Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

«Круглий стіл» із планування системи роботи щодо формування компаративної компетентності у процесі вивчення української і світової літератури

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Линник Віта Федорівна,
вчитель української мови і літератури
Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22
Кравчук Світлана Фадеївна,
вчитель світової літератури
Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22
 
«Круглий стіл» із планування системи роботи щодо формування компаративної компетентності у процесі вивчення української і світової літератури
 
Сьогодні, коли стрімко змінюється життя, суспільству потрібні люди, які можуть самостійно мислити, приймати виважені рішення, здатні до самореалізації на основі об'єктивної самооцінки. Тому завдання школи – розкриття потенційних можливостей і здібностей учнів, формування життєво важливих компетентностей, що дає можливість орієнтуватися у сучасному суспільстві. Однією з таких компетентностей є компаративна, покликана забезпечити формування вмінь порівнювати літературні твори, що належать до різних літератур, встановлювати зв’язки між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розглядати традиційні теми, сюжети, мотиви, образи у різних літературах, зіставляти оригінальні твори й україномовні переклади літературних творів, демонструвати лексичне багатство і невичерпні стилістичні можливості української мови.
Щоб учні усвідомили єдність світового літературного процесу, самобутність його складових, необхідно вчити їх виявляти літературні аналогії, визначати спільне та відмінне у творах, знаходити їхні оригінальні риси. Широкі можливості для вирішення цієї проблеми дає компаративне, тобто порівняльне вивчення української і світової літератур.
Вимогою часу стає ґрунтовне вивчення менталітету, психотипу представника країни, література якої досліджується. Саме це дає змогу пройнятися думками, світосприйняттям, традиціями її народу тощо. Та завжди слід пам'ятати, що наш український народ має власну ментальну традицію, і, вивчаючи зарубіжні світи, її не слід руйнувати. У власну культуру доречно принести те, що сприяє гуманізації й прогресивному розвитку нашого суспільства, допоможе дати учням знання про рідну і світову літературу в усьому розмаїтті їхніх взаємозв’язків і взаємовпливів.
Відомий літературознавець, письменник, заступник директора Інституту літератури Штоль вважає, що потрібно бути громадянином світової літератури, але пересуватися в її обширах треба з українським духовним паспортом, бо якщо його не буде, то ми „і на своїй землі, і на інших – будемо сміттям”.
Ми живемо в одному літературному світі, тому, безперечно, курс світової
літератури потрібен і філологам-україністам. Життя „за кордоном” – це норма для кожного філолога.
Особливу увагу під час компаративного аналізу необхідно приділяти принципу пріоритету загальнолюдських цінностей. Доцільно пропонувати школярам завдання, мета яких – наблизити їх до засвоєння не тільки подібності творів, але і близькості світогляду різних народів. Так, у 5 класі при розгляді усної народної творчості і казок, необхідно звернути увагу учнів на спільність тем, ідей, мотивів, сюжетів, подібність образів у міжнаціональних творах. Завершуючи вивчення теми, можна запропонувати запитання «Що поєднує різні народи?». Акцентація уваги на загальнолюдському у процесі роботи над вивченням тематичного розділу дозволить школярам на підсумковому занятті назвати поняття, що свідчать про міцну єдність людей на всій Землі, а саме: загальні думки, переконання, прагнення, погляди, цінності.
Укладачі програми з української та світової літератур у старших класах теж радять твори української і світової літератури „подавати у паралельному аналізі”, тобто компаративному з урахуванням їх естетичної та ідейної суті, різних аспектів міжпредметних зв’язків. Уроки компаративного аналізу можуть бути повні і фрагментарні. На таких заняттях літературний матеріал аналізується і порівнюється за різними параметрами, зокрема:
За темами:
Друга світова війна у творах А. Камю «Чума» і О. Довженка «Україна в огні»;
тема війни у творах П. Тичини «Похорон друга» і О. Твардовського «Я поліг біля Ржева»;
європейське лицарство і українське козацтво у творах В. Скотта, М. Гоголя, А. Чайковського, Б. Лепкого.
За періодами: «Розстріляне відродження» в українській літературі і «Срібне століття» в російській.
За напрямами: ознаки імпресіонізму у новелі «Іntermezzo» М. Коцюбинського і повісті К. Гамсуна «Пан».
За жанрами:
байки Езопа, Лафонтена і Крилова, Л. Глібова;
романтичні балади А. Метлинського, Л. Боровиковського, Т. Шевченка, Гете, А. Міцкевича, Стівенсона;
світовий сонет в історичній ретроспективі: від Данте до Павличка.
За образами:
образ Прометея в античній міфології і творах Т. Шевченка, А. Малишка;
образ Мазепи у творчості В. Сосюри, Б. Лепкого, Вольтера, Гюго, Байрона;
образ Дон Жуана у творах Байрона, Пушкіна, Л. Українки;
«Скупий лицар» у творах Мольєра, Бальзака, О. Пушкіна, І. Карпенка-Карого;
образи злочинців і їх психологічні портрети у творчості Ф. Достоєвського і П. Мирного;
образ легендарного месника у фольклорно-літературних баладах (Робін Гуд, Кармалюк, О. Довбуш).
За проблематикою:
проблема жіночої емансипації у творчості Г. Флобера, Г. Ібсена, Н. Кобринської, О. Кобилянської;
психологія образу дитини у світі дорослих за творами М. Твена і В. Нестайка.
За літературними прийомами: «потік свідомості» і сугестивні технології, психологічний та символічний підтекст у творах І. Франка, Ф. Кафки, М. Хвильового і Джеймса Джойса.
За літературними родами: «епічний театр» Бертольда Брехта і авангардний театр Леся Курбаса.
Окремим розділом компаративного аналізу слід виділити роботу з Вічною Книгою:
біблійні мотиви у творчості Т. Шевченка, Л. Костенко, Л. Українки, І. Франка, М. Булгакова;
біблійні образи у творах А. Данте, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, Г. Сенкевича;
біблійні жанри (біблійний псалом і псалом у творах Т. Шевченка, Л. Костенко) ;
біблійні афоризми у контексті української фразеології і української та зарубіжної літератур.
Ми навели неповний перелік можливих варіантів компаративного аналізу на уроках української і світової літератур. Матеріалів для порівняння надзвичайно багато, що дає можливість творчо підійти до програмних творів із метою їх глибшого вивчення на міжлітературному та міжпредметному рівнях.
На тісному взаємозв’язку української і світової літератур необхідно акцентувати увагу уже під час календарно-тематичного планування. Так, плануючи вивчення у 8 кл. теми „Антична література”, бажано намітити зв’язки з темою „Слов’янська міфологія”. Свідоме сприйняття „Енеїди” Котляревського неможливе без вивчення „Енеїди” Вергілія Марона, його творчого наслідування поем Гомера. При розкритті проблем „Пісні про Роланда” бажано використати знання, вміння, навички, отримані учнями при вивченні „Слова о полку Ігоревім” на уроках української літератури.
На кожному уроці вчитель світової літератури має справу з перекладами. Завдяки перекладачам доступні кращі твори національних літератур, що ввійшли до скарбниці світової культури. І хоч як обмежений учитель часом, необхідно використовувати широкі можливості перекладів, зокрема показ через переклад особливостей стилю письменника, неповторності, багатства його мови.
Багатоаспектні компаративні зв’язки можна використати на уроках культурологічного аналізу. Цей тип навчального заняття передбачає вивчення літературного твору в контексті історії світової культури. Саме культурологічний аналіз художнього твору шляхом „від культурного контексту – до осмислення літературного тексту» дає змогу:
- розкрити особливості художньої свідомості певної епохи й відшукати їхнє втілення у виучуваному творі;
активізувати знання учнів із курсу всесвітньої історії про суспільні процеси та історичні реалії доби, що знайшли відбиток у творчості митця;
- отримати фонові знання про країну, де народився і творив письменник, її традиції, побут, звичаї, що допоможе школярам глибше зрозуміти художній твір;
- проникнути в особливості етнопсихології народу, визначивши своєрідне й загальнолюдське, зрозуміти національну специфіку світосприйняття автора;
- познайомитися і глибше зрозуміти сутність визначних творів інших видів мистецтва тієї епохи, присвячених висвітленню тих самих проблем;
- виховувати повагу учнів до надбань культури інших народів.
Сьогодення – не час уніфікованих, єдиних шкільних методик. Кожен учитель має право обрати такий підхід до вивчення програмної теми, який він вважає необхідним. Головне, щоб школярі прилучались до надбань рідної та світової культури, естетично розвивались та відчували свою причетність до долі країни, людства.
Отже, сьогодні компаративістика торує дорогу до школи. Та не може не насторожувати той факт, що знову вчителі-практики самотужки йдуть по цьому нелегкому шляху.
Виходячи із сказаного вище, можна зробити висновок, що такий підхід створює належні умови для формування компаративної компетентності школярів, оскільки:
забезпечує формування гуманістичного світогляду учнів, виховання в них почуття національної гідності, шанобливого ставлення до різних народів;
передбачає вироблення вмінь порівняльно-історичного дослідження, здійснення якого потребує певної літературознавчої підготовки;
вчить порівнювати різнонаціональні твори на різних рівнях: ідейно-тематичної сутності, проблематики, системи образів, сюжету, композиції, характеру творів;
розвиває вміння використовувати здобутки української перекладацької школи, які свідчать про красу й невичерпні можливості української мови.
Вважаємо, що компаративістика «є наріжним каменем методики викладання літератури», і цей метод слід використовувати на всіх етапах роботи з літературним твором – під час знайомства з текстом, осмислення проблематики, характеристики образів, літературознавчого аналізу, встановлення міжпредметних зв’язків.
Відділення 9. Іноземні мови (англійська, німецька, французька, польська).
Координатор відділення: Андрощук Ірина Миколаївна, завідувач кабінету іноземних мов, старший викладач кафедри управління освітою Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Фото Капча