Країнознавство

Міське населення становить 73 % . У країні нараховується 13 міст-мільйонерів. Крім Москви до найбільших міст належать Санкт-Петербург (4,5 млн осіб), Новосибірськ і Нижній Новгород (по 1,4 млн).

Середня тривалість життя жінок становить 71 рік, чоловіків — 58 років. У національному складі переважають росіяни — 86 % , але на території Росії живуть також поволзькі татари, українці, чуваші, башкири та ін. У Росії дуже велика кількість неврахованих іммігрантів, переважно китайців (понад 5 млн), і їхня чисельність продовжує стрімко зростати. Китайці планомірно заселяють Далекий Схід і Сибір, які мають незначне корінне населення та недостатньо освоєні економічно.

Господарство. Росія — індустріально-аграрна країна. За класифікацією ООН вона належить до дерясав з перехідною економікою. Кризові явища в економіці Росії на нинішньому етапі її розвитку викликані перевалено високим рівнем монополізму та відсутністю реального конкурентного середовища, характерного для країн Заходу. Рівень монополізму в окремих галузях коливається від 70 до 90 % .

У структурі промисловості провідну роль відіграє паливно-енергетичний комплекс. Щорічно видобувається понад 300 млн т нафти та 600 млрд м3 газу, а також близько 250 млн т вугілля. Основні проблеми видобувної промисловості полягають у тому, що видобуток сировини здійснюється у все більш екстремальних умовах, а також він просторово відірваний від споживачів: більшість населення проживає на заході, а ресурси знаходяться на сході країни. Нафтопереробні підприємства існують на шляхах транспортування нафти.

Росія має три металургійні бази — Уральську, Центральну та Сибірську. За обсягами виплавки чорних металів вона займає 4-те місце у світі. На базі металургії розвивається багатогалузеве машинобудування. Тут виробляється до 20 % продукції промисловості. Важке машинобудування тяжіє до металургійних баз, науко-містке до Москви та Санкт-Петербурга. Розвинуті різні галузі транспортного (виробництво автомобілів, тролейбусів, магістральних тепловозів, літаків, вагонів), тракторного й сільськогосподарського машинобудування.

Хімічна промисловість випускає мінеральні добрива, сірчану кислоту, соду. Традиційно розвинута лісова та деревообробна промисловість і виробництво будівельних матеріалів.

Більш як із 30 галузей складається легка промисловість. Історично вона сформувалась в областях, що оточують столицю. Майже 80 % швейних виробів виготовляють у європейській частині.

По всій країні розосереджені підприємства харчової промисловості. їх регіональну спеціалізацію визначає зональна спеціалізація сільського господарства. Виробництво олії та цукру концентрується на півдні європейської частини. На Далекому Сході виловлюють 60 % риби. Борошномельна промисловість орієнтується на райони вирощування зерна, м'ясна — на сировинні зони та споживача.

У сільському господарстві обсяги виробництва у галузі рослинництва дещо переважають над обсягом виробництва у тваринництві: за обсягами збору пшениці Росія посідає п'яте місце у світі, ячменю — перше, картоплі — друге; за поголів'ям великої рогатої худоби Росія займає 6-те, свиней — 5-те місце у світі.

Велика площа країни визначає велике значення транспорту. Довжина залізничних колій становить близько 87 тис. км, автомобільних доріг — 750 тис. км. Велику роль відіграє трубопровідний і річковий транспорт, майже 40 % всіх перевезень припадає на морський.

Культура та соціальний розвиток. За рівнем культурного та соціального розвитку різні частини Росії дуже відрізняються. Основне культурне життя країни зосереджене в Москві та Санкт-Петербурзі.

У Російській Федерації понад 800 вищих навчальних закладів.

Найбільшими газетами є "Аргументы и факты" та "Московские новости". Провідне інформаційне агентство — ІТАР-ТАСС.

Близько 12 % економічно активного населення нині не має роботи.

Дипломатичні відносини між Росією та Україною встановлено 14 лютого 1992 р. Договірно-правова база між Росією та Україною становить понад 200 угод. У Києві працює посольство Російської Федерації, а в деяких містах України — консульства.

 

5.4.2. Казахстан

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Казахстан. Столиця — Астана (колишній Цілиноград і Акмола) (300 тис. осіб). Площа — 2,7 млн км2 (9-те місце у світі). Населення — понад 16 млн осіб (бб-те місце). Державна мова — казахська. Грошова одиниця — тенге.

Географічне положення. Більша частина держави знаходиться в Центральній Азії, менша — в Європі. Виходу до Світового океану не має, лише до внутрішніх Аральського та Каспійського морів. На заході, півночі та північному сході країна межує з Росією, на південному сході — з Китаєм, на півдні — з Киргизією, Узбекистаном і Туркменистаном. Казахстан має потенційно вигідне положення, займаючи центральну частину простору між Європою, Росією, Південно-Східною і Південною Азією та Китаєм.

Історія виникнення та розвитку. З давніх-давен нинішня територія Казахстану була заселена гунами. Пізніше тут виник давньотюркський каганат. На території Казахстану до X ст. панували тюрки-карлуки, а з X до XII ст. існувала держава Караханідів; на початку XIII ст. вона була завойована монголами та увійшла до складу Золотої Орди. В XV ст. після її розпаду із складу узбецького ханства виокремилося власне Казахське ханство. В XIX ст. Казахстан був приєднаний до Росії. У складі СРСР утворилась у 1920 р. Киргизька автономна республіка, аз 1926 р. — Казахська АРСР. З 1936 р. Казахстан став союзною республікою. До та після Другої світової