Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Корпоротивна соціальна відповідальність

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
План
 
  1. Римський клуб. Історія.
  2. Остання доповідь Римського клубу: «Come On! Капіталізм, Короткозорість, населення і руйнування планети»
 
1. Римський клуб. Історія.
 
Ри́мський клуб — міжнародна неурядова організація, що об'єднує в своїх рядах вчених, громадських діячів і ділових людей більш, ніж з 30 країн світу, стурбованих перспективами розвитку людства. Зусилля членів Римського клубу націлені на вирішення актуальних проблем сучасності шляхом розробки нового напрямку в їх вивченні, що отримав назву глобальне моделювання. Так виникла нова наука глобалістика, що вивчає проблеми всього людства за допомогою моделювання на ЕОМ, без поділу на Захід і Схід, Північ і Південь. Римський клуб в даний час складається з приблизно 100 окремих членів; понад 30 національних та регіональних асоціацій; Міжнародного центру у Вінтертурі, Європейського центру підтримки у Відні та фонду Римського клубу, який забезпечує можливість для великих індивідуальних донорів взяти участь у розробці та поширенні проектів Клубу. Діяльність Клубу керується Генеральною Асамблеєю, яка обирає зі своїх членів невеликий Виконавчий комітет, що здійснює нагляд за діяльністю клубу. На даний час клуб очолює два президенти — Андерс Війкман (Швеція) і Ернста Ульріх фон Вайцзеккера (Німеччина). Роберто Печчеї — віце-президент. На відміну від багатьох інших некомерційних організацій, робота Римського клубу обумовлена участю і зусиллями його членів.
Римський клуб був заснований в 1968 році за ініціативою видатного італійського економіста і підприємця доктора Ауреліо Печчеї. Римський клуб був зареєстрований в кантоні Женева (Швейцарія) як неприбуткова громадська організація. Президентом був обраний А. Печчеї, а після його смерті в 1984 році — А. Кінг. Перші 6 річних зустрічей відбувалися у Відні, Берні, Оттаві, Парижі, Токіо та Західному Берліні. Сьома зустріч, яку спочатку планувалося провести в 1975 році, відбулася роком пізніше в Алжирі. На початку 21-го століття міжнародні проблеми відродили інтерес до діяльності клубу. В останні роки Римський клуб розпочав цілу низку нових заходів і модернізував свою організацію і місію. .[1]
 
2. Остання доповідь Римського клубу: «Come On! Капіталізм, Короткозорість, населення і руйнування планети»
 
У ЛИСТОПАДІ 2017 РОКУ РИМСЬКИЙ КЛУБ ОПРИЛЮДНИВ НОВУ ДОПОВІДЬ “COME ON! КАПІТАЛІЗМ, КОРОТКОЗОРІСТЬ, НАСЕЛЕННЯ І РУЙНУВАННЯ ПЛАНЕТИ”, ПРИСВЯЧЕНУ П’ЯТДЕСЯТІЙ РІЧНИЦІ ЗАСНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ.
Римський клуб – міжнародний громадський аналітичний центр, створений у 1968 році, що об’єднує представників світової політичної, фінансової, культурної і наукової еліти. Організація публікує доповіді від першого року свого заснування, їхня тематика охоплює найрізноманітніші сфери розвитку людства і природи. За допомогою цих повідомлень Римський клуб намагається привернути світову увагу до глобальних проблем.
Цьогорічний випуск “Come On!” є 43-тьою доповіддю організації та другою, що виражає консолідовану позицію її учасників. Її авторами є президенти клубу – Ернст Вайцзеккер і Андерс Війкман та ще 34 члени організації. Доповідь наголошує на тому, що у найближчі роки людство має гостро засудити і відійти від капіталізму, матеріалізму, редукціонізму та фінансових спекуляцій, впровадити альтернативну економіку, “нове Просвітництво”, холістичний світогляд і планетарну цивілізацію.
Доповідь складається з 3-х частин: у першій розкривається вся глибина нинішньої кризи і тенденцій її поглиблення, друга критикує домінуючий світогляд і описує основи альтернативної філософії “нового Просвітництва”, а третя присвячена практичним рішенням. Вислів “Come оn” тут має два значення – “не намагайся мене обдурити” і “приєднуйся до нас”.
Доповідь розпочинається аналізом тривожної сучасної ситуації: планета деградує, в деяких країнах панує авторитаризм і фундаменталізм, торжествує спекулятивний капітал. Сьогоднішня “криза не циклічна, вона посилюється, вона не обмежена природою навколо нас, але включає соціальну, політичну, культурну, моральну кризу, кризу демократії, ідеологій і капіталістичної системи”..[2]
 
“ПОРОЖНІЙ” VS “ПОВНИЙ” СВІТ
Автори доповіді дотримуються концепції “повного світу”, яку запропонував американський еколог і економіст Герман Дейлі. Людська цивілізація виникла в умовах “порожнього світу” з незвіданими територіями і надлишком ресурсів. Саме у ньому сформувались впливові релігії, політичні ідеології, соціальні інститути та звички мислення. Сучасне покоління ввійшло вже до “повного світу”, що має не надто позитивні перспективи розширення кордонів. Тому якщо і далі жити за правилами “порожнього світу”, невдовзі виникне колапс. У передмові до доповіді є такі слова: “Світ перебуває в небезпеці і його порятунок – це зміна світогляду”.
 
КРИЗА КАПІТАЛІЗМУ
Члени Римського клубу вважають, що у 80-х роках ХХ століття розпочалося виродження капіталізму, основним джерелом прибутків якого були фінансові спекуляції. Це стало однією з причин світової фінансової кризи 2008-2009 років, після якої банкіри не лише зберегли свої позиції, а й вийшли переможцями. На думку авторів доповіді, 98% сучасних фінансових операцій мають спекулятивний характер, а у офшорних зонах приховано від 21 до 32 трильйонів доларів. Також існує надлишок капіталу у фіктивних, але прибуткових сферах, тоді як важливим і перспективним напрямкам коштів бракує.
 
ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ І ЗАГРОЗА ЯДЕРНОГО КОНФЛІКТУ
Найбільшою проблемою планети все ще залишається глобальне потепління. Клуб підтримує Паризьку угоду, однак зауважує розрив між декларованими цілями (не допустити підвищення температури більш як на два градуси) і прийнятими зобов’язаннями, адже навіть їхнє повне виконання не дозволить досягнути бажаних показників.
Також у доповіді розглядають проблеми стрімкого скорочення фауни, непередбачуваних наслідків використання новітніх технологій і загрози ядерного
Фото Капча