Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Криза трьох років як особлививий період дошкільного дитинства

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ситуативно-дійовому спілкуванню, практичному співробітництву, спільним діям з предметами.

Наприкінці третього року життя (іноді дещо раніше) діти починають відстоювати своє право на незалежну поведінку ініціативними заявами "Я сам". Це є причиною повного розпаду попередньої соціальної ситуації і появи кризи трьох років.
 
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ КРИЗИ ТРИРІЧНОГО ВІКУ
2.1.  Поняття кризи трьох років. Визначення симптомів кризи трьох років.
 
Кожному періоду розвитку дитини властиві свої потреби, способи взаємодії, моделі поведінки та усвідомлення себе. Досягнувши трирічного віку, малюк починає усвідомлювати, що він особистість. Це проявляється виникненням в мові слова «Я». Якщо дитина раніше без проблем говорила про себе в третій особі, називаючи себе по імені, наприклад, «Катя хоче їсти», то тепер це відбувається все рідше і рідше. Тепер при погляді на своє відображення в дзеркалі або на фото, дитина з впевненістю вимовляє: «Це Я». 
Дитина починає сприймати себе як самостійну людину, що має свої особливості і бажання. Разом з цим усвідомленням і приходить криза трьох років. Ласкава та мила крихітка в цей час може сильно змінитися і перетворитися на вперту і примхливу.
Криза трьох років — це криза соціальних стосунків, а будь-яка криза стосунків є кризою виділення свого "Я". Зміна позиції дитини, ріст її самостійності і активності, вимагають від близьких дорослих своєчасної перебудови стосунків. Якщо ж нові стосунки з дитиною не складаються, її ініціатива не заохочується, самостійність постійно обмежується, у дитини, виникають безпосередньо кризові явища, що проявляються у взаєминах з дорослими, а іноді і з однолітками. Криза вперше була розкрита в роботі Ельзи Келер «Про особистість трирічної дитини». Вона виділила 7 характеристик кризи трьох років: негативізм, вередливість, гонорливість, своєвілля, знецінювання, протест-бунт, деспотизм. [12].
Негативізм — прагнення постійно перечити дорослим. Дитина говорить «ні» навіть у тому випадку, коли насправді воліла б сказати «так», бо вказівки йдуть від дорослих: малюку ж украй важливоутвердитися у власній думці, довести іншим, що він може мати самостійну позицію, відмінну від позиції дорослого.
Вередливість — прагнення завжди відстоювати свою вимогу. Досить часто дитина при цьому заганяє себе в пастку: вона рада була б відмовитися від початкової позиції, але не може — просто тому, що має наполягти на своєму за всяку ціну.
Гонорливість— заперечення тих норм і правил, які були встановлені раніше й до яких дитина начебто вже звикла за перші роки свого життя. Вона руйнує бар’єри — пручається, перевіряє на міцність будь-яке з існуючих правил. Цим і пояснюються такі поширені проблеми цього віку, як раптові порушення режиму — відмова спати у звичний час, відмова від їжі, яку раніше їла із задоволенням тощо.
Своєвілля — прагнення дитини все робити самостійно, саме те наріжне «Я сам!». Прояв ініціативи власної дії, що не відповідає її можливостям і спричиняє додаткові конфлікти з дорослими.
Протест-бунт — дитина знаходиться у стані безперервної війни з оточенням, насамперед із батьками.
Знецінювання — дитина, ще вчора така ласкава й ніжна, раптом починає лаятися, обзиватися, піддавати сумніву слова дорослого і його авторитет.
Деспотизм — дитина не лише наполягає на тому, що все робитиме сама, а й намагається і дорослих змусити «танцювати під свою дудку». Для багатьох батьків це виявляється справжнім шоком: рідне маля командує, вимагає, наполягає!
Л. Вигоцький виділяє виділяє дещо більше характеристик кризи трьох років:
  • негативізм - прояви у поведінці дитини, під час яких вона не хоче чогось зробити тільки тому, що це запропонував хтось із дорослих (реакція не на зміст дії, а на пропозицію дорослих);
  • впертість - наполягання на своїй вимозі не тому, що їй цього дуже хочеться, а тому, що вона цього вимагає;
  • норовистість - реакція дитини, спрямована проти встановлених для неї норм виховання, способу життя;
  • свавілля, примхливість - намагання діяти самостійно, на свій розсуд;
  • протест-бунт - поведінка дитини характеризується виявами протестів;
  • симптоми знецінювання, дискредитації дорослого - ігнорування пропозиції, прохання, оцінки дорослого;
  • прагнення до деспотизму - намагання виявляти необмежену владу щодо навколишніх;
  • ревнощі щодо молодших і старших, якщо у сім'ї ще є діти;
  • невротичні, психопатичні реакції - страхи, неспокійний сон, нічний енурез, різкі утруднення у мовленні тощо.
Про початок кризи трьох років свідчить наступна поведінка:
  • дитина стає істеричною, навіть без особливої причини;
  • спільні відвідування магазинів стають нестерпними, він постійно вимагає купити що-небудь для себе. В іншому випадку, батьків чекає «показовий виступ» з риданнями і катаннями по підлозі;
  • постійно намагається перейти межу дозволеного, перевірити реакцію дорослих, не реагує на заборони або прохання, поняття «не можна» для нього не існує;
  • на прогулянці може втекти в протилежний напрямок руху і сховатися;
  • відповідає на всі пропозиції негативно, йому все не подобається, він не бажає підкорятися;
  • намагається самостійно одягнутися, поїсти, але зіткнувшись з труднощами або перешкодами, закочує істерику;
  • спроби поговорити з дитиною не закінчуються позитивним результатом.
За правильного виховання, коли дорослі своєчасно помічають можливості дитини, задовольняють її потребу в нових формах діяльності і взаємин з дорослими, період важковиховуваності скорочується. 
Криза 3-х років - явище перехідне, а пов'язані з нею новоутворення: відокремлення себе від навколишніх, порівняння себе з іншими людьми - важливий етап у психічному розвитку дитини, який готує її до нового вікового періоду розвитку.
Фото Капча