Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Козацько-гетьманська держава у другій половині XVII ─ XVIIІ ст.

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема 4. Козацько-гетьманська держава у другій половині XVII ─ XVIIІ ст.
 
4.1 Україна після Богдана Хмельницького. Руїна
4.2 Доба гетьмана Івана Мазепи. Конституція Пилипа Орлика
4.3 Обмеження та ліквідація козацько-гетьманської державності у ХVІІІ ст. Знищення Запорозької Січі
4.4 Правобережна Україна у складі Речі Посполитої. Коліївщина. Розподіл українських земель наприкінці ХVІІІ ст.
 
4.1 Україна після Богдана Хмельницького. Руїна
 
Смерть Б. Хмельницького у 1657 р. застала козацьку Україну на переломі: будівництво національно-державних фундаментів було далеким від завершення, а соціально-економічні та політичні суперечності загострені до краю. Українські землі стали ареною запеклої боротьби між Росією, Польщею, Туреччиною та Кримом.
Причинами цьому були: загострення внутрішніх суперечностей між різними угрупованнями козацької старшини, між старшиною і народними низами, між козаками та іншими верствами населення; відсутність досвіду державотворчої та політичної діяльності, наявність різних зовнішньо-політичних орієнтацій; невирішеність багатьох соціально-економічних і політичних завдань революції; посилення агресії Росії й Польщі при активній участі Кримського ханства та ін.
До того ж самостійну політику в Україні почала проводити Запорозька Січ, що ще більше спричиняло хаос і анархію. Багаторічні війни й спустошення призвели до занепаду й зневіри, а керівники держави не мали хисту Великого Богдана. Розпочалася кривава Руїна, тобто громадянська війна і занепад козацької автономії, що відбувалися в умовах військової інтервенції сусідніх держав.
Гетьманування Івана Виговського ( 1657 – 1659 рр.)
 
Вибір гетьманом ще за життя Богдана його 16-річного сина Юрія був невдалою спробою реалізувати ідею спадкової влади. Тому вже у вересні-жовтні 1657 р. старшинська рада передала гетьманську булаву Генеральному писарю Івану Виговському, шляхтичу за походженням. У молодості він навчався у Києво-Могилянській колегії, служив у війську, потім працював у Луцькому суді, був намісником луцького староства, входив до місцевого братства. У 1648 р. був викуплений Б. Хмельницьким із татарського полону і з тих пір виконував обов'язки Генерального писаря Війська Запорозького.
Опозиція й повстання проти Виговського. 
Наприкінці 1657 р. – на початку 1658 р. проти нового гетьмана виступили, підтримані Росією, запорожці на чолі з кошовим отаманом Я. Барабашем та козаки полтавського полку на чолі з М. Пушкарем. У відповідь війська Виговського разом із татарами штурмом захопили Полтаву (червень 1658 р.) і “вогнем та мечем” приборкали повстанців. У братовбивчій війні загинули й потрапили в полон близько 50 тис. людей.
Москва сповна використала цю нагоду, щоб розколоти українське суспільство і таким чином примусити Виговського змінити, визначену ще при Б. Хмельницькому, політику, спрямовану на досягнення незалежності України. Царський уповноважений Б. Хитрово відвідував Пушкаря в Лубнах, обдаровував його соболями і запевняв в царській милості. Заколотники оволоділи територією Полтавського і Лубенського полків і, на заклики гетьмана, покласти край громадянській війні не реагували.
Після розгрому антигетьманської опозиції Москва посилила своє втручання у внутрішні справи України, зокрема, підтримувала і надавала допомогу противникам гетьмана.
Зваживши на двозначність і лицемірство царського уряду, Виговський поновлює розпочаті ще Б. Хмельницьким дипломатичні контакти з Польщею. Їх очолює один із найяскравіших українських дипломатів цієї доби Ю. Немирич. Він виробив умови перетворення Речі Посполитої у федерацію, у якій Велике Князівство Руське займало гідне, рівноправне і почесне місце.
Гадяцький договір із Польщею (1658 р.). У вересні 1658 р. І. Виговський підписав у Гадячі договір із Польщею. Козацька Україна в межах трьох воєводств – Брацлавського, Київського і Чернігівського – поверталися до Речі, Посполитої на правах автономії. Утворювалося “Князівство Руське” із 40-тисячним військом (30 тис. козаків і 10 тис. найманців). Законодавча влада належала національним зборам, гетьман, що обирався пожиттєво, мав верховну цивільну й військову владу. Унія скасовувалася, а київський митрополит отримував місце в сенаті. Передбачалося відкриття в Україні 2 університетів, достатньої кількості шкіл і друкарень. Однак, під час ратифікації польським сеймом, договір був значно підкоректований на користь польської сторони, а головне, він так і не був втілений у життя.
Війна з Москвою. Конотопська битва (1659 р.). У 1658 р. в Україні розгорнулись військові дії проти московських залог. Москва оголосила Виговського зрадником, а московський князь – Баратинський повісив у Києві понад 3 тис. українців. В Україну вирушила 100-тисячна російська армія.
Вирішальний бій відбувся у червні 1659 р. під Конотопом (теп. Сумська обл.). Організувавши надійну оборону і провівши вдалий маневр, українська сторона здобула блискучу перемогу. Полягло 30 тис. московського війська, багато потрапило у полон, у т. ч. князь С. Пожарський, якому татари згодои відрубали голову. У Москві розпочалася паніка, йшли чутки, що цар збирається тікати за Волгу.
Однак, ця перемога не зміцнила внутрішнього становища Виговського. У вересні 1659 р., в умовах масового антигетьманського руху, він змушений був віддати гетьманські клейноди. Через декілька років він був безпідставно звинувачений П. Тетерею у змові проти Польщі і розстріляний.
 
Гетьманування Юрія Хмельницького (1659 – 1663 рр.)
Гетьманування Юрія розпочалося в умовах наступу російських військ на Переяслав. Тут, у 1659 р., під тиском князя Трубецького, був укладений новий Переяславський договір ізРосією, що значно обмежував козацьку автономію. Україна позбавлялася права без дозволу царя переобирати гетьмана, виступати в похід, проводити
Фото Капча