Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Києво-Печерська лавра

Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Ки́єво-Пече́рська ла́вра – одна з найбільших православних святинь України. Вваажається одним з перших монастирів на Русі, що поклав початок руському чернецтву. Заснований у 1051 році, за князя Ярослава Володимировича монахом Антонієм як печерний монастир. Співзасновником вважається один з перших учнів Антонія – Теодосій, за ігуменства якого зведено багато наземних будівель і головний собор. Впродовж століть монастир був центром місіонерства та просвітництва.
З 1592 по 1688 роки був ставропігією Константинопольського патріарха, з 1688 року – Московського патріарха, з 1786 – Київського митрополита. У 1688 році отримав статус лаври. У 1930 році монастир було закрито, натомість створено Всеукраїнське музейне містечко. В період німецької окупації (у 1941 році) монастир було відкрито, проте знову закрито у 1960 році радянською владою. Монаше життя відроджене у 1988 році. В Ближніх і Дальніх печерах лаври покояться нетлінні мощі святих отців києво-печерських.
 
Рис. 1. Вид на Києво-Печерську Лавру на гарвюрі 17 ст.
 
Сьогодні на території Верхньої Лаври діє музейний комплекс «Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник». На території Нижньої Лаври діє монастир Української православної церкви (Московського патріархату) «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра», а також знаходиться резиденція Митрополита Київського і всієї України – предстоятеля УПЦ (МП). Трапезний храм Києво-Печерської лаври в ім'я святих Антонія і Теодосія де-факто є кафедральним собором Української православної церкви (Московського патріархату), адже у ньому звершує богослужіння предстоятель Церкви митрополит Володимир.
Заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Берестово поблизу Києва. Першим ігуменом монастиря став преподобний Варлаам Печерський, колишній боярин. В 1058 році, попросивши благословіння преподоб­ного Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'янну церкву в честь Успіння Пресвятої Богородиці.
 
Рис. 2. Свято-Успенський Собор
 
В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря. У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні: їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи.
Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так названі пустелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, в Росії і в Білорусії. Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повісті временних літ»), Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «Києво-Печерський патерик» – важливе джерело історії Києва.
Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з одинадцятого століття (Успенський собор, Троїцька надбрамна церква). Наприкінці дванадцятого століття навколо Києво-Печерської лаври було зведено оборонні стіни (у 1240 році вони були зруйновані ордами Батия). У 1698-1701 році паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731-1744 році споруджено Велику Лаврську дзвінницю, висота якої – 96, 52 метра.
На території Лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної – генеральний суддя українського війська Кочубей Василь і полтавський полковник І. Іскра. У церкві Спас на Берестові – засновник Москви Юрій Долгорукий.
Трагічні події після 1917 року послужили поштовхом до тотального винищування православного духівництва і всього, що було зв'язано з Православною Церквою. 25 січня 1918 року в стінах Лаври був замучений перший новомученик російський митрополит Київський і Галицький Володимир, а в 1920 році Лавру закрили. В 1941 році, відступаючими радянськими військами було заміновано та підірвано Свято-Успенський собор. Під час німецької окупації Києва монастир удалося відродити, але не надовго – у 1961 році ченців знову вигнали зі стін обителі. 25 червня 1988 року уперше відбулася Божественна Літургія в печерному храмі преподобного Феодосія на Далеких печерах.
Загалом до комплексу Києво-Печерської Лаври входять наступні споруди:
Велика Лаврська дзвінниця;
Ближні печери;
Дальні печери;
Свято-Успенський собор (1073, 2000) ;
Всіхсвятська церква;
Трапезна Палата;
Троїцька Надбрамна церква.
Троїцьку Надбрамну церкву було збудовано у 110-1108 роках в системі укріплень Києво-Печерського монастиря над головним входом до монастиря на кошти князя-ченця Миколи Святоші – Чернігівського князя Святослава (Святослава-Панкратія), сина чернігівського князя Давида Святославича (Сяятоша – скорочення від імені СВятослав – так його звали рідні).
Сама церква знаходиться на другому поверсі над брамою. За будовою вона подібна до Благовіщенської церкви Золотих Воріт. У плані споруда являє собой майже квадрат – 11, 5х11, 0 м. Чотири масивні стовпи розділяють інтер’єр церкви на три нефи, кожен з яких має апсиди сферичної форми зі східного боку (апсиди можна побачити тільки з середини – зовнішні стіни рівні), на стіни і стовпи спирається склеплення і барабан куполу. Декілька вузьких вікон, що прорізають стіни, та загальний візуальний ефект руху вгору, створюють відчуття піднесеної легкості. Конструкція церкви несе відбиток типового будівництва церков 11-12 сторіччя, яке було поширене за часів Київської Русі. Проте існує і відмінність – в цього храму ніколи не було хорів.
Троїцька церква не була зруйнована ні під час землетрусу 1230 року, ні під час татаро-монгольського погрому 1240 року, коли всі інші храми перетворилися на руїни.
Наприкінці XVII сторіччя і протягом XVIII церкву було значно реконструйовано у стилі українського бароко і вона набула свого сучасного вигляду. Реконструкція призвела до появи “укороченого” купола, змінилося внутрішнє вбрання та з’явилися нові розписи стін. Первинний аскетичний вигляд було витіснено бароковою “грайливістю”.
У 1725 році для церкви було зроблене велике шістнадцятисвічкове паникадило. В 1730-1740х роках група художників з Художньої Іконописної школи Монастиря розписали церкву іконами (темпера та масло). Теми для всіх фресок були взяті з Біблії, але на декор, орнаменти та кольорове вирішення значною мірою вплинули традиції українського фольклорного мистецтва. Імена художників довгий час лишалися невідомими і були визначені нещодавно завдяки дослідженням в архівах.
В інтер’єрі цуркви є ще один не звичний для православних храмів елемент – вздовж західної та південної стін, а також у притворі стоять порізблені крісла. Причина їх появи в тому, що після барокової реконструкції церква була передана до відання Миколаївського лікарняного монастиря, і тут службу слухали літні ченці та старі самітні козаки, що доживали свій вік при монастиреві, а от простих прочан сюди не пускали. Мабуть це і сприяло добрій збереженості інтер’єрів, адже і зараз службу тут правлять лише на Свято Св. Трійці.
  
Рис. 4. Сучасний вигляд Києво-Печерської Лаври
 
У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.
В ніч з 7 на 8 жовтня 2007 року було зруйновано браму до Нижніх Печер зведену в 1850 році. Ця брама була відновлена стараннями лаврських ченців 7 грудня 2007 року.
 
Список використаних джерел
 
Жиленко І. В.. Літописні джерела до історії Києво-Печерської лаври XI-XIII ст. – К. : Києво-Печерська лавра, 1995.
Кілессо С. К. Києво-Печерська лавра. – К. : Техніка, 2003.
Степовик Д. В. Києво-Печерська Лавра. – К. : ПБП «Фотовідеосервіс», 1993.
Фото Капча