Культурні запити та потреби української молоді

Однією з актуальних проблем сучасної соціології є проблема культурних орієнтацій молоді. Ця тема достатньо складна, включає дослідження ряду аспектів, а саме: вікові психологічні особливості молоді, соціологічні проблеми освіти і виховання, вплив колективу, сім'ї та інше. Події 80-90-х років XX століття, розпад СРСР, проголошення і розбудова незалежної України не могли не вплинути не тільки на економічні та політичні відносини, а й на систему цінностей. Минуле отримало якісно нову оцінку: виявилося, що безліч людей протягом тривалого часу віддавали свої знання, енергію, навіть інколи саме життя заради примарної мети. Таким чином, дослідження системи цінностей та ціннісних орієнтацій особистості, груп, соціальних верств в нових історичних умовах є дуже важливим, так як дозволяє науково керувати соціальними, соціально-психологічними процесами в суспільстві.

Результати опитування, проведеного Центром соціологічних досліджень МДУ ім. М. В. Ломоносова серед студентів університету та інших вузів, також показують (при збереженні в цілому ціннісної орієнтації на отримання вищої освіти) зміну мотивів отримання вищої освіти, інтересів, життєвих стратегій студентської молоді. Серед мотивуючих чинників отримання освіти (стати високоосвіченою, культурною людиною, бути матеріально забезпеченим, мати професію, працювати за кордоном, не служити в армії і т. д.) пріоритетне місце зайняв мотив «досягнути успіху у житті».

Таким чином, сучасний студент, на думку соціологів, стає більш практичним, що проявляється у прагненні за допомогою освіти краще влаштуватися у житті, досягти матеріального благополуччя, високого соціального положення. На посилення прагматичного мотиву при отриманні освіти вказують багато соціологів, підкреслюючи, що основним фактором, який стимулює до отримання вищої освіти, стає матеріальний. Студенти (в дослідженні, проведеному у 2006 році центром соціологічних досліджень ім. Разумкова, приймало участь 1070 студентів із 5-ти вищих навчальних закладів Києва, які навчаються за гуманітарними спеціальностями) вважають, що матеріальне благополуччя – це не шматок хліба з маслом, а міфологізоване життя вищого класу. Серед матеріальних цінностей, на які вказали студенти, названі: квартири, побудовані за власним дизайном; декілька автомобілів на родину; заміські вілли; триповерхові будинки на березі озера; кожний десятий хотів би мати особистий будинок в Криму взагалі, кожний сьомий – у Франції, США, Японії, Швейцарії, Іспанії.

Дослідники відзначають, що в молодіжному середовищі втрачають значення моральні цінності, високі християнські ідеали, натомість основним девізом життя стають поради, зроблені свого часу Н. Рокфеллером: «Не бійтеся великих витрат, бійтеся маленьких доходів» та Дж. Морганом: «Те, що не можна зробити за гроші, можна зробити за великі гроші».

Естетичні орієнтації різних груп молоді також досить різні. Сучасні студенти, в порівнянні з попередніми поколіннями студентської молоді, менше люблять читати художню, науково-популярну та іншу літературу, майже не відвідують театри, музеї, виставки. Правда, наприклад, деякі представники студентства після рангової позиції «спілкування з друзями» віддають перевагу читанню літератури у вільний час (51, 8%). Серед студентів-гуманітаріїв деяких київських вузів класикою захоплюються лише 27% респондентів; 34% – прочитують за рік менше 10-ти творів, 6% студентів взагалі у вільний час не читають. Найбільш популярними сучасними авторами студенти вважають: В. Пелевіна (32, 8%), А. Мариніну (14, 3%), П. Коельо та ін. Майже кожний четвертий студент не зміг назвати прізвище жодного сучасного українського автора.

Не втішає і той факт, що сучасна молодь не цікавиться мистецтвом, а ті, які у вільний час знайомляться з ним чи займаються певним видом, роблять це для зняття втоми, а не для естетичного розвитку. Втратила вагу така цінність, як творчість. У шкалі цінностей, які відображають організацію вільного часу, мотиви, пов'язані з мистецтвом (класична музика, література, театр, образотворче мистецтво, художня самодіяльність) займають останнє місце.

Базовими цінностями високого рангу залишаються сім'я, вірні друзі, кохання. 74% юнаків і 92% дівчат українських вузів на питання «Що є головним мотивом вступу до шлюбу?» назвали кохання, потім спільні інтереси і матеріальну зацікавленість.

Особливістю структури культурно-інформаційних уподобань молоді є її розважальна орієнтація. Глядачі найохочіше дивляться художні фільми (72, 2%), розважальні та гумористичні програми (59, 2%), музичні телепередачі (58, 7%). Найменшою популярністю користуються передачі (цикли передач) з літератури, мистецтва, театру (6, 5%). В рейтингу художніх фільмів перше місце посідають комедії, друге – детективи, бойовики, гостросюжетні фільми; третє і четверте місця з відривом в 0, 2% – історичні фільми та фільми про кохання, мелодрами.

На думку деяких дослідників, ціннісно-орієнтаційний портрет сучасного студента виглядає приблизно так: «Головне в житті – це міцне здоров'я, сім'я – це необхідне джерело морально-психологічної підтримки. Любов та спілкування з друзями прикрашає життя. Матеріальне забезпечення дає впевненість у собі, своїх силах. Що стосується творчості, пізнання і досягнень, що заслуговують суспільного визнання – це не завжди вдається, але було б бажано. Задоволення приємні, але на них сьогодні не вистачає часу та грошей. Абсолютно впевненим можна бути тільки в одному – сьогодні треба розраховувати тільки на свої сили, здібності та можливості».

Соціологічні дослідження культурно-ціннісних орієнтацій студентської молоді останнього десятиліття переконують, що у свідомості сучасної молоді (в тому числі і студентської) формується тип особистості, характерний для західного суспільства -особистості, яка в першу чергу цінує себе і вважає, що її діяльність, успіх у житті і т. п. залежать в першу чергу саме від неї. З одного боку, це не погано, адже орієнтація на власні сили, розум, здібності при досягненні життєвих цілей вимагає роботи над собою, наполегливого оволодіння знаннями тощо. Але головне, щоб при виконанні цих завдань не формувалась людина-егоїст, яка зможе переступити через усе, знехтувати будь-якими моральними нормами заради досягнення своєї мети.

Невідповідність між бажаним і доступним, обмеженість можливостей та зниження моральних і духовних запитів нинішньої молоді, свідчать швидше про те, що коли надміру стиснута пружина соціального невдоволення молоді досягне критичної межі, заручитися її підтримкою у вирішенні своїх вузько групових політичних та економічних інтересів нинішньому старшому поколінню буде набагато важче, ніж ще 15 років тому.

 

 

Ануфрієва О. Тенденції взаємодії засобів масової інформації з молодіжною аудиторією // Соціальна психологія. – 2005. – № 6.

Головатый Н. Ф. Соціологія молоді: курс лекцій. – К. : ВЦ “Академія”, 1999.

Морозова Л. П. Аспекти формування ціннісного світу сучасної молоді // Україна молода. – 2007. – №19.