного майна для функціонування соціальної сфери, використання державної інфраструктури тощо.

При складанні соціального бюджету в Україні за джерелом фінансових надходжень соціальні витрати поділяються на три групи: 

  1. Витрати, що фінансуються за рахунок бюджетних виплат (пільги ветеранам війни та праці, кошти на виплату щорічної разової допомоги ветеранам війни, соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми, інші види соціального захисту, житлові субсидії, охорона здоров’я, витрати, пов’язані з ліквідацією аварії на ЧАЕС). 
  2. Витрати, що фінансуються за рахунок страхових внесків (короткотермінові допомоги Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, витрати Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, витрати Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві). 
  3. Видатки з різних джерел (видатки Фонду соціального захисту інвалідів за рахунок Державного бюджету і, частково, платежів підприємств, пенсії та короткострокові допомоги з Пенсійного фонду за рахунок пенсійних страхових внесків). 

На жаль, доводиться констатувати, що перехід до ринкової системи господарювання не супроводжувався в Україні диверсифікацією системи фінансування соціальної сфери. Головним джерелом витрат був та залишається держбюджет. Між тим, досвід висвітлив суттєві проблеми у бюджетному фінансуванні соціальної сфери в Україні, викликані як об’єктивними макроекономічними диспропорціями, успадкованими від минулої системи господарювання та нагромадженими за роки непослідовних реформ, так і значними вадами у реалізації самої соціальної політики держави. Серед таких проблем: недостатні розміри фінансування соціальної сфери, непослідовність та фрагментарність фінансування, неефективна його структура (основна вага витрат припадає на заробітну плату, що веде до занепаду матеріальної інфраструктури), відсутність стимулів для переходу до децентралізованого фінансування частини соціальних витрат. 

Офіційно виконавчою владою бюджет 2008 рік вважався соціально спрямованим. В ньому заплановано збільшення видатків відносно попереднього року: на освіту - на 29,6 %, на охорону здоров’я - на 20,5 %, культуру і мистецтво - на 26,5 %, всього на соціально-культурні заходи - на 25,8 %. Проте, враховуючи, що темпи інфляції 2000 року становили величину приблизно такого ж порядку, доводиться визнати, що заплановані видатки лише компенсують втрати попереднього року від збільшення цін. Між тим, зокрема, в той час як заплановане фінансування охорони здоров’я становить 5,44 млрд гривень, за мінімальними оцінками сума фінансування повинна бути не менше за 12 млрд гривень, в основному, на підтримку забезпечення населення необхідними ліками. Сьогодні Україна знаходиться на 111 місці серед 191 країни світу за цим показником. 

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення за І півріччя 2007 року становили 3726,6 млн гривень і збільшилися порівняно з відповідним періодом минулого року на 1131,3 млн гривень, або на 43,6 %. Рівень виконання

Фото Капча