Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Крадіжка: кваліфікуючі та особливі кваліфікуючі ознаки злочину

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
91
Мова: 
Українська
Ціна: 
3800 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні аспекти кваліфікації крадіжки як злочину
1.1. Поняття крадіжки у кримінальному та адміністративному законо-давстві
1.2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки крадіжки
Висновки до розділу 1
2. Аналіз кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак крадіжки
2.1. Повторність крадіжки
2.2. Крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб
2.3. Крадіжка з проникненням у приміщення, інше сховище або житло житло або така, що завдала значної шкоди потерпілому
2.4. Крадіжки у великих та особливо великих розмірах
Висновки до розділу 2
3. Дослідження окремих проблем розмежування та диференціації кримінальної відповідальності за крадіжки
3.1. Проблеми диференціації кримінальної відповідальності за крадіжку чужого майна
3.2. Шляхи удосконалення системи кваліфікуючих ознак крадіжки у кримінальному праві України
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. Кримінальний кодекс України передбачає ряд злочинів, які вчиняються шляхом викрадення, що безпосередньо вказано у диспозиціях кримінально-правових норм, передбачених ст. ст. 146, 185, 186, 188-1, 262, ч. 1 ст. 266, 308, 312, 313, ст. 357, 410, 432, 444 КК. І хоча чинний КК України не містить визначення поняття “викрадення”, усі випадки його вживання у перерахованих статутах охоплюються родовою категорією “викрадення” і поряд з індивідуальними особливостями різних складів злочину їм властиві спільні загальні об’єктивні ознаки у виді специфіки діяння і предмета посягання.

У злочинах проти власності викрадення чужого майна прямо передбачене у крадіжці (ст. 185 КК) та грабежі (ст. 186 КК), і виходячи із об’єкта та предмета, утворює видову категорію “викрадення майна”.

Слід вказати, що крадіжка і грабіж до набрання чинності КК України 2001 року охоплювалися категорією “розкрадання”, до якої входили, крім цих, розбій, шахрайство, привласнення, розтрата, розкрадання шляхом зловживання службовим становищем, та, з деякими особливостями, вимагання.

Встановлення видових ознак викрадення майна у злочинах проти власності може забезпечити як правильне розуміння цих ознак під час застосування різних норм про відповідальність за вчинення злочинних діянь, пов’язаних з викраденням майна, так і може бути теоретичною основою для законного і обґрунтованого вирішення питань кваліфікації цих злочинів.

Стан дослідження проблеми. Свого часу дослідженням і опрацюванням злочинів, що вчинялися шляхом викрадення майна, займалися Г. М. Борзенков [14], В. О. Владимиров [23], М. А. Гельфер [26], В. П. Ємельянов [27, 28], М. Й. Коржанський [34], Г. А. Крігер [37], П. С. Матишевський [45], С. А. Тарарухін [56], І. Я. Фойницький [68] та ін. Проте більшість наукових досліджень було здійснено ще у радянські часи. 

Серед більш сучасних досліджень слід відзначити праці таких вчених, як Н.О. Антонюк [11], Г.Є. Болдарь [13], І.О. Зінченко [30], Ш.А. Кудашев [38], В.В. Кузнецов [40], А. Швець [70] та ін.

Сучасні ж дослідження злочинів проти власності розгортаються переважно або у площині складу злочину, або з позиції їх кваліфікації. При цьому замало уваги приділяється визначенню їх видів та встановленню їх спільних ознак.

Об’єкт дослідження – крадіжка як категорія кримінального права.

Предмет дослідження – характеристика та особливості кваліфікації крадіжок в українському законодавстві.

Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження визначено наступні завдання:

  • уточнити поняття крадіжки у кримінальному та адміністративному законодавстві;
  • з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки крадіжки;
  • дослідити обліково-правовий аспект сутності поняття “крадіжка”;
  • проаналізувати кваліфікуючі та особливі кваліфікуючі ознаки крадіжки;
  • окреслити проблеми диференціації кримінальної відповідальності за крадіжку чужого майна;
  • визначити шляхи удосконалення системи кваліфікуючих ознак крадіжки у кримінальному праві України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ і загальнонаукові та спеціальні методи, що базуються на ньому. Так, застосовувався порівняльно-правовий метод під час аналізу думок науковців та практиків щодо досліджуваної проблематики, норм матеріального і процесуального права, наукових категорій, визначень та підходів. При встановленні способів скоєння даної категорії злочинів та особливостей слідової картини застосовувались формально-логічний метод та методи системно-структурного та статистичного аналізу. Метод аналізу та синтезу – при розробці структури криміналістичної характеристики, визначенні кола кваліфікуючих обставин, формулювання висновків з проблемних питань, які висвітлюються в роботі. При обґрунтуванні висновків з позиції законів формальної логіки застосовувався логіко-юридичний метод, методи індукції та дедукції при конкретизації понять та категоріального апарату дослідження, конструюванні вихідних посилок, виділення типових ситуацій та завдань розслідування, аналогії – встановленні подібностей в ознаках та властивостях технологій здійснення злочинів та в їх механізмі, а також в методах і прийомах кваліфікації.

Правову базу дослідження складають Конституція України, закони України та постанови Верховної Ради України, укази Президента України, міжнародні договори, ратифіковані Україною, конвенції, постанови пленуму Верховного Суду України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України та інші нормативно-правові документи України, що регулюють питання кваліфікації крадіжок. 

Теоретичною основою дослідження є монографії, підручники та навчальні посібники, збірники наукових статей, матеріали періодичної преси, що відносяться до кримінального права, кримінального процесу, юридичної психології, кримінології, передовий досвід юристів та криміналістів як близького так і далекого зарубіжжя.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведеним дослідженням сформульовано ряд наукових положень, висновків і рекомендацій, які в своїй сукупності мають значення для науки та практики. До найбільш суттєвих із них слід віднести узагальнення основ кваліфікаційної характеристики крадіжок; розкриття змісту загальної криміналістичної характеристики  крадіжок; систематизація способів кваліфікації крадіжок.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати дослідження можуть застосовуватиться у навчальному процесі – під час проведення семінарів та практичних занять та при вивченні курсу кримінального права; правозастосовній діяльності – при розробці методичних рекомендацій щодо кваліфікації крадіжок.

Структура роботи обумовлена метою і завданнями дослідження і передбачає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел (73 найменування) і додатки. Загальний обсяг роботи склав 91 сторінку.

 

Список використаних джерел: 
  1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, тлумачення від 25.01.2012: [Електронний  ресурс].  -  Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/254к/96-вр.
  2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III, редакція від 20.05.2012: [Електронний  ресурс].  -  Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/2341-14
  3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 № 1001-05, редакція від 18.01.2012: [Електронний  ресурс].  -  Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1001-05
  4. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у 2012 р. (за даними судової статистики) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt. gov.ua/clients/vs.nsf/0/8751F9D3F3F52C90C2257524004AEF84?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=8751F9D3F3F52C90C2257524004AEF84&Count=500&
  5. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV, редакція від 19.01.2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/435-15
  6. Про судову практику у справах про злочини проти власності: постанова Пленуму Верховного Суду України № 10 від 6 листопада 2009 року: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients /vs.nsf/0/CE23FEBC771D9FCBC2257682004D020E?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=CE23FEBC771D9FCBC2257682004D020E&Count=500&.htm.
  7. Узагальнення практики розгляду судами справ про злочини проти власності від 01.11.2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ttp://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/n0004700-08
  8. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Затверджений постановою КМ від №11622 січня 1996 р. //Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1995. – №22. – ст.174. 
  9. Постанова ПВСУ № 3 від 31 березня 1989 року “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” (п. 11) //Урядовий кур’єр. – 1989. – №3.
  10. Альошин Д.П. Кримінальна відповідальність за розкрадання, вчинене у співучасті: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кан. юрид. наук: спец.: 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Д.П. Альошин. – Х., 2002. – 20 с.
  11. Антонюк Н.О. Зміст поняття “сховище” під час диференціації відповідальності за викрадення / Н.О. Антонюк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2011. – № 53. – С. 277-284.
  12. Бойцов А.И. Преступления против собственности / А.И. Бойцов. – СПб: Юридический центр Пресс, 2002. – 775 с.
  13. Болдарь Г.Є. Кваліфікація злочинів: навч. посіб. / Г.Є. Болдарь, М.К. Гнєтнєв, Г.М. Зеленов, В.В. Лень, Є.О. Письменський ; Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О.Дідоренка. – К.: Істина, 2010. – 430 с.
  14. Борзенков Г. Н. Личная собс- твенность под охраной закона / Борзенков Г. Н. – М. : Знание, 1985. – 64 с.
  15. Борисов В. До питання про сутність кримінально-правової характеристики злочинів / В. Борисов, О. Пащенко // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 3. – С. 180-190.
  16. Борчашвили И. Ш. Некоторые вопросы квалификации краж социалистической и личной собственности граждан: Учеб. пособие / И. Ш. Борчашвили. – Караганда: Караганд. ВШ МВД СССР, 1989. – 70 с.
  17. Васнецов А. Квалифицирующее значение объекта преступлений против собственности / А. Васнецов // Российская юстиция. – 1994. – № 3. – С. 18-19. 
  18. Васнецов А. Неоднократность, судимость и совокупность при квалифи-кации хищений / А. Васнецов // Российская юстиция. – 2001. – № 9. – С. 59-60. 
  19. Векленко В. В. Квалификация хищений / В. В. Векленко. – Омск: Мин-во внутр. дел РФ. i Омск, акад., 2001. – 255 с. 
  20. Векленко В. В. Процесс квалификации хищений / В. В. Векленко // Законодательство и экономика. – 2000. – № 1. – С. 32-36. 
  21. Вереша Р. В. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Р. В. Вереша ; Акад. адвокатури України. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К.: Центр учбов. л-ри, 2012. – 319 с.
  22. Верина Г.В. Дифференциация уголовной ответственности за преступления против собственности: проблемы теории и практики: дисс. на соиск. уч. степени докт. юрид. наук / Г.В. Верина. – Саратов, 2003. – 510 с.
  23. Владимиров В. А. Квалификация похищений личного имущества / Владимиров В. А. – М.: Юрид. лит., 1974. – 208 с.
  24. Волженкин Б. В. Квалификация хищений государственного или общественного имущества путем присвоения, растраты или злоупотребления служебным положением / Волженкин Б. В. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. 350 с. 
  25. Гальперин И. Кража с проникновением в жилище / И. Гальперин // Социалистическая законность. – 1983. – № 11. – С. 43-45.
  26. Гелъфер М. А. Преступления против личной собственности граждан: учеб. пособие/ М. А. Гелъфер. – М.: Всесоюз. юрид. заоч. ин-т, 1987. 38 с. 
  27. Емельянов В. П. Защита права собственности уголовным законодательством / Емельянов В. П. – Х. : Рубикон, 1996. – 128 с. 
  28. Ємєльянов В.П. Дискусійні питання щодо визначення об’єкту злочину у кримінально-правовій науці / В.П. Ємєльянов // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика): науково-теоретичний журнал.- 2007.- №16.
  29. Звіт про результати діяльності органів державної контрольно-ревізійної служби за листопад-грудень 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/ kru/uk/publish/article/63070
  30. Зінченко І.О. Одиничні злочини: поняття, види, кваліфікація: [монографія] / І.О. Зінченко, В.І. Тютюгін. – Харків: ФІНН, 2010. – 256 с.
  31. Історія держави та права зарубіжних країн: Хрестоматія для студентів юридичних вузів та факультетів / О.О. Шевченко. – К., 1998. – 255 с.
  32. Клепицкий И. А. Недвижимость как предмет хищения и вымогательства / И. А. Клепицкий // Государство и право. – 2000. – № 12. – С. 11-19. 
  33. Клочков В. Коли на злодії шапка горить, або що таке крадіжка та як за неї карають / В. Клочков // Все про бухгалтерський облік. – 2008. – № 31. – С. 6. 6. 
  34. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: навч. посібник. – Видання 3-тє, доповн. та переробл. / М.Й. Коржанський. – К.: Атіка, 2007. – 592 с.
  35. Костарева, Т. А. Квалифицирующие обстоятельства в уголовном праве / Т.А. Костарева. – Ярославль: Изд-во Яросл. гос. ун-та, 1993. – 234 с.
  36. Кравчук В. M. Науково-практичний коментар Цивільно-процесуального кодексу України / В. M. Кравчук, О. І. Угриновська. – К.: Істина, 2006. – 944 с. 
  37. Кригер Г. А. Квалификация хищений социалистического имущества / Г. А. Кригер. – М. : Юрид. лит., 1974. – 336 с.
  38. Кудашев Ш.А. Проблемы дифференциации уголовной ответственности за хищения чужого имущества (в законе и судебной практике) / Ш.А. Кудашев. – М.: Юрлитинформ, 2010. – 144 с.
  39. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления / В.Н. Кудрявцев. – М.: Госюриздат, 1960. – 244 с.
  40. Кузнецов В.В., Теорія кваліфікації злочинів: підручник. – 2-е вид., переробл. / В.В. Кузнецов, А.В. Савченко.  – К.: КНТ, 2007. – 300 с.
  41. Кундеус В.Г. Об’єктивні ознаки викрадення майна у злочинах проти власності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnuvs /VV-44_10.pdf
  42. Лесниевски-Костарева, Т. А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / Т.А. Лесниевски-Костарева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: НОРМА, 2000. – 400 c.
  43. Лопашенко Н.А. Преступления против собственности: теоретико-прикладное исследование / Н. Лопашенко. – М.: ЛексЭст, 2005. – 408 с.
  44. Марітчак Т.М.Помилки у кваліфікації злочинів: монографія / Т.М. Марітчак. – К.: Атіка, 2004. – 188 с.
  45. Матышевский П. С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления / Матышевский П. С. – К. : Юринком, 1996. – 240 с.
  46. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: навч. посібник / В.О.Навроцький. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
  47. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України: пер. з рос. / С. В. Ківалов, Ю. С. Червоний, Г. С. Волосатий та ін.; за ред. Ю. С. Червоного. – К.; О.: Юрінком Інтер, 2008. – 656 с.
  48. Новиков А. В. Дифференциация уголовной ответственности за преступления, посягающие на собственность / А. В.  Новиков // Общество. Культура. Преступность. – 2004. – Вып. 6. – С. 65-71. 
  49. Орімі аль А. Х. М. Кримінальна відповідальність за крадіжку і відмінність її від с уміжних злочинів за кримінальним правом Йорданії (історія і сучасність): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.е.н.: спец. 12.00.08 “Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право” / Айман Хусейн Мухаммед аль Орімі. – Харків, 2002. – 20 с.
  50. Плохова В. И. Ненасильственные преступления против собственности: криминологическая и правовая обоснованность / В. И. Плохова. – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2003. – 295 с.
  51. Полный курс уголовного права: в 5 т. / под ред. докт. юрид. наук, проф., заслуженного деятеля науки РФ А.И. Коробеева. – Т. ІІІ: Преступления в сфере экономики. – СПб.: Издательство Р. Асланова “Юридический центр Пресс”, 2008. – 786 с.
  52. Руднев А. Квалификация тайного хищения чужого имущества по КоАП и УК / А. Руднев // Законность. – 2006. – № 1. – С. 44-53. 
  53. Севрюков А.П. Уголовно-правовая характеристика кражи /А.П. Севрюков // Адвокатская практика. – 2003. – № 2. – С. 41-47.
  54. Сопільник Л. І. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Л. І. Сопільник, М. П. Федоров ; Львів. ун-т бізнесу та права. – Львів, 2012. – 463 с.
  55. Сушальська Т. Крадіжка товару на торговельному підприємстві: облікові наслідки / Т. Сушальська // Бізнес-бухгалтерія. – 2007. – № 38. – С. 46-50. 
  56. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике / С.А. Тарарухин. – К.: Юринком, 1995. – 208 с.
  57. Тенчов Э. С. Понятие хищения в зеркале законодательной техники // Э. С. Тенчов / Юридическая техника и вопросы дифференциации ответственнос-ти в уголовном праве / под ред. JI. JI. Крутикова. – Ярославль, 1998. – 357 с. 
  58. Тертишник В.М Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і переробл. –  К.: 2008. –  1125 с.
  59. Тертишник Я.М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України.- Харків: Арсіс, 2007. – 1056 с.
  60. Тихий В.П., Панов М.І. Злочин, його види та стадії: науково-практичний коментар / В.П.  Тихий, М.І. Панов. – К.: Вид. дім “Промені”, 2007. – 40 с.
  61. Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України: монографія / З.А. Тростюк. – К: Атіка, 2003. – 144 с .
  62. Уголовный кодекс Грузии / науч. ред. З. К. Бигвава ; вступ. статья О. Гамкрелидзе. – [пер. с грузинск. И. Мериджанашвили]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 409 с.
  63. Уголовный кодекс Испании / под ред. и с предисл. Н. Ф. Кузнецовой и Ф. М. Решетникова. – М.: Зерцало, 1998. – 218 с. 
  64. Уголовный кодекс республики Польша / науч. ред. А. И. Лукашов, Н. Ф. Кузнецова; вступ. статья А. И. Лукашова, Э. А. Саркисовой; перевод с польск. Д. А. Барилович. – С-Пб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 234 с. 11. 
  65. Уголовный кодекс ФРГ / [пер. с нем.]. – М.: Зерцало, 2000. – 208 с.
  66. Уголовный кодекс Швейцарии / науч. ред., предисл. и пер. с нем. канд. юрид. наук А. В. Серебренниковой. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 350 с.
  67. Удалова Л.Д Кримінальний процес України. Особлива частина: Підручник. – К.: Кондор, 2005. –  280 с.
  68. Фойницкий И. Я. Курс уголовного права. Часть Особенная. Посягательства лич-ные и имущественные права / Фойницкий И. Я. [4-е изд.]. – СПб., 1901. – 433 с. 
  69. Цивільний процесуальний кодекс України : наук.-практ. комент. / за ред. Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, В. В. Васильченка, Н. Ю. Голубєвої. – Х. : Одіссей, 2009. – 952 с. 
  70. Швець А. Майно як предмет злочинів проти власності // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – 10. – С. 76-78.
  71. Шевчук А. В. Кримінальне право України (Особлива частина): навч. посіб. / А. В. Шевчук, М. Д. Дякур ; МОН України, Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. – Чернівці: Друк Арт, 2010. – 303 с.
  72. Энциклопедия уголовного права. – Т. 18. Преступления против собственности. – Издание профессора Малинина, СПб. ГКА, 2011. – 1022 с.
  73. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: “Українська енциклопедія”, 2001. – 792 с. 

 

4707
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.