до ЄС, а то й перевищує його. Багато в чому наслідує ЄС Південноамериканський спільний ринок (МЕРКОСУР). Базою його подальшого розширення стали чотири сусідніх держави — Аргентина, Еразилія, Парагвай і Уругвай. Головною метою цього інтеграційного об'єднання є створення латиноамериканського спільного ринку і значна співпраця в усіх сферах економічної діяльності.
Співдружність Незалежних Держав (СНД) було створено після розпаду СРСР наприкінці 1991 р. Україна входить до СНД на правах асоційованого члена. Росія намагається використовувати цю організацію з метою відновлення власної імперії в межах колишнього СРСР, тому у світі не існує жодної країни, яка б хотіла стати членом СНД (порівняймо з великою чергою бажаючих стати членом ЄС і НАТО).
Великий вплив на формування сучасної політичної карти світу мають геополітичні чинники, тобто чинники, пов'язані з дією географічного довкілля. Геополітика — це наука, яка вивчає вплив географічних чинників переважно на зовнішню, а також на внутрішню політику держав. Найбільший внесок у її розвиток зробили німецькі географи. Деякі з учених розглядали держави як живі організми, які борються між собою за місце під сонцем.
Природа й природні ресурси, а до них належить і площа території, є важливою умовою розвитку будь-якої держави. Кожна країна повинна мати достатній простір для задоволення своїх внутрішніх потреб. З іншого боку, вплив території — це вплив її природних, соціально-економічних умов і географічного середовища в цілому. Клімат, їжа і навіть географічний краєвид, впливають на природу й психіку людини. Формується певний менталітет (характер, образ мислення) народу. Він обов'язково позначається на внутрішній і зовнішній політиці тієї країни, в якій цей народ переважає.
Велике значення має географічне положення країни, тобто розміщення її відносно інших об'єктів і територій на поверхні Землі. Зовсім об'єктивно різні результати розвитку нації і країни дає їх розташування в зоні тундри і в субтропічній зоні, у гірській місцевості й на морському узбережжі.
Якщо країна межує з нестабільними, кризовими державами, це негативно позначається на її соціально-економічному розвитку, внутрішній і зовнішній політиці. На територію цієї країни проникають біженці, злочинці, озброєні формування тощо. Порушуються стабільність і розміреність внутрішнього життя.
Життя будь-якої людини, усвідомлює вона це чи ні, має певну мету. Деякі люди покладають на себе певну місію. Так само і з країнами. Мета держави на міжнародній арені є її геостратегією. Поняття геостратегії тісно пов'язане з поняттям "геополітика". Воно визначається цілком об'єктивною потребою будь-якої держави у виживанні, збереженні і розвитку (експансії) в умовах потенційно ворожого оточення з боку інших держав, які теж всіляко намагаються відстояти своє "місце під сонцем".
Запитання та завдання
- Скільки міжнародних організацій налічується нині у світі?
- Назвіть найбільші глобальні міжнародні утворення.
- Розкажіть про найвідоміші регіональні міжнародні організації.
- Яка міжнародна організація і чому є найвідомі-шою і найавторитетнішою у світі?
- Що вам відомо про функції, які виконують Генеральна Асамблея і Рада Безпеки ООН?
- Назвіть спеціалізовані організації ООН.
- Чому так багато країн світу хотіли б стати членами ЄС і НАТО, але немає бажаючих вступити до СНД?
- Що таке геополітика і геостратегія?
- Як впливають географічні чинники на долю країн і народів?
- Що, на вашу думку, означає вислів Наполеона: "Географія — це доля"?
- Як ви поясните вислів Бісмарка: "Народ, який не хоче годувати власну армію, годуватиме чужу"?
Висновки
Формування сучасної політичної карти світу — дуже складний і тривалий процес. Він мав чотири етапи: стародавній, середньовічний, новий і новітній. У межах останнього етапу, який, цілком природно, цікавить нас найбільше, можна виділити три періоди. Перші два почалися із закінченням двох світових воєн у XX ст. Третій почався наприкінці 80-х — на початку 90-х років XX ст. банкрутством і крахом комуністичної системи.
Сучасній політичній карті світу притаманне надзвичайне розмаїття країн. За певними спільними ознаками їх об'єднують у групи. Основною ознакою у наш час є рівень соціально-економічного розвитку тієї чи іншої країни.
У політичному сенсі земна поверхня поділяється на окремі, більші або менші, територіальні частини, які звуться країнами. Для них характерний суверенітет, тобто можливість певної нації на своїй території вирішувати свої внутрішні й зовнішні справи без втручання, диктату інших країн.
Близькі за географічним положенням держави формують певні регіони. З метою досягнення певної спільної мети, практичного або стратегічного проекту окремі держави утворюють міждержавні організації.
Для сучасного світу характерним є велике різноманіття форм правління й адміністративно-територіального устрою держав. Державний лад може бути монархічним або республіканським. За формами адміністративно-територіального устрою всі країни світу поділяються на унітарні і федеративні. Перші з них є найвідповіднішими сучасним реаліям. Вони переважають і кількісно.
Сучасна політична карта світу й окремих його регіонів дуже складна і динамічна. Вона постійно трансфермується в напрямку збільшення кількості незалежних держав. Напевно, ця тенденція збережеться й надалі.
Нині у світі налічується понад чотири тисячі міжнародних організацій. Найвідомішою та найавторитетнішою серед них є Організація Об'єднаних Націй (ООН). У Європі, де знаходиться й Україна, майже всі країни прагнуть вступити до ЄС і НАТО. Натомість немає жодної держави світу, яка б хотіла стати членом СНД.
Географічні чинники продовжують відігравати значну роль у внутрішній і зовнішній політиці держав. Вплив географічних чинників на всі ці процеси вивчає наука геополітика. Мета держави на міжнародній арені є її геостратегією. Вона