Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Критерії і механізми забезпечення міжнародно-політичних інтересів США в нестаціонарній системі міжнародних відносин

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
49
Мова: 
Українська
Оцінка: 

до характеру та можливих перспектив міжнародних відносин на пострадянському просторі. 

Мова йде: про сталу диференціацію інтересів Сполучених Штатів до країн СНД із виокремленням серед них пріоритетних по траєкторії – Росія (як велика регіональна держава, що постійно перебуває в системі американських національних інтересів через ядерний, сировинний, науково-технічний потенціал) – Україна, Грузія (як країни-провідники американських геополітичних впливів через їх зрушення у сенсі економічних та демократичних реформ та курсу на інтеграцію у євроатлантичні структури) – інші країни СНД (як можливі партнери Сполучених Штатів у сфері безпекових та енергетичних інтересів);
– геополітичну, економічну, енергетичну залежність від Росії країн СНД, а за цим – можливість позитивного розвитку відносин по лінії США – країни СНД тільки за умов позитивного розвитку стосунків по лінії Росія – США;
– обмеженість відокремлених (від Росії) зв’язків більшості країн СНД зі Сполученими Штатами через географічне положення, історичні зв’язки з РФ, слабкість регіональних об’єднань або відродження авторитарних тенденцій правління чи політичної та соціально-економічної нестабільності;
– обумовленість підтримки країн СНД з боку США відповідністю критеріальним вимірам американських адміністрацій, чинник подвійних стандартів; другорядність окремих пострадянських країн.
В дисертації обґрунтовується можливість альтернативних підходів до розвитку взаємовідносин між Сполученими Штатами і ННД як тенденції, реалізація якої залежить від зміцнення економічної й політичної незалежності країн СНД від Росії, поглиблення демократичних процесів, чітких зовнішньополітичних орієнтирів ННД за умов недієвості курсу на багатовекторність і т.і.
Другий підрозділ четвертого розділу – «Ядерна дипломатія Сполучених Штатів і країни СНД» – відображає аналіз політичного курсу США щодо стримування розповсюдження ЗМЗ в умовах нестаціонарних міжнародних відносин, специфіку реалізації даного курсу та його наслідки відповідно до інтересів Сполучених Штатів, Росії та інших залучених до ядерної дипломатії пострадянського простору сторін.
 В дисертації розглядаються обставини, за якими проблема нерозповсюдження ядерної зброї посіла особливе місце в системі міжнародно-політичних інтересів США від початку 1990-х рр.; причини особливої уваги американських адміністрацій (окрім Росії) до України, Білорусі, Казахстану як країн, які утримували певний час після розвалу СРСР арсенали ядерної зброї; безпосередній процес прийняття рішень щодо ядерного роззброєння даних країн і, насамперед, України; визначення позитивних та негативних наслідків зазначеного з урахуванням як регіональної, так і євроатлантичної системи міжнародних відносин.
До позитивних здобутків ядерного роззброєння колишніх радянських республік за особливої ваги в цьому процесі відповідних рішень України в дисертації віднесено:
– ліквідацію передумов можливого протистояння сторін у сфері ядерної політики, стабілізацію міждержавних відносин на європейському та євроатлантичному просторі;
– запобігання як політичного, так і економічного (у вигляді санкцій) тиску на пострадянські країни (окрім Росії) з урахуванням курсу на стримування та можливості застосування до країн-проліферантів цілого ряду засобів впливу;
– реалізацію ядерного роззброєння новоутворених країн-проліферантів СНД виключно мирними, а саме – дипломатичними заходами;
– надання країнам-проліферантам СНД, що позбулись ядерної зброї, певної економічної допомоги Заходу, декларацію перспектив їхнього співробітництва із західними економічними, політичними, військовими структурами.
Серед проблематичних або вельми суперечливих наслідків вищевикладеного в дисертації відмічається:
– відсутність чітких (договірних) гарантій безпеки, територіальної й політичної цілісності країн СНД, що позбулись ядерної зброї, з боку держав-депозитаріїв ДНЯО, і насамперед США і Росії;
– невідповідність рівня політичних та військових поступок України, а також Білорусі та Казахстану як країн, що позбулись ядерної зброї, рівню наданої їм з боку Заходу та Росії політичної підтримки, економічної та фінансової допомоги чи гарантії реальних перспектив самостійного вибору інтеграційного курсу;
– системна криза українсько-російських відносин через намагання України реалізувати декларовані щодо неї гарантії інтеграції у західну спільноту;
– відверто імперські претензії до України з боку Росії; 
– формування передумов відмови частини українського керівництва і політикуму від статусу позаблоковості;
– незбалансованість російсько-американських відносин внаслідок дедалі більшого (від др. пол. 1990-х рр.) ядерного протистояння та системи геополітичних впливів (у тому числі щодо України) обох сторін;
– нез’ясованість перспектив загальноєвропейської системи безпеки, а звідси – збереження передумов конфліктності країн, позиція яких має особливе значення для стабільності міжнародних відносин як на регіональному (пострадянському), так і євроатлантичному просторі.
Третій підрозділ четвертого розділу – «Партнерство США і країн СНД у сфері міжнародної безпеки й суперечності у відносинах між США й Росією» – спрямовується на з’ясування параметрів та проблематичних аспектів можливого співробітництва у сфері безпеки Сполучених Штатів і країн пострадянського простору відповідно до позицій та міжнародно-політичних інтересів сторін.
В дисертації проаналізовано міжнародно-політичні та організаційні засади реалізації партнерських стосунків США і країн СНД у сфері міжнародної безпеки через перетинання інтересів сторін щодо подолання сучасних міжнародних загроз (розповсюдження ЗМЗ, міжнародний тероризм, міжнаціональні й міждержавні конфлікти, нестача ресурсного потенціалу); можливість реалізації різних форм міжнародного партнерства (двосторонні відносини по лінії США – країни СНД; відносини в межах Ташкентського договору країн СНД, Шанхайської організації співробітництва щодо колективної безпеки та на рівні Консультаційної Ради Росія – НАТО; участь низки країн СНД в програмі «Партнерство заради миру» та на рівні двосторонніх відносин НАТО – країни СНД) як передумови дієвого розв’язання глобальних та регіональних проблем.
Серед поданого в дисертації матеріалу – й аналіз суттєвих перешкод щодо реалізації усіх можливих форм безпекового партнерства Сполучених Штатів
Фото Капча