Кримінально-виконавча установа як суб’єкт виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі

Наведені дані свідчать про те, що виховна робота із засудженими до довічного позбавлення волі має бути організована на основі психолого-педагогічних методів, зокрема за рахунок широкого залучення психологів, педагогів і психіатрів до роботи із засудженими, використання спеціально підібраних аудіопрограм із заспокійливою музикою, звуками природи, застосування психологічних тренінгів, використання лібротерапії (використання певної літератури, що впливає на внутрішній світ засудженого).

Тільки на основі такої роботи, на нашу думку, можна організовувати виховний вплив на засуджених – формування в них соціально значущих навичок. Це певною мірою підтверджують і опитані нами співробітники колоній. Указуючи на недостатню професійну підготовку (54%) або її повну відсутність (30%), вони насамперед відзначають потребу в отриманні психолого-педагогічних знань (50% опитаних), а вже потім юридичних (14%) і медичних (12%). Інші респонденти заповнюють прогалини у професійній підготовці самостійно у процесі роботи.

У зв’язку з цим з усією гостротою постає проблема кадрового забезпечення виправних колоній, що виконують покарання у вигляді довічного позбавлення волі, для організації виховної роботи, праці й навчання засуджених. Передусім потрібна спеціальна підготовка співробітників, які працюють із «довічниками». На це вказали 96% опитаних.

На жаль, серед персоналу, який працює із «довічниками», зростає незадоволення, утома, розчарування, виникають певні психоемоційні стани, що негативно позначається на реалізації прав і законних інтересів засуджених до довічного позбавлення волі й виконанні ними обов’язків, суттєво знижує ефективність процесу виправлення та ресоціалізації, зумовлює порушення законності.

 

 

На нашу думку, з метою підвищення ефективності виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі, уважаємо за необхідне виділити в окрему категорію співробітників соціально-психологічної служби для організації періодичного підвищення кваліфікації в навчальних закладах ДПтС України. Програма їх навчання повинна бути розроблена з урахуванням специфіки злочинів і правопорушень, які найчастіше вчиняються «довічниками» до засудження й під час відбування покарання. У розробленні цієї програми й безпосередньо у процесі підвищення кваліфікації співробітників повинні брати участь, крім юристів, також і педагоги, психологи, соціальні працівники та інші спеціалісти. Орієнтовний тематичний план такої програми може мати такий зміст:

• Правове регулювання порядку виконання й умов відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
• Особливості застосування основних засобів виправлення та ресоціалізації щодо засуджених до довічного позбавлення волі.
• Застосування прогресивної системи виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
• Вимоги до персоналу, який працює із засудженими до довічного позбавлення волі.
• Формування психологічної готовності персоналу до роботи із засудженими до довічного позбавлення волі.
• Взаємини між персоналом і засудженими до довічного позбавлення волі.
• Особливості роботи психолога в секторі, де утримуються засуджені до довічного позбавлення волі.
• Особливості роботи із засудженими до довічного позбавлення волі, які хворі на ВІЛ/СНІД.
• Психологічна профілактика суїциду та агресивної поведінки в засуджених до довічного позбавлення волі.
• Міжнародні норми і стандарти стосовно засуджених до довічного позбавлення волі.

Також одним із напрямів удосконалення діяльності виправних колоній як суб’єктів виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі варто розглянути питання про можливість ротації кадрів, тобто переведення співробітників, які працюють із засудженими до довічного позбавлення волі, після завершення певного терміну до іншої установи виконання покарань або на іншу посаду, не пов’язану з безпосереднім контактом із засудженими. З цією позицією погоджуються 60% опитаних нами співробітників, які працюють із засудженими до довічного позбавлення волі. При цьому, на думку 40%, максимальний строк служби в колонії для відбування довічного позбавлення волі має становити 5 років.

Потрібно зазначити, що довічне позбавлення волі є одним із тих покарань, щодо якого відсутня достатньо розроблена нормативно-правова база з його реалізації. Саме тому, з метою заповнення цієї прогалини, необхідно розробити Інструкції про організацію виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі.