Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Крос-культурні дослідження структури міжетнічних відносин

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

казахів і росіян, які проживають у 

м. Актобе, зафіксована низька поляризація за тими ж самими шкалами.
Дослідження вираженості емоційно-оцінного компонента етнічних стереотипів показало, що більш позитивні автостереотипи характерні для казахських студентів, які отримують освіту в ПКДУ ім. М.О.Ауезова та АДПІ. Для російських студентів ПКДУ є характерним збіг образів “Я сам” і “Типовий росіян”. У російських студентів АДПІ та у казахів КазНУ ім. аль-Фарабі кількісні показники “Типового росіянина” і “Типового казаха” набагато вищі, ніж показник, пов’язуваний з образом “Я сам”. Більш негативний гетеростереотип характерний для студентів росіян, які навчаються в АДПІ і КазНУ ім. аль-Фарабі, де різниця між кількісними образами “Я сам” і “Типовий казах” порівняно велика.
Дослідження спрямованості етнічного стереотипу показало, що в респондентів – студентів АДПІ та КазНУ і респондентів – казахів, що проживають в Алмати, позитивна налаштованість щодо представників свого етносу виражена найбільше.
Вивчення рівня самооцінки на основі кількісного аналізу різниці між коефіцієнтами образу “Ідеал” і образу “Я сам” показало, що найвищий рівень самооцінки характерний для казахських та російських студентів, що навчаються в ПКДУ ім. М.О. Ауєзова, а найнижчий – для російських студентів, які навчаються в АДПІ.
Дослідження системи етнічних преференцій, які визначались ступенем збігу образів етнічних груп з образом “Мій ідеал”, показало, що для респондентів – казахів, які проживають в м. Шимкенті, характерний більш високий показник етнічних преференцій (відмінність між образами “Мій ідеал” і “Типовий казах” у них виявилась мінімальною). Для казахів, що проживають у м. Актобе, ступінь наближення образів “Типового росіяна” і “Типового казаха” до образу “Мій ідеал” майже однакова. Для респондентів росіян, які навчаються в КазНУ, ступінь збігу образів “Типовий казах” і “Мій ідеал” виявилась найбільш високою.
Загалом, дослідження показало, що представники казахського етносу відрізняються більш позитивними автостереотипом і гетеростереотипом, ніж представники російського етносу. Представники російського етносу мають переважно позитивний автостереотип, але відрізняються більш негативним гетеростереотипом і вищим ступенем етнічних преференцій.
У четвертому розділі “Дослідження міжетнічної взаємодії: від парадигми конфлікту та напруги до толерантності та мультикультуралізму” охарактеризовано основні структурні детермінанти міжетнічної взаємодії, а також теоретичні та прикладні аспекти міжетнічного спілкування, адаптації та акультурації.
Міжетнічну взаємодію, що проявляється зовнішньо і безпосередньо спостерігається, ми розглядаємо як процес, що формується на основі соціально-етнічного пізнання. Міжетнічна взаємодія характеризується як процесами диференціації, так і інтеграції. Для відносно стабільних міжетнічних відносин, які характерні для сучасного Казахстану, найбільш доцільним є застосування поняття “міжетнічна напруга”, оскільки воно не має такого негативного змісту, як конфлікт, і може адекватно характеризувати міжетнічну взаємодію, в якій представлено як позитивні, так і негативні тенденції (різні типи етнічної ідентичності та рівні їх виявлення, позитивні та негативні стереотипи та ін.). Ступінь міжетнічної напруги можна вважати адекватним показником стану міжетнічних відносин суспільства.
В ході осмислення проблеми міжетнічної напруги було визначено, що її основними характеристиками є етнокультурна дистанція та ступінь агресивності учасників взаємодії. З огляду на це, однією зі складових програми крос-культурного дослідження структури міжетнічних відносин стало вивчення цих двох соціально-психологічних феноменів.
Розглядаючи етнокультурну дистанцію як стійке настановлення на відособлення та диференціацію з представниками інших етнічних спільнот, ми дійшли висновку, що чим вищий рівень її прояву, тим вищий ступінь міжетнічної напруги; навпаки; чим вище рівень етнічної прийнятності, тим нижчий ступінь міжетнічної напруги. Використання даного підходу дозволило визначити відображення реальних міжетнічних відносин, які склалися в Республіці Казахстан між представниками казахського та російського етносів.
Результати емпіричного дослідження, проведеного у 2006р. дозволили зробити висновок, що в цілому соціальна прийнятність представників казахського та російського етносів коливається у межах норми – прийняття як власних друзів так і сусідів. Індекс толерантності відповідає нормі; і для тих, і для інших характерні високий позитивний, середній позитивний та нормальний рівні толерантності, що є показником незначного ступеня міжетнічної напруги (див. гістограму 5).
При вивченні агресивності як одного з показників міжетнічної напруги було виявлено, що в цілому для респондентів – казахів та росіян характерний середній рівень агресивності, а для казахів м. Алмати та росіян м. Шимкента характерний низький ступінь агресивності (див. гістограму 6).
На нашу думку, такий ступінь агресивності російских респондентів м. Шимкента пояснюєтся тим, що з метою адаптації в умовах домінування в цьому регіоні казахського етносу вони вивчали його мову, культуру, звичаї, традиції, тому легко будували взаємодією з представниками титульного етносу. Казахи, які проживають в цьому регіоні, у зв’язку з тим, що вони не зазнали такої асиміляції, як казахи алматинського й актюбінського регіонів, не відчували потреби у психологічному захисті своїх національно-етнічних інтересів. Складаючи етнічну більшість, вони не бачили у представниках російского етносу загрозу порушення своих етнічних прав.
Крім того, важливим чинником, який сприяє стабілізаціі та збереженню міжетничної стабільності в данному регіоні, є те, що південь Казахстану завжди відзначався інтернаціональним складом населення. Якщо в Алматинській та Актюбінській областях населення представлено переважно казахами та росіянами, то на півдні компактно проживають узбеки, чеченці, курди, азербайджанці, греки та ін.
Більш високий ступінь агресивності, властивий казахам м. Актобе, на нашу думку, пояснюється тим, що в данному регіоні вони є етнічною меншинюо (40%) і протягом багатьох років зазнавали асиміляціі та постійно відчували порушення
Фото Капча