Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

КВН як соціокультурне явище

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП 
І. Теоретичні засади дослідження КВН як соціально-культурного феномену
1.1. Ретроспектива історіографічних досліджень КВН
1.2. Еволюція КВН у у радянському суспільстві
1.3. Розвиток КВН у пострадянський період
ІІ. Аналіз особливостей КВН як соціально-культурного явища
2.1. Соціокультурні характеристики КВН
2.2. Аналіз явища КВН у контексті соціально-політичної культури
2.3. Динаміка розвитку КВН як різновиду соціокультурної технології
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. Процес становлення незалежної української держави супроводжується масштабними суспільно-політичними та соціально-економічними трансформаціями. Значних змін при цьому зазнають стереотипи свідомості та поведінки людей, норми і правила їхньої взаємодії, критерії соціальної престижності, ціннісно-нормативні настанови, світоглядні принципи. Істотні зрушення спостерігаються у соціальній стратифікації суспільства. 

У зв’язку з цим надзвичайної гостроти і актуальності набуває одна з фундаментальних суспільних проблем – проблема повноцінної соціалізації молоді, забезпечення дієвості механізмів трансляції і закріплення соціального досвіду, а отже – убезпечення суспільства як цілісності від можливої деградації. 

Сприятливі можливості у цьому зв’язку відкриває феномен КВН (Клуб Веселих і Найкмітливіших) – одне з найбільш помітних і поширених явищ сучасної культури України. Непересічна суспільна цінність КВН визначається тим, що він як дієва, інтелектуально насичена, а не лише суто гедоністична форма дозвілля активізує творчий потенціал особистості, дає простір для її культурного розвитку, сприяє формуванню у неї активної життєвої позиції. Ефективне використання потенціалу феномена КВН неможливе без його наукового осмислення як соціокультурного явища, без дослідження його змістовних особливостей, організаційних форм, внутрішньої логіки та перспектив розвитку. 

Зважаючи на особливості генези КВН, його дослідження становить також значний науковий інтерес як з погляду аналізу соціокультурної динаміки радянського та пострадянського суспільств, так і з погляду розкриття сутності впливу телебачення на різні сфери суспільного життя. Тривала популярність КВН дає підстави розглядати його і як зручний об’єкт вивчення процесу адаптації до нових реалій культурних форм, що виникли у радянські часи, використання їх для вирішення невідкладних завдань розвитку духовності українського суспільства. 

Актуальність дослідження зумовлена ще й тим, що, незважаючи на високий рівень суспільної популярності та п’ятдесятирічну історію КВН, рівень наукової розробки його проблематики є доволі низьким, а сам він досі залишався фактично поза сферою наукової уваги.

Стан дослідження проблеми. Проблема розвитку КВН у соціально-куль-турному дискурсі не стала предметом грунтовних досліджень багатьох вчених, здебільшого розглядається історична ретроспектива цієї гри, як у С. М. Іконнікової [15], Д. Кречмара [16], М.М. Марфіна та А.П. Чівуріна [18] та ін. Крім того, значне число досліджень присвячено описовій характеристиці КВН та теат-рально-телевізійних його складових, зокрема, Т. Бабакової [1], А. Ю. Аксель-рода [2], Ю. В. Ігошиної [12], С. Муратова [20], М. В. Юнісова [31] та ін. Спеціальні ж дослідження соціальних та культурних складових КВН як специфічного явища розглянуті а працях С. О. Янішевського [32, 33, 34].

Мета дослідження – визначення особливостей, внутрішньої логіки та основ-них чинників процесу становлення та розвитку КВН як соціокультурного явища. 

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

  • проаналізувати ретроспективу історіографічних досліджень КВН;
  • дослідити еволюцію КВН у у радянський та пострадянський період;
  • визначити соціокультурні характеристики КВН;
  • проаналізувати КВН у контексті соціально-політичної культури;
  • дослідити динаміку розвитку КВН як різновиду соціокультурної технології.

Об’єкт дослідження – феномен Клубу веселих та Найкмітливіших як прояв соціально-культурного процесу.

Предмет дослідження – особливості та тенденції розвитку КВН як соціокультурного явища.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять: соціокуль-турний підхід до аналізу історичних явищ, в рамках якого КВН розглядається і як результат творчої діяльності людини, і як продукт суспільних відносин; засадничі принципи історизму та об’єктивності; загальнонаукові методи – аналіз, синтез, порівняння, індукція та дедукція; загальноісторичні методи – історико-генетичний, історико-порівняльний, конкретно-історичний, соціологічний.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два поширені розділи, висновки та список використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 35 сторінок. 

 

Список використаних джерел: 
  1. Азы КВН: Пособие для начинающих КВНщиков / Авт.-сост. Т. Бабакова,     Д. Волков, А. Сахно; консультант С. Матлин. – Владивосток: ВДЦ «Океан», 1999. – С. 23-25.
  2. Аксельрод А. Ю. Клуб весёлых и находчивых / А. Ю. Аксельрод, С. А. Муратов, М. Ю. Яковлев. – М.: Советская Россия, 1965. – 152 с. 
  3. Аксельрод А. Ю. Курс весёлых наук / А. Ю. Аксельрод, М. И. Кандрор, М. С. Левинтон. – М.: Искусство, 1974. – 112 с.
  4. Багиров Э. Г. Телевидение. ХХ век. Политика. Искусство. Мораль / Э. Г. Багиров, И. Г. Кацев. – М.: Искусство, 1968. – 304 с. 
  5. Безклубенко С. Д. Телевизионное кино. Очерк теории / С. Д. Безклубенко. – К.: Мистецтво, 1975. – 277 с.
  6. Вартанов А. С. Телевизионные зрелища / А. С. Вартанов. – М.: Знание, 1986. – 68 с. 
  7. Вильчек В. М. Контуры. Наблюдения о природе телеискусства / В. М. Вильчек. – Ташкент: Фан, 1967. – 212 с. 
  8. Воловик А. Ф. Педагогіка дозвілля / А. Ф. Воловик, В. А. Воловик. – Х.: Харк. держ. академія культури. – 1999. – 332 с.
  9. Вулис А. З. Метаморфозы комического / А. З. Вулис. – М.: Искусство, 1976. – 128 с. 
  10. Гальперина Е. В. КВН отвечает на письма / Е. В. Гальперина, Б. И. Сергеева. – М.: Искусство, 1967. – 76 с.
  11. Золотаревский Л. Для весёлых и находчивых / Л. Золотаревский // Советская культура. – 1963. – 31 янв. – С. 2. 
  12. Игошина Ю. В. КВН-язык как маркер молодежных субкультурных форм / Ю. В. Игошина // Вестник Вятского государственного гуманитарного университета. 2009. – № 4 (1). – С. 110-116. 
  13. КВН в вашем клубе: Метод. рекомендации / М-во культуры Башк. АССР, Респ. науч.-метод. центр нар. творчества и культ. -просвет. работы / сост. А. Сахапова. – Уфа: б. и., 1990. – 17 с. 
  14. КВН раскрывает секреты: Сборник. – М.: Молодая гвардия, 1967. – 336 с.
  15. Клубоведение / под ред. С. Н. Иконниковой, В. И. Чепелева. – М.: Просвещение, 1980. – 397 с.
  16. Кречмар Д. Политика и культура при Брежневе, Андропове и Черненко /     Д. Кречмар / Пер. с нем. М. Г. Ратгауз. – М.: АИРО – ХХ, 1997. – 320 с.
  17. Левин И. КВН завоёвывает сердца / И. Левин // Клуб. – 1963. – № 9. – С. 11-12. 
  18. Марфин М.Н. Что такое КВН? / М.Н. Марфин, А.П. Чивурин. – 3-е изд., доп. – Симферополь: Бланк-Экспресс, 2002. – 195 с.
  19. Мащенко І. Г. Міфи і реалії телерадіопростору / І. Г. Мащенко. – К.: ДП “Агентство ТРК”, 2001. – 288 с.
  20. Муратов С. КВН. Возвращение к сказке / С. Муратов, Г. Фере // ТВ-публицист: сб. сценариев. – М.: Искусство, 1971. – С. 110-163. 
  21. Мы начинаем КВН / под ред. М. Щедринского. – М.: Изд. дом “Восток”. – 1996. – 256 с. 
  22. Осташко С. Как делается КВН / С. Осташко. – 2-е изд. – Одесса, 2001. – 65 с.
  23. Разлогов К. Э. Экран как мясорубка культурного дискурса / К. Э. Разлогов // Вопросы философии. – 2002. – № 8. – С. 24-42.
  24. Сагалаев Э. Феномен игры / Э. Сагалаев // Телевидение и радиовещание. – 1988. – № 9. – С. 8-10. 
  25. Сасыхов А. В. Основы клубоведения. Теория и методика клубной работы / А. В. Сасыхов, Ю. А. Стрельцов. – Улан-Удэ: БКИ. – 1969. – 532 с. 
  26. Трегубов Б. А. Свободное время молодёжи: сущность, типология, управление / Б. А. Трегубов / Калининградский ун-т – СПб.: изд-во СПбГУ, 1991. – 154 с. 
  27. Фирсов В. М. Телевидение глазами социолога / В. М. Фирсов. – М.: Искусство, 1971. – 192 с. 
  28. Шемет А. Украина-2003: год без КВН // Зеркало недели. – 2003. – 15 мар.   (№ 10). – С. 16.
  29. Щуплов А. Как стать КВН-гуру (Очаровательные игры для постсоветской буржуазии) / А. Щуплов // Независимая газета. – 2001. – 24 нояб. – С. 4.
  30. Эльконин Д. Б. Психология игры / Д. Б. Эльконин. – М.: Педагогика, 1978. – 304 с. 
  31. Юнисов М. В. Мифопоэтика студенческого смеха: СТЭМ и КВН / М. В. Юнисов. – М.: Гос. ин-т искусствознания, 1999. – 176 с.
  32. Янішевський С. О. До історії виникнення гри КВН / С. О. Янішевський // Вісник КНУКіМ. Сер. Мистецтвознавство: Зб. наук. праць. – 2001. – Вип. 5. – С. 134-142.
  33. Янішевський С. О. Дослідження феномена КВН: особливості джерельної бази / С. О. Янішевський // Питання культурології: Зб. наук. праць / КНУКіМ. – 2003. – Вип. 19. – С. 134-143. 
  34. Янішевський С. О. Особливості еволюції Клубу Веселих і Найкмітливіших (КВН): від ігрової практики до жанру мистецтва / С. О. Янішевський // Питання культурології: Міжвід. зб. наук. ст. / КНУКіМ. – 2001. – Вип. 17. – С. 84-91.
  35. Ярцев В. Ведущая КВН / В. Ярцев // Советское радио и телевидение. – 1966. – №9. – С. 24-25.
1907
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).