Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Кримінально-правова характеристика умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Ціна: 
180 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Аналіз складу та об’єктивних ознак умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
2. Суб’єкт та суб’єктивна сторона умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необ-хідних для затримання злочинця
3. Проблеми розмежування і кваліфікації злочинів, пов’язаних з вбивством при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
Задача 1
К. і В. знали, що бухгалтер підприємства поїхав у банк за грошима, де мав отримати 300 тис. гривень. Коли він повертався назад, на перехресті доріг вони зупинили його автомашину і, погрожуючи пістолетами, поставили вимогу віддати гроші. Бухгалтер відповів, що грошей він не одержав. Тоді К. і В. обшукали потерпілого та, не знайшовши грошей, зняли з нього піджак і наручний годинник вартістю 800 гривень.
Кваліфікуйте дії К. і В.
Задача 2
І. та М., які ніде не працювали, домовились про спільне вчинення нападів на відділення банку. З цією метою І. купив собі мисливську рушницю, з якої виготовив обріз, а М. придбав фінського ножа. Вони розробили конспіративні способи зв’язку між собою, склали план дій для нападу на ряд філій банку. Однак жодного нападу вони не вчинили, оскільки були затримані, обріз і фінський ніж у них вилучено.
Кваліфікуйте дії І. та М.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
Вступ: 

Актуальність теми. Право захищати себе та інших від суспільно небезпечних посягань є, насамперед, правом, а не обов’язком особи, тому його зміст і межі, встановлені законом і практикою не є безмежними. У випадку вчинення особою дій, які виходять за межі необхідності, втрачають свій зміст ті умови, що надавали захисним діям правомірного характеру. Саме тому заподіяння шкоди особі, яка здійснює посягання, що в даній обстановці не була необхідною, визнається діянням суспільно небезпечним, яке, у певних випадках, тягне за собою кримінальну відповідальність.

Вчиняючи суспільно небезпечне посягання, особа, з одного боку, ставить себе у ситуацію, коли її інтереси до певної міри випадають з-під захисту кримінального закону, проте з іншого – життя і здоров’я такої особи є об’єктом кримінально-правової охорони, якщо, той, хто обороняється чи затримує її, у результаті порушення встановлених правил виходить за рамки правового поля. 

Найбільш тяжкою шкодою, яка може бути заподіяна в процесі необхідної оборони чи затримання особи, яка вчинила суспільно небезпечне посягання, є заподіяння смерті. За неправомірне заподіяння такої шкоди, як правило, настають істотні негативні наслідки у вигляді кримінальної відповідальності. В Україні кожного року засуджується близько ста осіб за вчинення умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Це означає, що від зазначених посягань шкода заподіюється значній кількості осіб. А це, у свою чергу, обумовлює необхідність досконалого і недвозначного нормативного регулювання ситуацій, коли заподіяння такої шкоди вважається правомірним, а коли за такі діяння повинна наставати кримінальна відповідальність.

З огляду на це, проведення комплексного дослідження питань відпові-дальності за умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, є актуальним.

Інститут необхідної оборони, затримання злочинця, а відтак і перевищення їх меж багаторазово досліджувалися, зокрема, такими вченими-криміналістами як Г. М. Андрусяк [3], Н. М. Плисюк [14], С. Г. Помазан [15], О. М. Юрченко [18] та ін. У роботах названих учених інститут необхідної оборони, затримання злочинця та перевищення їх меж піддавалися глибокому та всебічному дослідженню, проте ряд проблем відповідальності за такий злочин залишилась до кінця не вирішеною, щодо інших вчені займають протилежні позиції.

Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у зв’язку з заподіянням смерті іншій особі в ситуації необхідної оборони або затримання особи, що вчинила злочин.

Предмет дослідження – відповідальність за умисне вбивство при переви-щенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Мета роботи – вироблення чітких критеріїв визначення, за яких умов при обороні від суспільно небезпечного посягання чи затриманні особи, яка його вчинила, заподіяння смерті іншій особі визнається злочинним та меж відповідальності за такі діяння.

Поставлена мета зумовила необхідність розв’язання таких завдань:

  • проаналізувати склад та об’єктивні ознаки умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця;
  • визначити суб’єкт та охарактеризувати суб’єктивну сторону досліджуваного злочину;
  • дослідити проблеми розмежування і кваліфікації злочинів, перед-бачених ст. 118 КК України.

Методи дослідження. У роботі застосовано низку методів наукового пізнання: системний, діалектичний, функціональний, аксіоматичний, порівняльно-правовий, формально-логічного аналізу. 

 

Список використаних джерел: 
  1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, тлумачення від 12.04.2012 [Електронний ресурс]: режим доступу: http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/254к/96-вр
  2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III, редакція від 20.05.2012: [Електронний  ресурс].  -  Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/2341-14
  3. Андрусяк Г. М. Співучасть у злочині, вчиненому при перевищенні меж необхідної оборони / Г. М. Андрусяк // Часопис Київського університету права. – 2011. – №3. – с. 261-264.
  4. Болдарь Г. Є. Кваліфікація злочинів: навч. посіб. / Г. Є. Болдарь, М. К. Гнєт-нєв, Г. М. Зеленов, В. В. Лень, Є. О. Письменський; Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О.Дідоренка. – К.: Істина, 2010. – 430 с.
  5. Данилевський А. О. Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів проти життя та здоров'я особи: проблеми кваліфікації та відмежування від суміжних складів злочинів: наук.-практ. посіб. / А. О. Данилевський, Г. Є. Болдарь; Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ, 2011. – 150 с.
  6. Зінченко І. О. Одиничні злочини: поняття, види, кваліфікація: моногр. / І. О. Зінченко, В. І. Тютюгін. – Х.: ФІНН, 2010. – 256 с.
  7. Кваліфікація злочинів, підслідних органам внутрішніх справ: навч. посіб. / за ред. В. В. Коваленка; за наук. ред. О. М. Джужи та А. В. Савченка. – К.: Атіка, 2011. – 648 с.
  8. Кваліфікація злочинів: навч. посіб. / за ред. О. О. Дудорова, Є. О. Пись-менського. – К.: Істина, 2010. – 430 с.
  9. Кримінальне право України: Особлива частина: підруч. / Ю.В.Баулін,        В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін.; за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-е вид., переробл. і доповн. – Х.: Право, 2010. – 608 с.
  10. Кримінальне право України: практикум: навч. посіб. / П. П. Андрушко, С. Д. Шапченко, С. С. Яценко, П. С. Берзін та ін.; за ред. С. С. Яценка. – 3-є вид., переробл. і доповн. – К.: Алерта; КНТ; Центр учб. л-ри, 2010. – 640 с.
  11. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: у 2 т. Т. 1 / ред.: П. П. Андрушко. – 3-тє вид., переробл. та доповн. – К. : Прав. єдність, 2009. – 964 с.
  12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та доповн. – К.: Юрид. думка, 2012. – 1316 с.
  13. Ніколаєнко Т. Б. Кримінальне право України. Особлива частина: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Т. Б. Ніколаєнко, В. О. Сич; Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького. – Хмельницький, 2012. – 1231 с.
  14. Плисюк Н. М. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця за кримінальним правом України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Н. М. Плисюк; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л., 2011. – 19 с.
  15. Помазан С. Г. Криміналістичні проблеми розслідування умисних вбивств при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця / С. Г. Помазан // Вчені записки Тавричеського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Юридичні науки. – 2013. – Т. 26 (65). № 1. – С. 442-446.
  16. Про судову практику в справах проти життя та здоров’я особи: ППВСУ № 2 від 07.02.2003 р. // Зб. постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 р.) станом на 26 верес. 2011 р.; уклад.: Ю. М. Грошевий, О. В. Капліна, В. І. Тютюгін. – Х.: Право, 2011. – 456 с.
  17. Савченко А. В. Судово-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. В. Савченко. – К.: ЦУЛ, 2012. – 1272 с.
  18. Юрченко О. М. Злочини проти життя та здоров'я особи: наук.-практ. комент. до розд. ІІ Особливої частини Кримін.кодексу України / О. М. Юрченко, О. Ф. Бантишев, С. А. Кузьмін; Міжвідом. наук.-дослід. центр з проблем боротьби з організ. злочинністю. – К. : Паливода, 2013. – 175 с.
439
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.